Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/6478/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №320/6478/20 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 грудня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Грибан І.О., Парінова А.Б., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Феодосійської сільської ради Обухівського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в якому просив суд: - скасувати рішення №186/104 від 10.07.2020 Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про повторний розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ; - зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд розміром 0,11 гектара на території села Кременище Києво-Святошинського району Київської області. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Феодосійська сільська рада Обухівського району Київської області подала апеляційну скаргу та вказує, що оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, рішення Київського адміністративного суду від 29.03.2021 у справі №320/6478/20 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю та закрити провадження у справі. Апелянт вважає, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права у вигляді прийняття рішення про права та обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення з урахуванням обставин, що мають значення для справи. Крім того, у суб`єкта владних повноважень відсутні повноваження щодо розпорядження бажаною позивачем земельною ділянкою, так як вона перебуває у приватний власності, а подані ОСОБА_1 матеріали для отримання земельної ділянки не відповідають вимогам законодавства. Також, зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії зачіпають права та інтереси третьої особи (власника земельної ділянки), яка не була залучена до участі у справи, а сам спір, у такому випадку, має майновий характер та підлягає розгляду в порядку цивільного законодавства. Феодосійська сільська рада Обухівського району Київської області у поданій апеляційній скарзі клопоче про розгляд справи за її участі. 17.11.2021 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає про свою незгоду з такою. Позивач звертає увагу, що реєстрація права власності на земельну ділянку відбулась після прийняття оскаржуваного рішення відповідача. Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Щодо клопотання Феодосійської сільської ради Обухівського району Київської області про розгляд справи в судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Матеріалами справи підтверджено, що 11.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі у власність орієнтованою площею 0,11 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території Хотівської сільської ради, Києво-Святошинського району Київської області, в с. Кременище, в межах населеного пункту. До вказаної заяви позивач додав копію паспорта, копію ІПН, копію графічних матеріалів із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. За результатом розгляду вказаної заяви, Хотівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області рішенням 36 позачергової сесії 7 скликання від 24.12.2019 №168/22 «Про відмову на подану заяву», керуючись ст. 12 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», генеральним планом с. Круглик-Кременище затвердженого рішенням 27 позачергової сесії Хотівської сільської ради 5 скликання від 27.12.2009 №140 та враховуючи висновки та рекомендації постійної депутатської комісії з питань регулювання земельних відносин та екологічної безпеки, відмовила у задоволенні вказаної заяви, у зв`язку з тим, що щодо бажаного місця розташування земельної ділянки, прийнято рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо її передачі у приватну власність іншим громадянам. Не погоджуючись з прийнятим вказаного рішенням, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення. За результатами розгляду адміністративної справи №320/604/20 Київським окружним адміністративним судом прийнято рішення від 30.03.2020, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: - скасовано рішення Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №168/22 від 24.12.2019 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд розміром 0,11 гектара на території села Кременище Києво-Святошинського району Київської області; - зобов`язано Хотівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.12.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд розміром 0,11 гектара на території села Кременище Києво-Святошинського району Київської області; - у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 у справі №320/604/20 Хотівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області 7 скликання 10.07.2020 на засіданні 40 сесії повторно розглянула клопотання ОСОБА_1 від 11.12.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Рішенням Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 40 сесії 7 скликання від 10.07.2020 №186/104 «Про повторний розгляд заяви», розглянувши рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 у справі №320/604/20, керуючись ст. 12 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», генеральним планом с. Круглик-Кременище затвердженого рішенням 27 позачергової сесії Хотівської сільської ради 5 скликання від 27.12.2009 №140 та враховуючи висновки та рекомендації постійної депутатської комісії з питань регулювання земельних відносин та екологічної безпеки, сесія Хотівської сільської ради вирішила відмовити на подану заяву ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що зазначена на графічному матеріалі земельна ділянка перебуває у власності. Вважаючи свої права порушеними ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що системний аналіз наведених правових положень дає підстави для висновку, що Земельному Кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного Кодексу України. Крім того, під час розгляду справи у суді першої інстанції, відповідачем не надано доказів того, що затребувана земельна ділянка перебуває у власності третіх осіб. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів зазначає про таке. Щодо тези апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі: у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. На виконання абз. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 319 КАС України підставами для скасування рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позовної заяви без розгляду у відповідній частині є наступні обставини: судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті. Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Як не заперечується сторонами у даній справі, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №600-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Київської області», розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області», Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» передбачено, що Хотівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області мала увійти до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області. Відповідно до пп. 1 п. 61 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) та пп. 4 п. 2 розділу II Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» від 16.04.2020 №562 у день набуття повноважень сільською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України, припиняються повноваження сільських рад, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади). Феодосіївська сільська рада Обухівського району Київської області відповідно до пп. 4 п. 61 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону №280/97-ВР є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованих територіальних громад, у тому числі Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Відповідно до пп. 9 п. 61 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону №280/97-ВР юридична особа - сільська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою. Отже, зважаючи на встановлені факти та вказані вище норми КАС України, колегія суддів не вбачає допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права, зокрема неврахування інтересів іншої особи, яка не брала участі у розгляді справи та покладення на неї певних обов`язків, оскільки апелянт є правонаступником Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та в розумінні КАС України усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Апелянт не позбавлений права на будь-якій стадії судового процесу заявити відповідне клопотання про заміну відповідача його правонаступником. Крім того, керуючись ч. 1 ст. 379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Отже, КАС України передбачено заміну сторони її правонаступником на різних етапах судового розгляду чи виконання рішення суду, що набрало законної сили, відтак колегія суддів вважає протилежні доводи апелянта безпідставними. Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги щодо подання позивачем неповного пакету документів під час подання ним клопотання від 11.12.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, колегія суддів зазначає наступне. Як підтверджено матеріалами справи, підставою відмови в задоволенні вказаного клопотання позивача в оскаржуваному рішенні вказано те, що зазначена на графічному матеріалі земельна ділянка перебуває у власності. Отже, невідповідність поданих документів не була підставою у задоволені відповідного клопотання, отже доводи апелянта в цій частині не знайшли свого підтвердження під час перегляду оспорюваного рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На виконання ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Відповідно до вимог частин 1 та 2 ст. 59 Закону №280/97-В рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Частиною 1 статті 71 Закону №280/97-ВР передбачено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження. Право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини. За приписами ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу. Керуючись ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Статтею 118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України у разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. На виконання ч. 7 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. На виконання ч. 8 ст. 1861 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу. Частина 9 ст. 1861 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відповідно до ч. 11 ст. 1861 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина десята). У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку. Керуючись ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Відповідно до ст. 33 Закону №280/97-ВР, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів (пп. 1 п. «а» ч. 1); підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (п. 8). Отже, проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам. Таким чином, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, є повноваженням відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до наданих їм відповідним законодавством повноважень. Статтею 118 Земельного кодексу встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (ч. 6). Отже, для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідного органу із заявою для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якої органи, визначені в статті 118 Земельного кодексу України, в місячний строк приймають одне з відповідних рішень. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати такий дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. На виконання ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Матеріалами справи підтверджено, що підставою відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки стало перебування затребуваної земельної ділянки у власності. Колегія суддів зважає на те, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої станом на 27.10.2021, власником земельної ділянки 3222487202:02:002:0130 з 15.09.2020 є ОСОБА_2 . Втім, Хотівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області прийяла оспорюване рішення 10.07.2020. Тобто на час прийняття оспорюваного рішення така обставина, як перебування земельної ділянки у власності іншої особи, не існувала. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з наведених підстав є безпідставною. Щодо тези апеляційної скарги про можливе порушення прав власника земельної ділянки у разі задоволення адміністративного позову, колегія суддів зазначає наступне. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей Земельного кодексу України. Аналогічна правова позиція, в частині можливих наслідків надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, висловлена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №360/2334/17. З огляду на вказане, аргументи Феодосійської сільської ради Обухівського району Київської області, наведені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляд даної справи, оскільки вони не спростовують вірних висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом повно з`ясовано обставини справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Феодосійської сільської ради Обухівського району Київської області залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді І.О. Грибан А.Б. Парінов