Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/10526/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/10524/21 Справа № 201/10526/21 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О. А. Доповідач - Макаров М. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Макарова М.О. суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р. при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою фермерського господарства "Росток 2020" на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И Л А : У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Разом із позовною заявою позивачем до суду було подано заяву про забезпечення позову. В заяві про забезпечення позову позивач просить суд заборонити вчинення будь-яких дій, а саме - заборонити будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на визнання права власності на нерухоме майно, що на праві власності належить ОСОБА_2 та видачу правовстановлюючих документів на нього, вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 у тому числі на інших осіб, відчуження в будь-який спосіб (купівля-продаж, дарування, застава, міна, реалізація, продаж на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах та ін.) нерухомого майна, звернення стягнення на вказане майно і дій по організації та здійсненню його вилучення та примусової реалізації і відчуження, оскільки позивач вважає, що невжиття таких заходів істотно ускладнить виконання рішення суду, у зв`язку з тим, що поведінка відповідача, який ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, свідчить про те, що останній може ухилятись і від інших зобов`язань, а саме від виконання рішення суду; сума, яка пред`явлена до стягнення є значною, що об`єктивно може зумовити відчуження майна, що належить відповідачу або вчинення будь-яких інших дій з метою унеможливлення фактичного виконання судового рішення; спосіб забезпечення є співмірним позовним вимогам. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено та заборонено вчинення будь-яких дій, а саме - заборонити будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на визнання права власності на нерухоме майно, що на праві власності належить ОСОБА_2 та видачу правовстановлюючих документів на нього, вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 у тому числі на інших осіб, відчуження в будь-який спосіб (купівля-продаж, дарування, застава, міна, реалізація, продаж на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах та ін.) нерухомого майна, звернення стягнення на вказане майно і дій по організації та здійсненню його вилучення та примусової реалізації і відчуження. Ухвала суду мотивована тим, що існує реальна загроза невиконання судового рішення та заходи забезпечення позову, що вжито судом, є співмірними заявленим позовним вимогам, їх невжиття може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, а відтак не вжиття заходів забезпечення позову порушить право позивача на судовий захист. В апеляційній скарзі ФГ "Росток 2020" просять ухвалу суду скасувати та у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що даний позов має очевидно штучний характер, як спосіб ухилення від виконання зобов`язання за чинним рішенням суду. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав. Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що існує реальна загроза невиконання судового рішення та заходи забезпечення позову, що вжито судом, є співмірними заявленим позовним вимогам, їх невжиття може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, а відтак не вжиття заходів забезпечення позову порушить право позивача на судовий захист. З таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися. Виходячи з наступного. Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, наведеними в п. 4 постанови №9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції у повному обсязі не пересвідчився в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не з`ясував обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просила застосувати позивач, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим. Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суддя першої інстанції в порушення вищезазначених норм чинного законодавства не пересвідчився в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не встановив наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а також не наведено обґрунтувань доцільності вжиття вказаних заходів забезпечення позову, які мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами, що не може бути визнано обґрунтованим, а тому грубо порушує права фермерського господарства "Росток 2020", оскільки рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2021 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь фермерського господарства "Росток 2020" заборгованість за договорами позики на загальну суму 2543305, 51 грн.. Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому в її задоволенні необхідно відмовити. За таких обставин оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу фермерського господарства "Росток 2020" - задовольнити. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2021 року - скасувати. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді Е.Л. Демченко Т.Р. Куценко