Постанова Львівський апеляційний суд № 464/6926/21

Справа № 464/6926/21 Головуючий у 1 інстанції: Мичка Б.Р. Провадження № 33/811/1723/21 Доповідач: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 08 листопада 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді у виді штрафу в розмірі 170 гривень. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн. судового збору. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №694973 від 20.09.2021, ОСОБА_1 20.09.2021 о 11 год. за місцем свого проживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 вчинив психологічне домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме ображав, принижував, чинив психологічний тиск, шарпав, штовхав, тягнув по підлозі за ноги, видирав з рук речі, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Не погоджуючись із рішенням судді районного суду, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 08 листопада 2021 року, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова прийнята всупереч нормам матеріального та процесуального права, оскільки в його діях не було складу адміністративного правопорушення. Як зазначає ОСОБА_1 , 20 вересня 2021 року його співмешканка ОСОБА_2 , спровокувавши сварку, викликала поліцію, після приїзду якої звинуватила його у вчиненні щодо неї домашнього насильства, проте його дії не можна кваліфікувати як домашнє насильство, оскільки він нікого не бив і не знущався ні над ким не чинив жодних протиправних дій, а лише намагався заспокоїти співмешканку, яка сама ж шарпала їх спільного сина і намагалася його вдарити, ображала, про що він повідомив працівників поліції, на доказ чого представив їм відео з телефону. Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підтримання поданої апеляційної скарги, думку потерпілої, яка просить звільнити ОСОБА_1 від відповідальності з метою збереження сім`ї, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така підлягає до часткового задоволення. За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з вимогами ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів. З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи. Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, такий та його невід`ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного проступку. З огляду на це, на суддю при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення ст. 278 КУпАП покладено обов`язок вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 20 вересня 2021 року серії ВАБ №694973 (а.с.1), 20 вересня 2021 року об 11 год. у АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив психологічне (ображав, принижував, чинив психологічний тиск) та фізичне (шарпав, штовхав, тягнув по підлозі за ноги, видирав з рук речі) домашнє насильство стосовно ОСОБА_2 , з якою спільно проживає однією сім`єю, проте не перебуває в шлюбі. Дані дії вчиняв при малолітній спільній дитині ОСОБА_3 . Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП об`єктивною стороною правопорушення є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення. Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і , вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені. Відповідно до положень п. п. 4, 14, 17 ч.1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи фактичне настання фізичної або психологічної шкоди. Як вбачається з наведеного вище протоколу, в такому ст. інспектором СПДН ВП ЛРУП2 ГУ НП у Львівській області Мороз А.В. не зазначені наслідки, настання яких є обов`язковою умовою згідно з диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування обставин, зазначених в протоколі, уповноваженим працівником СПДН ВП ЛРУП2 ГУНП у Львівській області долучено лише заяву ОСОБА_2 (а.с.2), в якій остання просила вжити заходів стосовно ОСОБА_1 , який 20 вересня 201 року близько 11 год., коли вона збирала речі, щоб піти з дитиною ОСОБА_4 до матері, почав кричати, шарпати, виривати речі та не випускав її з дитиною, тілесних ушкоджень не завдав, ці дії вчиняв при малолітній дитині ОСОБА_4 ; її письмові пояснення (а.с.4), в яких вона стверджує про застосування до неї насильства та пояснення самого ОСОБА_1 (а.с.3), в яких останній стверджував, що між ним та ОСОБА_2 виник конфлікт на побутовому рівні у зв`язку з тим, що остання хотіла забрати речі та піти на постійне проживання до своїх батьків. В ході даного конфлікту не дозволяла забрати речі дитячі з сумки та після чергової спроби забрати ударила його кулаком в праве око, проте видимих тілесних ушкоджень не завдала, після чого він вирішив її виставити за двері квартири, проте вона упиралася, лягла на підлогу в кухні і він почав тягти її за одну ногу в коридор, на що вона впиралась ногою в стіну і він залишив її. Після цього співмешканка почала плакати та дзвонити до батьків та в поліцію, в ході даного конфлікту він не виражався нецензурною лайкою в сторону співмешканки; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (а.с.5-6) та терміновий заборонний припис стосовно кривдника (а.с.7) . При цьому, інспектором СПДН ВП ЛРУП 2 ГУ НП у Львівській області не встановлено наявність свідків наведених в протоколі обставин, не відібрано пояснень таких, не встановлено наявність ушкоджень в ОСОБА_2 , про відсутність таких вказано лише у її поясненнях. Неналежне оформлення матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення, а саме відсутність наведених вище даних, позбавило суд можливості об`єктивно встановити обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, та прийняти законне рішення. На переконання апеляційного суду, без усунення зазначених недоліків зробити однозначний висновок щодо винуватості чи невинуватості ОСОБА_1 не є можливим, відтак неповнота даних є істотною і апеляційний суд не наділений повноваженнями таку усунути. За змістом ст. 278 КУпАП, при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об`єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному правоохоронному органу, що порушив провадження в адміністративній справі, на дооформлення. З огляду на вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання, що висновок судді є передчасним, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а матеріали протоколу про адміністративне правопорушення від 20 вересня 2021 року ВАБ №694973 стосовно ОСОБА_1 як неповно з`ясовані та неналежно оформлені, - направленню до Львівського районного управління поліції №2 ГУ НП у Львівській області для приведення матеріалів протоколу у відповідність до вимог закону, що дало б можливість прийняти законне й обґрунтоване рішення. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково. Постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 08 листопада 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, скасувати. Матеріали протоколу про адміністративне правопорушення від 20 вересня 2021 року серії ВАБ №694973 стосовно ОСОБА_1 направити до Львівського районного управління поліції №2 ГУ НП у Львівській області для належного оформлення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк