Постанова 4803 № 210/2535/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/9768/21 Справа № 210/2535/18 Суддя у 1-й інстанції - Ступак С. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2021 року м.Кривий Ріг Справа № 210/2535/18 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М. секретар судового засідання - Євтодій К.С. сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідачі - Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат", Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в особі Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2021 року, яке ухвалено суддею Ступаком С.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 09 вересня 2021 року, - В С Т А Н О В И В : У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (надалі ПрАТ «Північний ГЗК»), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в особі Криворізького відділення Управління фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я та просив суд стягнути з ПрАТ «Північний ГЗК» на його користь суму моральну шкоду у розмірі 25 000,00 гривень та з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в особі Криворізького відділення Управління фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, у розмірі 25 000,00 гривень, без урахування утримання податку з доходів громадян. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що майже 13 років він пропрацював на ПрАТ «Північний ГЗК» в умовах впливу шкідливих факторів та, внаслідок неналежних умов праці, отримав професійне захворювання з діагнозом: «вібраційна хвороба». Відповідно до Акту розслідування професійного захворювання № 12 від 19.12.1997 року, професійне захворювання виникло внаслідок тривалого часу роботи з буровим обладнанням, що дає вібрацію, яка перевищує гранично допустимі санітарні норми. Первинним оглядом МСЕК від 19.01.1989 року, позивачу було встановлено 30% втрати працездатності, при перегляді залишено 25%, з 2007 року встановлено безстроково. Позивач змушений тривалий час проходити численні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури, лікування, тощо. Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 жовтня 2019 року, за клопотанням позивача, замінено відповідача ПрАТ «Північний ГЗК» на Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" (надалі ПАТ «Кривбасзалізруком»), на теперішній час - Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" (надалі АТ «Кривбасзалізрудком»). Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. 01 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що підставою відмови йому у позові до АТ «Кривбасзалізрудком» була та обставина, що зазначене підприємство не є правонаступником ВО "Кривбасруда" щодо шахт "Першотравнева-1" та «Першотравнева», Першотравневого енергоцеху. Разом із цим, ані розподільчий баланс, ані частки (обсяг) майнових прав та обов`язків правонаступництва не були предметом дослідження і оцінки судом. В обґрунтування чого зазначив, що Верховний Суд у своїй Постанові від 18.07.2018 року у цивільній справі №215/5607/15-ц, яка була зазначена в рішенні, що потребує перегляду, за результатами розгляду вимог позивача, який працював з вересня 1989 року по березень 2000 року на шахтах «Першотравнева», «Першотравнева-2», «Першотравнева-Дренажна» ВО «Кривбасруда» дійшов висновку, що ПАТ «Кривбасзалізрудком», на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком», є неналежним відповідачем у цій справі та не може нести відповідальність перед позивачем за порушення його трудових прав ВО «Кривбасруда» на шахтах «Першотравнева», «Першотравнева-2», «Першотравнева-Дренажна», на яких працював позивач, оскільки не є її правонаступником. Разом з тим, у Постанові від 08.07.2020 року, справа №215/3404/17, Верховний Суд, за результатами розгляду вимог позивача, який також працював з 10 жовтня 1990 року по 01 січня 1995 року, та з 01 січня 1995 року по 19 березня 1998 року, на шахтах «Першотравнева», «Першотравнева-2», «Першотравнева-Дренажна» ВО «Кривбасруда», дійшов висновку, що правонаступником ВО «Кривбасруда» є саме ПАТ «Кривбасзалізрудком», на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком», який і повинен нести обов`язок із відшкодування завданої позивачу моральної шкоди. Позивач в заяві стверджує, що він також працював з 01.09.1986 року по 01.01.1995 року прохідником на шахті «Першотравнева-2» ВО «Кривбасруда», з 02.01.1995 року по 01.01.1998 року прохідником на шахті «Першотравнева» ВО «Кривбасруда» і станом на момент створення на базі окремих структурних підрозділів Виробничого об`єднання «Кривбасруда», шахта «Першотравнева-Дренажна» та «Гігант-Дринажна» Державного підприємства «Кривбасгідрозахист» припинив трудові відносини з ВО «Кривбасруда». З огляду на висновки Верховного суду, на думку позивача, визначення обсягу майнових прав та обов`язків за розподільчим балансом між ДП «Кривбасгідрозахист» та ВО «Кривбасруда» та припинення ним трудових відносин з останнім до моменту створення ДП «Кривбасгідрозахист» є істотною обставиною, що призвела до прийняття протилежних рішень в аналогічних справах. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2020 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами - задоволено. Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Кривбасзалізрудком», на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в особі Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я скасовано за нововиявленими обставинами. Позов ОСОБА_1 до ПАТ «Кривбасзалізрудком», на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в особі Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров"я задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком», на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком», на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди завданої внаслідок ушкодження його здоров`я, у розмірі 25 000 гривень 00 копійок, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб. В іншій частині відмовлено в задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач АТ «Кривбасзалізрудком» просить скасувати рішення суду та залишити без змін рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2019 року, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що зазначена заявником обставина у розумінні положень ЦПК України не є нововиявленою, а тому вплинути на законність та обґрунтованість судового рішення не могла. Крім того, вважає, що судом не було враховано численну судову практику про те, що правонаступником шахт «Першотравнева», «Першотравнева-2», «Першотравнева-Дренажна» ВО «Кривбасруда» є Управління «Кривбсгідрозахист», а не АТ «Кривбасзалізрудком». Відзив на апеляційну скаргу не подано. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача АТ «Кривбасзалізрудком» - Штефан Т.М., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в особі Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, - Бершадську Л.С., яка покладалася на розсуд суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період з 16.07.1984 року по 31.08.1986 року працював гірничим робітником, прохідником, кріпильником на шахті «О» Першотравневого РУ ВО Кривбасруда, у період з 01.09.1986 року по 01.01.1995 року - прохідником на шахті «Першотравнева -2» ВО Кривбасруда, у період з 02.01.1995 року по 01.01.1998 року - прохідником на шахті «Першотравнева» ВО Кривбасруда, у період з 13.06.2001 року по 30.09.2009 року - електрослюсарем черговим по ремонту устаткування ВАТ «Півннічний ГЗК», у період з 01.10.2009 року по 02.01.2013 року - електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування ЗАТ «МАСП», з 03.01.2013 року по 01.05.2016 року - електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування 4 розряду механічної майстерні ТОВ «Промгідротехбуд», з 16.01.2017 року переведений електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування 4 розряду ТОВ «Промгідротехбуд» (т. 1 а.с.18-21). 11 грудня 1997 року рішенням ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини Зайченку С.І. було встановлено професійне захворювання з наступним діагнозом: «вібраційна хвороба першої-другої стадії з вегетативно-сенсорною полінейропатією з частими акроангіоспазмами рук та білатеральним плече-лопатковим періартрозом, НФС 1-2 ст. з помірним больовим синдромом. Захворювання професійне» (т. 1 а.с.16 зворот) . Актом розслідування хронічного професійного захворювання № 12 від 19 грудня 1997 року встановлено, що умови праці позивача характеризувались важкістю праці, зокрема, тривала робота з буровим інструментом, перевищення вібрації та не завжди застосування засобів від вібрації, застосування не справного бурового інструмента (т. 1 а.с.11-12). Причиною професійного захворювання позивача є робота протягом 12 років 11 місяців в умовах важкої праці. Відповідно до висновку МСЕК від 19.01.1998 року, серії ДНА 01 № 022595, позивачу первинно була встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 30%, з 12.01.1998 року по 01.02.1999 року (т. 1 а.с.8). Відповідно до висновку МСЕК від 27.01.2005 року, серії ДНА 02 № 03303, позивачу повторно встановлено 30% втрати працездатності, третя група інвалідності, з 01.02.2005 року по 01.02.2007 року, за вібраційною хворобою 2 стадії (т. 1 а.с. 9). Відповідно до висновку МСЕК від 05.02.2007 року, серії ДНА 02 № 044437, позивачу повторно встановлено 25% втрати працездатності, з 01.02.2007 року безстроково, за вібраційною хворобою (т. 1 а.с.10). Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Кривбасзалізрудком», на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком», та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в особі Криворізького відділення Управління фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про відшкодування моральної шкоди. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в особі Криворізького відділення Управління фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» яким викладено у новій редакції Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», в тому числі змінено його назву на Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», й статтею 36 цього Закону визначено, що відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень ЦК України та КЗпП України. Відмовляючи в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Кривбасзалізрудком», на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком», про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що ушкодження здоров`я позивача, яке потягло за собою втрату професійної працездатності та завдає йому моральних страждань, сталося під час його роботи на шахті «О» Першотравневого РУ ВО Кривбасруда, на шахті «Першотравнева -2» ВО Кривбасрудата на шахті «Першотравнева» ВО Кривбасруда, й відповідач ПАТ «Кривбасзалізрудком», на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком», не є правонаступником ВО Кривбасруда у даних правовідносинах, а тому на нього не може бути покладено обов`язок із відшкодування завданої моральної шкоди. 01 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що у Постанові Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі №215/3404/17, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що правонаступником ВО «Кривбасруда» є саме ПАТ «Кривбасзалізрудком», на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком», який і повинен нести обов`язок із відшкодування завданої йому моральної шкоди. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2019 року, за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що після набрання рішенням законної сили виникли нововиявлені обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особам, які зверталися із заявою, на час розгляду справи. Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає, з огляду на наступне. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта стаття 423 ЦПК України). Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга стаття 423 ЦПК України. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424, 426 ЦПК України. Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року). Наведені ОСОБА_1 у заяві обставини щодо перегляду рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2019 року в розумінні статті 423 ЦПК України не є нововиявленими обставинами, за яких може бути скасовано судове рішення за правилами Розділу V Глави 3 ЦПК України. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 та скасовуючи рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2019 року, суд першої інстанції наведених вимог закону не врахував. Приймаючи до уваги доводи ОСОБА_1 про існування нововиявлених обставин, зокрема факту правонаступництва АТ «Кривбасзалізрудком» прав та обов?язків шахт «О» Першотравневого РУ, «Першотравнева -2» та «Першотравнева» ВО Кривбасруда, не врахував, що зазначена заявником обставина, у розумінні положень ЦПК України, не є нововиявленою, а тому вплинути на законність та обґрунтованість судового рішення не могла. За таких обставин, заява ОСОБА_1 про про перегляд рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2019 року за нововиявленими обставинами є необгрунтованою та задоволенню не підлягає. Згідно п. 1 ч. 3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що відповідно п.2 ч.1 ст. 376 ЦПК України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, з ухваленням нового судового рішення по справі про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2019 року за нововиявленими обставинами та залишення цього судового рішення в силі. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» задовольнити. Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2021 року - скасувати. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2019 року за нововиявленими обставинами відмовити. Залишити в силі рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2019 року. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 21 грудня 2021 року. Головуючий: Судді: