LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Перший апеляційний адміністративний суд200/7447/21

від 21.12.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 р. у справі № 200/7447/21 - залишити без задоволення.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2021 року справа №200/7447/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 р. у справі №200/7447/21 (головуючий І інстанції Бєломєстнов О.Ю., повне судове рішення складено 21.07.2021р. в м. Слов`янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та стягнення заборгованості з пенсії,- УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправними та неправомірними дії відповідача щодо не виплати пенсії в повному обсязі за період з жовтня 2018 року по листопад 2019 року включно ОСОБА_1 на загальну суму 49 138,24 грн. та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість з недоплаченої пенсії з жовтня 2018 року по листопад 2019 року включно на загальну суму 49 138,24 грн. (а.с. 2-4). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з жовтня 2018 року по листопад 2019 року (включно) у розмірі 49 138,24 грн. Стягнуто з Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за період з жовтня 2018 року по листопад 2019 року (включно) у розмірі 49 138,24 грн. (а.с. 31-33). Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Посилаючись на правову позицію у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, від 21.12.20 у справі №440/1810/19, зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту є однім із способів виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2019 року у справі №200/10267/19-а (а.с. 37-39). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України та внутрішньо переміщеною особою. Зазначене підтверджується паспортом громадянина України та довідкою від 05.12.2014 року № 1455007162 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с. 5-6, 11). Позивач як отримувач пенсії перебуває на обліку у відповідача як внутрішньо переміщена особа. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2019 року у справі №200/10267/19-а позов ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області задоволено: - визнано протиправним та скасовано рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 12.02.2019 року № 4548, прийняте щодо ОСОБА_1 ; - зобов`язано Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.10.2018 року із зарахуванням до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоду його роботи з 21.12.1992 року по 08.06.1993 року. Згідно довідки відповідача, нарахована та не сплачена сума пенсійних виплат ОСОБА_1 за період з жовтня 2018 року по листопад 2019 року (включно) становить 49 138,24 грн., які нараховані після повторного розгляду заяви позивача на виконання вказаного вище рішення суду. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058. Статтею 8 Закону № 1058 передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Частиною 3 ст. 4 Закону № 1058 визначено складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Враховуючи те, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058 умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, питання щодо припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення) не можуть регулюватися підзаконними актами. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Відповідно до статті 47 Закону № 1058 пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством. Частиною 1 ст. 49 Закону № 1058-IV визначено перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду. Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом. Суд зазначає, що заборгованість з пенсії нарахована позивачу та ця сума не є спірною між сторонами. Судом встановлено, що заборгованість з пенсії за період з жовтня 2018 року по листопад 2019 року включно на загальну суму 49 138,24 грн. виникла після виконання рішення суду першої інстанції у справі № 200/10267/19-а, яким зобов`язано пенсійний орган повторно розглянути заяву позивача із зарахуванням до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоду його роботи з 21.12.1992 року по 08.06.1993 року. Питання щодо виплати пенсії судовим рішенням не вирішено. Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у відповідача правових підстав для невиплати позивачу заборгованості з пенсії. Крім того, в даному випадку відсутні підстави закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України. За ст. 46 Закону № 1058 нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Дані норми узгоджуються зі статтями 85 та 87 Закону України Про пенсійне забезпечення. Жодним нормативним актом України не встановлено особливий порядок виплати пенсії за минулий час. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.12.2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону № 1788-ХІ та статті 46 Закону № 1058-ІV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу. Матеріалами справи встановлено та відповідач не заперечує щодо наявної суми заборгованості з виплати пенсії позивачу в сумі 49 138,24 грн., яка не виплачена відповідачем у строки, визначені статтями 46 та 47 Закону №1058. Доводи апелянта, що відповідно до правової позиції у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, від 21.12.20 у справі №440/1810/19, обраний позивачем спосіб захисту є однім із способів виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2019 року у справі №200/10267/19-а, колегія суддів не приймає, оскільки апеляційним судом встановлено, що обставини справи не є тотожними з обставинами справ, за якими прийняті вказані рішення Верховним судом. У справі, яка розглядається, відсутнє судове рішення про зобов`язання саме сплатити та перерахувати пенсію позивачу. Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про стягнення з Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за період з жовтня 2018 року по листопад 2019 року (включно) у розмірі 49 138,24 грн. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін. Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 р. у справі № 200/7447/21 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 р. у справі №200/7447/21 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 21 грудня 2021 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»