Постанова 4818 № 953/19966/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 953/19966/20 Суддя суду 1 інстанції: Шаренко С.Л.. Провадження № 33/818/851/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 грудня 2021 року м. Харків Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 25.01.2021, - ВСТАНОВИВ : Цією постановою ОСОБА_1 , 1969 року народження, - визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та піддана адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 грн. Як зазначено в постанові суду першої інстанції, 15.11.2020 близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 11 , здійснювала роботу закладу громадського харчування та продажу алкогольних напоїв, чим порушив вимоги Постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».. Не погодившись з постановою районного суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду та постановити нову, якою закрити провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що постанова підлягає скасуванню, оскільки судом не з`ясовано всіх обставин по справі та не надано їм належної оцінки. ОСОБА_2 належним чином повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги до апеляційного суду не з`явилася, що в силу вимог ст. 294 КУпАП не є перепоною для апеляційного розгляду. Вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Визнаючи ОСОБА_2 винною суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення, рапорт поліцейського та диск з відеозаписом. Проте, апеляційний суд не погоджується з даним висновком. Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. З відеозапису з нагрудних камер поліцейських вбачається, що поліцейські повідомляли, що в приміщенні закладу громадського харчування « Домашня кухня » були присутні дві особи, а тому він здійснював реалізацію готових харчових продуктів та алкоголю. Проте, з відеозаписів з нагрудних камер поліцейських (а. с. 4) переглянутих при апеляційному розгляді не вбачається фіксація перебування будь-яких осіб та здійснення реалізації готових харчових продуктів та алкоголю. Крім того даний факт був зазначений ОСОБА_2 в протоколі про адміністративне правопорушення. Отже при розгляді справи судом першої інстанції допущена неповнота та однобічність. Між тим, згідно чинного законодавства усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до відповідальності. Враховуючи викладене, а також допущену неповноту та однобічність, постанова судді суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню. Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п. 7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Дана норма є імперативною і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення. Апеляційний суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень. Отже, наявність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається. У зв`язку з закриттям по даній справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП питання щодо доведеності вини осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності не вирішується, з урахуванням положень рішення ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006 року, у якому зазначено, що у разу закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується. З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст. 38 КУпАП строк притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, апеляційний суд після скасування постанови суду першої інстанції також позбавлений процесуальної можливості досліджувати нові докази та вирішувати питання про винуватість ОСОБА_2 , а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Київського районного суду м. Харкова від 25.01.2021 щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП скасувати, а провадження в цій частині закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку з збігом строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду М.Є. Савенко