Постанова 4876 № 908/1238/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.12.2021 року м. Дніпро Справа № 908/1238/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередка А.Є. - доповідача суддів: Вечірка І.О., Кузнецова В.О., розглянувши у порядку письмового проваження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Жилсервісбуд на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.08.2021 року (суддя Горохов І.С.) у справі № 908/1238/21 за позовом Комунального підприємства Запоріжремсервіс Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Жилсервісбуд, м. Запоріжжя про стягнення коштів ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.08.2021 року у справі №908/1238/21 позов Комунального підприємства Запоріжремсервіс Запорізької міської ради задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Жилсервісбуд на користь позивача заборгованість за відшкодування витрат за послуги з електричної енергії у розмірі 173 038,57 грн. Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд виходив з невиконання відповідачем зобов"язань з оплати електричної енергії, передбачених договором про відшкодування №1132 від 20.09.2019, а також з підтвердження наявними в матеріалах справи доказами факту виникнення у нього такого зобов"язання. Не погодившись з рішенням господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Жилсервісбуд звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на неповне з"ясування ним обставин, що мають значення для справи просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 02.08.2021 року у справі № 908/1238/21 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує наступне: - позивач, направляючи вимогу про сплату заборгованості відповідачу в розділі контактні телефони відправника та отримувача зазначив один і той самий номер телефону, що унеможливило відповідача дізнатися про сам факт направлення такої вимоги, що свідчить про неналежне виконання позивачем ст. 530 ЦК України, а отже строк виконання грошового зобов"язання ще не настав; - позивачем не надано доказів на підтвердження сплати ним грошових коштів на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" за відповідача, і що у нього були правові підстави на компенсацію вказаних грошових коштів. Викладені обставини, на думку скаржника, свідчать про те, що висновки суду ґрунтуються на припущеннях та на недоведених даних, які місцевий господарський суд визнав встановленими, що призвело до прийняття неправильного рішення. 15.11.2021 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання скаржника про долучення додаткових доказів: адвокатського запиту від 26.10.2021 до ПАТ "Запоріжжяобленерго" та відповідей останнього на запит № 716/83 від 03.11.2021 та № 729/82 від 09.11.2021. В клопотанні йдеться про те, що ці докази подані в обґрунтування доводів ТОВ "Жилсервісбуд" щодо недоведення позивачем фактичного виконання ним зобов"язань перед ПАТ "Запоріжжяобленерго". За твердженням апелянта, докази, які він просить долучити, свідчать про те, що позивач в обґрунтування своїх вимог послався на не існуючи обставини та не підтвердив факт виконання своїх обов"язків за договором про відшкодування. Також товариство в клопотанні зазначає, що викладені обставини стали відомі йому 09.11.2021 з відповіді ПАТ"Запоріжжяобленерго", і не могли бути подані у суді першої інстанції у зв"язку з відмовою в задоволенні його заяви про розгляд даної справи у загальному порядку. Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав. Відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021 відкрито провадження за апеляційною скаргою та постановлено розглянути її без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України? суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 01.11.2017 Публічним акціонерним товариством Запоріжжяобленерго в особі Запорізьких міських електричних мереж та Комунальним підприємством Запоріжремсервіс Запорізької міської ради укладений договір про постачання електричної енергії № 14445, відповідно до якого ПАТ Запоріжжяобленерго продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок КП Запоріжремсервіс, а КП Запоріжремсервіс Запорізької міської ради своєчасно сплачує вартість використаної енергії та здійснює інші платежі згідно умов договору. Законом України Про ринок електричної енергії передбачено, що у разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків, зокрема, пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією. За змістом п. 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови. Згідно з п. 6 цієї Постанови? після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/перелатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії, тощо. Відповідно до п. 2.1.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (в редакції, чинній на момент спірних відносин), фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії. Також, 13.11.2018 НКРЕКП прийнято постанову № 1415 Про видачу ПАТ Запоріжжяобленерго ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом, відповідно до якої ПАТ Запоріжжяобленерго видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме: на території Запорізької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності ПАТ Запоріжжяобленерго, та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством) та анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом. З 01.01.2019 КП Запоріжремсервіс приєдналось до публічного договору споживача про падання послуг з розподілу електричної енергії, який розміщено на офіційному сайті ПАТ Запоріжжяобленерго і є у загальному доступі. Приєднання відбулося на умовах чинного договору про постачання електричної енергії № 14445 від 01.11.2017 щодо індивідуальних характеристик об`єкта, потужності, класу надійності, ідентифікаційних кодів, особливостей обліку тощо, згідно п. 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312. 20.09.2019 Комунальне підприємство Запоріжремсервіс Запорізької міської ради (позивача, підприємство) та Товариство з обмеженою відповідальністю Жилсервісбуд (відповідач, користувач) уклали договір № 1132 про відшкодування. Відповідно до п.п. 1.1., 1.2 договору підприємство забезпечує користувача послугами, у житлових будинках, згідно додатку № 1 до цього договору, а користувач компенсує підприємству витрати на послуги з електричної енергії на освітлення місць загального користування та підвалів, енергопостачання ліфтів, підкачування та ін.; послуги з технічного обслуговування ліфтів. До укладення прямого договору з постачальниками зазначених в п.1 договору послуг користувач здійснює оплату за послуги на розрахунковий рахунок підприємства. За умовами п.п. 2.1, 2.3 договору підприємство зобов"язується забезпечити послугами користувача у повному обсязі за діючими розцінками і тарифами, згідно їх фактичного споживання. Щомісячно надавати користувачу рахунок на оплату, разом зі списком точок обліку оператора системи розподвілу/ енергопостачальника та переліком ліфтів, разом з рахунками виконавців послуги, акт наданих послуг. Підприємство має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість. За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 3.1. договору). В п.п. 5.1., 5.4 сторони узгодили, що цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до укладання користувачем прямого договору з постачальником комунальних послуг. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України. Матеріали справи свідчать про те, що представниками Комунального підприємства Запоріжремсервіс Запорізької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Жилсервісбуд були підписані без зауважень та скріплені печатками сторін акти наданих послуг № 15995 від 31.12.2020 на суму 96 354,85 грн, № 886 від 31.01.2021 на суму 52 204,86грн, №2300 від 28.02.2021 на суму 24 478,86грн. За змістом цих актів, КП "Запоріжремсервіс" ЗМР на підставі договору №1132 від 20.09.2019 протягом листопада 2020 року січня 2021 року виконані наступні роботи: відшкодовані витрати на послуги з електричної енергії на освітлення місць загального користування та підвалів, витрати на послуги з енергопостачання ліфтів та витрати по оплаті за електричну енергію на загальну суму 173 038,57 грн. В подальшому, позивачем на адресу відповідача направлена вимога № 716/01-05 від 17.03.2021 про сплату заборгованості, в якій йдеться про те, що у зв"язку з неоплатою товариством заборгованості за послуги з електричної енергії та освітлення місць загального користування та ін. і послуги з технічного обслуговування ліфтів в період з 20.09.2019 по 01.03.2021 за ним утворилася заборгованість у розмірі 173 038,57 грн., а також зазначено, що на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України обов"язок з оплати цієї суми боржник повинен виконати у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги. Вимога залишена товариством без відповіді та без задоволення. Направлення вимоги № 716/01-05 від 17.03.2021 на адресу відповідача підтверджується описом-вкладення у цінний лист та накладною, якці містяться в матеріалах справи. Невиконання ТОВ "Жилсерівсбуд" обов`язку зі сплати заборгованості за надані КП "Запоріжремсервіс" послуги у вказаній вище сумі стало підставою для звернення підприємства з позовом у даній справі. Відповідно до ч.3 ст.179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язковим для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, послуг з постачання електричної енергії, у зв`язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги та послуги з постачання електричної енергії, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг, послуг з постачання електричної енергії сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. У даному випадку, ТОВ "Жилсервісбуд" договір про надання послуг з постачання електричної енергії не уклало, у зв`язку з чим, облік електричної енергії здійснювався за рахунок Комунального підприємства Запоріжремсервіс Запорізької міської ради. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послуги, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор вправі вимагати виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, виходячи зі змісту якої цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. В силу ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно з ч. 2 ст. 530 цього Кодексу, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Статтею 599 Кодексу передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. За умовами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: підписання сторонами без зауважень актів наданих послуг №15995 від 31.12.2020, №886 від 31.01.2021 та №2300 від 28.02.2021 за договором про відшкодування №1132 від 20.09.2019, невиконання відповідачем зобов"язання за вказаним договором в частині оплати наданих позивачем послуг в сумі 173 038,57 грн, а також ненадання ним доказів, які б спростовували таке зобов`язання, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про наявність підстав для задоволення позову. Доводи скаржника про те, що строк виконання грошового зобов"язання ще не настав не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом, оскільки, як зазначено вище, позивачем в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України на адресу ТОВ"Жилсервісбуд", зазначену в договорі та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була надіслана вимога № 716/01-05 від 17.03.2021 про необхідність сплати відповідачем заборгованості за послуги згідно з договором №1132 від 20.09.2019, докази щодо неотримання цієї вимоги товариством не надані. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2021 представник ТОВ"Жилсервісбуд" ознайомився з матеріалами справи (у тому числі, з вимогою), з огляду на викладене, щонайменш з цієї дати товариство було обізнано про існування свого обов"язку зі сплати заборгованості за вказаним вище договором. Також апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. За загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. У даному випадку, посилання скаржника на те, що у позивача були відсутні правові підстави на компенсацію грошових коштів за надані послуги мають декларативний характер. Товариством не надано будь-яких доказів на підтвердження неотримання відповідних послуг, визнання недійсним, зміни чи припинення договору № 1132 від 20.09.2019, отже не спростована наявність у нього обов"язку оплачувати надані послуги. Аргументи апелянта про недоведення позивачем обставини щодо сплати ним грошових коштів на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" за відповідача апеляційний суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі, є недоведеними та не спростовують викладених вище висновків суду. Таким чином, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Клопотання скаржника про долучення в якості додаткових доказів у справі адвокатського запиту від 26.10.2021 до ПАТ "Запоріжжяобленерго" та відповідей на запит №716/83 від 03.11.2021 та №729/82 від 09.11.2021, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції відхиляється апеляційним судом, оскільки в порядку ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази неможливості подання цього клопотання до суду першої інстанції з причин, які об"єктивно не залежали від ТОВ "Жилсервісбуд" не надані. Відповідно до ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. У даному випадку, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.05.2021 відкрито провадження у справі № 908/1238/21 та запропоновано відповідачу у строк до 29.06.2021 надати відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача. Вказана ухвала отримана відповідачем 31.05.2021 (т.1, а.с.148), тому у останньогго було достатньо часу для здійснення необхідних процесуальних дій, зокрема щодо звернення з запитом до ПАТ "Запоріжжяобленерго". Між тим, товариство своїм правом не скористалося, відзив та відповідні докази у строк, встановлений судом не надало. Отже, складення відповіді на адвокатський запит лише 09.11.2021 не є причиною, яка об"єктивно не залежала від скаржника, оскільки обставини щодо неможливості надіслати адвокатський запит раніше останнім не доведені, зокрема, не надані докази звернення товариства з відповідним запитом до ПАТ "Запоріжжяобленерго" під час розгляду даної справи місцевим господарським судом. При цьому, у разі необхідності, відповідач не був позбавлений можливості звернутися до суду першої інстанції з клопотанням про долучення доказів до ухвалення оскаржуваного рішення 02.08.2021 у даній справі, одночасно обґрунтувавши обставини неможливості їх подання у вказані строки. З огляду на викладене, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення. Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на відповідача. З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Жилсервісбуд - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 02.08.2021 у справі № 908/1238/21 - залишити без змін. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Жилсервісбуд. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя А.Є. Чередко Суддя І.О. Вечірко Суддя В.О. Кузнецов