Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/17213/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2021 р.Справа № 520/17213/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Григорова А.М., Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Волинської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2021, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., м. Харків, повний текст складено 21.04.21 року по справі № 520/17213/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "CITADEL" до Державної митної служби України , Волинської митницї Держмитслужби про визнання дій протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "CITADEL" (далі по тексту позивач, ТОВ "CITADEL") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної митної служби України (далі по тексту відповідач-1, ДМС), Волинської митниці Держмитслужби (далі по тексту відповідач-2, Волинська митниця Держмитслужби) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд: - визнати протиправними та скасувати рішення Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА205030/2020/000028/2, яким митну вартість визначено за другорядним - резервним методом (методом №2) цінова інформація, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску, пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА205030/2020/20435 від 14.09.2020 р.; - судові витрати покласти на Відповідача, стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "CITADEL", суму у розмірі 30102 грн. 00 коп., що складаються з суми судового збору за подання позовної заяви - 2102 грн. 00 коп. та витрат на професійну правничу допомогу - 28000 грн. 00 коп. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що під час митного оформлення товарів за митною декларацією №UA205030/2020/02577 від 03.09.2020, які ввозилися на митну територію України, декларантом було правомірно визначено митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту), позаяк на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів ним було надано митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), підтверджують митну вартість товарів та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товарів, та які не містять будь-яких розбіжностей. Натомість, як вказує позивач, митницею зазначених документів не враховано, як достовірних та достатніх для обрахування митної вартості, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу про що ним було прийняте спірне рішення. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2021р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «CITADEL» до Державної митної служби України, Волинської митниці Держмитслужби про визнання дій протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації задоволено. Скасовано рішення Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА205030/2020/000028/2 від 14.09.2020 р. Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску, пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА205030/2020/20435 від 14.09.2020 р. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Волинською митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що при ухваленні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, не надано належної юридичної оцінки доказам митниці, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Зазначає, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях було встановлено розбіжності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів, а саме: рахунок-фактура від 26.08.2020 №850009090 містить інформацію щодо поставки товарів на умовах FCA Westerkappeln-Velpe, що суперечить умовам поставки зазначеним у МД (FCA Reche), а також пункту завантаження - Reche, згідно довідки про транспортні витрати від 26.08.2020 року. Посилається на рішення Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, від 15.08.2019 року по справі №826/19400/15. Також зазначає, що судом проігноровано твердження митниці, що відповідно до контракту №3/2-KR від 20.04.2016 року умови оплати зазначаються окремо для кожної партії та обговорюються в окремих інвойсах, які є невід`ємною частиною даного контракту. З огляду на вищенаведене, вважає прийняте рішення про коригування митної вартості №UA205030/2020/000028/2 від 14.09.2020 року та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.09.2020 року згідно МД №UA205030/2020/029158 є такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законними та обґрунтованими. Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 28000,00 грн., задоволених судом в повному обсязі, зазначає наступне. Зазначає, що до поданого адміністративного позову позивачем не додано жодних підтверджуючих доказів існування таких витрат у вказаному розмірі . Звертає увагу суду, що різниця сум митних платежів у зв`язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості від 14.09.2020 року №UA205030/2020/000028/2 складає 1908,37 грн., відтак співмірність ціни позову та витрат на правову допомогу у розмірі 28 000 грн. є невідповідними, що судом не враховано взагалі. Враховуючи вище наведене просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 року у справі №520/17213/2020 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову ТОВ «CITADEL» відмовити повністю. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення додаткових доказів по справі. Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представник Волинської митниці Держмитслужби в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі. Державна митна служба України, в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена заздалегідь та належним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що подані декларантом позивача документи необхідно вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару. Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ CITADEL через декларанта - ТОВ ТВОЯ ЛОГІСТИКА подало до Державної митної служби України митну декларацію, з метою здійснення митного оформлення товару, а саме: плитка з грубої кераміки для покриття підлоги, облицювальна, неглазурована, з коефіцієнтом поглинання води більше 0.5 % мас. але не більше 10 % мас. використовується у житловому та цивільному будівництві: Klinkеrriеmсhеn 240/71/8 rotbunt mit Sand Str. 1 арт 813082110112 170 м2.; Klinkеrriеmсhеn 240/71/10 Lanzarote glatt l арт 818232110013 21 м2.; Balkonabdeckplatte glatt Lanzarоtе l. 240/115/52 арт 818234822013 45 м. Торгівельна марка АВС-Кеrаmik Країна виробництва: DЕ Виробник Keramik Berentelg GmbH & Со. KG. Загальна вартість фактично постановленого товару 1382.10 EUR загалом в кількості 191 на умовах FCA DE Recke. В гр.12 митної декларації зазначено вартість товару 46652.47 грн., яка була розрахована позивачем з урахування вартості товару та вартості перевезення до державного кордону України за курсом НБУ станом на дату подання митної декларації, який склав 32.79960000 грн. за 1 EUR. Митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору (основним методом). Вказаний товар ввезено позивачем на підставі зовнішньоекономічного контракту №3/2 KR від 20.04.2016 р. відповідно до умов якого ABC-KERAMIK Berentelg GmbH & Со. КG (Германія) (надалі «Продавець») зобов`язується поставляти, а "ТОВ CITADEL (Україна) (надалі - Позивач, «Покупець») приймати та оплачувати облицювальну керамічну цеглу, керамічну плитку, керамічну черепицю, системи безпеки для покрівлі та інші продукти, які використовуються в будівництві (в подальшому - «ТОВАР») протягом терміну дії цього Контракту партіями, згідно з окремими замовленнями Покупця, відповідно з додатковими інвойсами, що є невід`ємною частиною цього Контракту. На підтвердження заявленої митної вартості позивач надав копії документів: Рахунок-фактура (інвойс) (Сommercial invoice) 850009090 від 26.08.2020 р., Автотранспортна накладна (Road conslanment note) 571952 від 26.08.2020 р., Документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 26.08.2020 р. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.04.2020 р., Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 2 від 04.01.2019 р. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення 3/2-KR від 20.04.2016 р., Договір про надання послуг митного брокера 35784 від 15.07.2016 р., Договір (контракт) про перевезення 37 від 25.08.2020 р., Заява на перевезення 37 ВЕД від 25.08.2020 р., Акційна пропозиція б/н від 20.07.2020 р., Лист від ТОВ CITADEL 27.08.2020 р., Копія митної декларації країни відправлення MRN 20DE830533174838E8 від 26.08.2020 р., Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA205030/2020/02577 від 03.09.2020 р. (а.с.8-9, 14-45). Митним органом, посилаючись на ст. 54 Митного кодексу України, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. 14.09.2020 року Державною митною службою України прийнято рішення №UА205030/2020/000028/2 про коригування митної вартості товарів у зв`язку з тим, що подані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів (а.с.10-11). У зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості митним органом відмовлено позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, про що складено відповідну картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА205030/2020/20435 від 14.09.2020 (а.с.12-13). Вважаючи вказані рішення відповідача протиправним та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд апеляційної інстанції керується наступними приписами норм чинного законодавства. Відповідно до положень статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування. Відповідно ч. 1 ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. В силу приписів ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 МК України). В свою чергу, відповідно до положень ст. 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч. 1 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Частиною першою статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України). Згідно із вимогами ч.ч. 4,5 ст. 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. У відповідності до положень частин 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 5 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. З аналізу вказаних положень Кодексу вбачається, що законодавцем передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Крім того, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. В свою чергу, згідно із ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ч.ч.1-3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Згідно ч.ч. 4-6 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Виходячи із системного аналізу вищезазначених правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України. Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. При цьому, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. Колегія суддів відхиляє доводи відповідача в апеляційній скарзі на те, що те, що відповідно до контракту №3/2-KR від 20.04.2016 року умови оплати зазначаються окремо для кожної партії та обговорюються в окремих інвойсах, які є невід`ємною частиною даного контракту, згідно рахунку фактури №850009090 від 26.08.2020 року умови оплати вказано «прямий готівковий розрахунок», жодних відомостей про відстрочення платежу узгоджених із продавцем товару митниці надано не було. Дані посилання не були підставою прийняття оскаржуваного рішення. Проте колегія суддів зазначає, як вбачається з матеріалів справи, для здійснення митного оформлення поставленого товару до митного оформлення подану декларацію, в гр.12 якої зазначено вартість товару - 46652.47 грн., яка була розрахована з урахуванням вартості товару та вартості перевезення до державного кордону України за курсом НБУ станом на дату подання митної декларації, який склав 32.79960000 грн. за 1 євро (EUR), до якої додано документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, зокрема: Рахунок-фактура (інвойс) (Сommercial invoice) 850009090 від 26.08.2020 р., Автотранспортна накладна (Road conslanment note) 571952 від 26.08.2020 р., Документ, шо підтверджує вартість перевезення товару б/н від 26.08.2020 р. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.04.2020 р., Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 2 від 04.01.2019 р. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення 3/2-KR від 20.04.2016 р., Договір про надання послуг митного брокера 35784 від 15.07.2016 р., Договір (контракт) про перевезення 37 від 25.08.2020 р., Заява на перевезення 37 ВЕД від 25.08.2020 р., Акційна пропозиція б/н від 20.07.2020 р., Лист від ТОВ CITADEL 27.08.2020 р. Як вбачається з оскаржуваного рішення Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА205030/2020/000028/2 від 14.09.2020 р. : митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визначена за вибраним декларантом методом у зв`язку з тим, що документи які подані для підтвердження митної вартості містять наступні розбіжності : рахунок-фактура від 26.08.2020 №850009090 містить інформацію щодо поставки товарів на умовах FCA Westerkappeln-Velpe, що суперечить умовам поставки зазначеним у МД (FCA Reche), а також пункту завантаження - Reche, згідно довідки про транспортні витрати від 26.08.2020 року. Так у зв`язку з перевіркою відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах згідно ст.53 МКУ декларанту направлено повідомлення з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно п.6 ст.53 МК України декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Відповідачем встановлено, що подані для підтвердження митної вартості документи містять наступні розбіжності : рахунок-фактура від 26.08.2020 №850009090 містить інформацію щодо поставки товарів на умовах FCA Westerkappeln-Velpe, що суперечить умовам поставки зазначеним у МД (FCA Reche), а також пункту завантаження - Reche, згідно довідки про транспортні витрати від 26.08.2020 року. Тобто фактично поставка відбувається згідно одного маршруту, а документ щодо оплати свідчить про доставку за іншим маршрутом. Будь яких конкретних доводів щодо помилковості висновків митного органу позовна заява не містить, також це не відображено в рішенні суду першої інстанції. Отже, надані позивачем документи на здійснення митного оформлення містять розбіжності. Належних документів та обґрунтування помилковості наведених висновків митниці ні в позові ні в відповіді на відзив позивачем не наведено. Відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Отже, вищезазначені документи відповідно до п. 6 ч.2 ст. 53 МК України є обов`язковими документами, що підтверджують митну вартість товару. Як вбачається з матеріалів справи декларантом на вимогу не надано документів, що витребовувались для усунення сумнівів митниці щодо достовірності інформації в поданих документах Декларантом на вимогу митниці жодних пояснень чи додаткових документів, які б спростували сумніви митниці щодо розбіжностей у поданих документах не надано. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом. Зазначене, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для коригування митної вартості імпортованого підприємством товару. Посилання позивача в відповіді на відзив на те, що до п/п Ягодин було два пункти завантаження, а саме :Metting Stra.e 135,49509 Reche, Germany та Industriestra,e 10, 49492 Westerkappeln, Germany де відповідно і відбулося завантаження двох різних груп товарів, відповідно до яких оформлюються дві різні митні декларації, не підтверджується жодним із товаросупровідних документів, які було подано декларантом до митного оформлення. Наведена позиція не відповідає обставина справи також з огляду на те, що декларантом самостійно при митному оформленні у митній декларації вказано умови поставки FCA Reche, що суперечить інформації щодо поставки товарів на умовах FCA Westerkappeln-Velpe, як вказано у рахунку-фактурі від 26.08.2020 №850009090. При цьому, колегія суддів зазначає, що як вбачається з довідки про транспортні витрати від 26.08.2020, яка була надана позивачем до позовної заяви : "Цим повідомляємо, що транспортні витрати по перевезенню для ТЮ В «CITADEL» вантажу: брусчатка плитка Вага нетто: 22 884 кг. Вага брутто: 23 089 кг. Автомобілем державний номер: Volvo ВС 3006 ЕХ п.припеп: VEC 228 Р по маршруту: Mettinger StraBe 135.49509 Recke. Germany - Волинська обл.. п/п Ягодин. Україна - м.Київ. Україна склали: 1) Перевезення від: Mettinger StraВe 135.49509 Recke. Germany - 15 км. - IndustriestraBe 10. 49492 Westerkappeln. Germany - 1244 км. до митного кордону України (п/п Ягодин) 1 259 км. - 10 056,31 грн. 2) Перевезення від митного кордону України (п/п Ягодин) - 500 км - Київ -500 км 3 000,00 грн. Разом 13 056,31грн. СMR № 571952 от 26.08.2020р. Страхових витрат немає". Проте, як вбачається з довідки про транспортні витрати від 26.08.2020, яка була надана позивачем до митного органу, та надана відповідачем : " Цим повідомляємо, що транспортні витрати по перевезенню для ТЮ В «CITADEL» вантажу: брусчатка плитка Вага нетто: 22 884 кг. Вага брутто: 23 089 кг. Автомобілем державний номер: Volvo ВС 3006 ЕХ п.припеп: VEC 228 Р по маршруту: Mettinger StraBe 135.49509 Recke. Germany - Львівська обл.. п/п Краковець. Україна - м.Київ. Україна склали: 1) Перевезення від: Mettinger StraВe 135.49509 Recke. Germany - 15 км. - IndustriestraBe 10. 49492 Westerkappeln. Germany - 1249 км. до митного кордону України (п/п Ягодин) 1 264 км. - 10 096,21 грн. 2) Перевезення від митного кордону України (п/п Краковець.) - 620 км - Київ -620 км 3 720,00 грн. Разом 13 816, 31грн. СMR № 571952 от 26.08.2020р. Страхових витрат немає". Тобто дані довідки про транспортні витрати від 26.08.2020, яка була надана позивачем до митного органу не співпадають з даними довідки про транспортні витрати від 26.08.2020, яка була надана позивачем до позовної заяви, а саме відрізняється маршрут та загальна сума витрат. До митного оформлення надано довідку про транспортні витрати в якій зазначено перевезення товару до митного кордону України п/п Краковець, а не п/п Ягодин. Доказів надання митному органу довідки про транспортні витрати від 26.08.2020 по маршруту: Mettinger StraBe 135.49509 Recke. Germany - Волинська обл.. п/п Ягодин. Україна - м.Київ - Україна, до суду не надано. В суді апеляційної інстанції представник позивача не надав будь яких обґрунтованих доводів та зауважень щодо розбіжностей зазначених документів, які були надані до митного орану та до суду. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 30.10.2018 р. по справі № 826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Крім того, рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства. Дослідивши зміст спірного рішення, колегія суддів зазначає, що в ньому зазначено ( конкретизовано), яких саме документів (крім тих, що надавалися разом з МД) недостатньо для визначення митної вартості товару, яка заявлена декларантом позивача, а також зазначено про наявність розбіжностей в наданих декларантом позивача в обґрунтування митної вартості вказаного товару. Згідно з положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, а також вимогами ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до вимог ст. 55 та ст.57 на основі проведення консультації, а також враховуючи не надання декларантом витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості т/з, митницею повідомлено декларанта про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Крім того, декларанта повідомлено, що у такому випадку митну вартість буде визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МКУ на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби. Колегія суддів зазначає, що в графі 33 рішенні про коригування митної вартості товару від №UA205030/2020/000028/2 від 14.09.2020, міститься достатня інформація щодо числового значення скоригованої митницею митної вартості товару, а саме на підставі цінової інформації ЄАІС України відповідно до митної декларації яка була взята за основу для визначення митної вартості товару та вказана у рішенні. В митній декларації яка вказана у рішенні про коригування митної вартості від 30.09.2020 року №UA205030/2020/029158, міститься інформація щодо конкретного товару, який був взятий за основу, для визначення митної вартості оцінюваного товару. Таким чином, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи відмову декларанта подавати інші документи, митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості №UA205030/2020/000028/2 від 14.09.2020 року, згідно якого митну вартість товару визначено на рівні 0,68 дол. США згідно МД UA100020/2020/40643 від 08.09.2020 року. Крім того, колегія суддів зазначає, що декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг 30.09.2020 року згідно МД №UA205030/2020/029158 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України. Згідно ч.8 ст.55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. Проте, ТОВ «CITADEL» з додатковими документами на підтвердження заявленого рівня митної вартості до митниці в межах 80 днів з дня випуску товару не зверталось. Аналізуючи наведені норми права, зважаючи на наявність підстав вважати подані декларантом документи необ`єктивними і такими, що не підтверджують в повному обсязі складові митної вартості заявленого товару, колегія суддів дійшла висновку висновку про неможливість використання основного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору, що має наслідком правомірність коригування відповідачем заявленої митної вартості за другорядним методом згідно з положеннями статті 59 МК України. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Колегія суддів зазначає, що позивачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час її апеляційного перегляду, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог. Натомість, відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правовірність звільнення позивача з посади. Враховуючи вищенаведене, доводи позивача щодо неправомірності рішення Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА205030/2020/000028/2, яким митну вартість визначено за другорядним - резервним методом (методом №2) цінова інформація, та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску, пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА205030/2020/20435 від 14.09.2020 р. є помилковими. З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. У зв`язку з цим, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність оскаржуваних рішень та відсутності підстав для визнання протиправними та скасувати рішення Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА205030/2020/000028/2, яким митну вартість визначено за другорядним - резервним методом (методом №2) цінова інформація та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску, пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА205030/2020/20435 від 14.09.2020 р. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. На підставі цього, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. З огляду на приписи п.10 ч.6 ст.12 КАС України, відповідно до якого справами незначної складності є інші справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, дана справа відноситься до справ незначної складності, а також враховуючи те, що ця справа була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, дане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 по справі № 520/17213/2020 скасувати. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 20.12.2021 року