Постанова 4808 № 351/1647/21

Справа № 351/1647/21 Провадження № 22-ц/4808/1701/21 Головуючий у 1 інстанції СЕГІН І.Р. Суддя-доповідач Горейко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі: головуючої Горейко М.Д. суддів: Василишин Л.В., Максюти І.О. секретаря Капущак С.В. з участю апелянта ОСОБА_1 , позивачки ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 29 вересня 2021 року, ухвалене у складі судді Сегіна І.Р. у м. Снятині, в с т а н о в и в: У вересні 2021 позивачка ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 500 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Позовні вимоги мотивувала тим, що з 21.07.2009 по 16.03.2015 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Між нею та відповідачем була усна домовленість про добровільну сплату аліментів. Відповідач час від часу сплачував суми в різних розмірах. Коли дитина йшла в школу, їй прийшлось випрошувати в нього гроші, тому вирішила звернутись за вирішенням цього питання в правовому полі. Просила стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки у розмірі 2 500 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття. При цьому зазначила, що донька вчиться у школі, харчується там та додатково ходить в художню школу, що потребує додаткових витрат. Також повідомила, що їй відомо, що відповідач офіційно працює в ПП ПВБК «МОНОЛІТ - СПАС». Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 29 вересня 2021 року позов задоволено. Ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 500 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, з дня пред`явлення позову, тобто з 09.09.2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць. Стягнуто із відповідача на користь держави 908 грн судового збору. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зважаючи на обов`язок батьків утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, враховуючи обставини справи, часткове визнання відповідачем позовних вимог, а також його фінансове становище, позов про стягнення аліментів у розмірі 2 500 грн на місяць підставний та підлягає задоволенню. Не погодившись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення прийнято без повного і всебічного з`ясування обставин справи. Зокрема, вважає, що позивачка не підтвердила належними і допустимими доказами його матеріальне становище та спроможність сплачувати аліменти у розмірі 2 500 грн на місяць, який є необґрунтовано великим, оскільки не враховує його реального матеріального положення та інших обставин, що мають значення для вирішення цього спору. Стверджує, що саме на позивачці лежить обов`язок доведення його можливостей сплачувати аліменти. Лише та обставина, що на батьків покладено обов`язок утримувати дитину, сама по собі не може бути підставою для задоволення позовних вимог позивачки. Апелянт вказує, що на даний час він офіційно працевлаштувався, з липня цього року працює на посаді інженера - енергетика та отримує на руки щомісячно 5 904 грн. Однак вимушений наймати житло, тому на даний час матеріальне положення не дозволяє йому сплачувати аліменти у заявленому позивачкою розмірі. Також зазначає, що він вимушений матеріально допомагати батькам, особливо матері, яка не працює і ще не отримує пенсію, а також співмешканці, з якою він має намір створити сім`ю, офіційно зареєструвавши шлюб, та у якої на утриманні є малолітня дитина. Стверджує, що суд першої інстанції не взяв до уваги його відзив на позов, а також те, що позивачка не заперечила в суді його заяву щодо сплати аліментів у розмірі 1 500 грн щомісячно, крім додаткових витрат на дитину. Суд взяв до уваги тільки докази, надані позивачкою. Вважаючи, що рішення суду прийнято упереджено, апелянт просить його скасувати та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд в порядку загального позовного провадження. Позивачка подала відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скарги заперечила. Зазначила, що відповідач офіційно працевлаштувався тільки у 2021 року, після того, як вона попередила, що подаватиме позов про стягнення аліментів, однак на підтвердження офіційного працевлаштування він не надав ні копії трудової книжки із відповідним записом, ні довідки про доходи. Також відповідач не надав жодного доказу на підтвердження факту найму житла. Ствердила, що факт допомоги батькам теж не підтверджений жодними доказами, як і факт проживання із співмешканкою, з якою він хоче створити сім`ю, а наявність у співмешканки дитини, на думку позивачки, не позбавляє відповідача обов`язку сплачувати аліменти на утримання своєї дочки. Просила залишити рішення суду першої інстанції без змін. В засіданні апеляційного суду апелянт доводи апеляційної скарги підтримав з наведених у ній мотивів. Позивачка доводи апеляційної скарги заперечила з мотивів, наведених у відзиві на апеляційну скаргу. Просила залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що сторони у справі 21.07.2009 зареєстрували шлюб, який рішенням Снятинського районного суду від 16.03.2015 розірвано. Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . Після розлучення з відповідачем позивачка 30.01.2016 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 . Із акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 07.09.2021 вбачається, що дочка сторін у справі проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на її утриманні. За усною домовленістю між сторонами відповідач сплачував добровільно позивачці аліменти на утримання їх малолітньої доньки. У зв`язку з виниклими непорозуміннями щодо своєчасності та розміру сплачуваних ОСОБА_1 аліментів, ОСОБА_5 звернулась в суд для визначення розміру аліментів судом. Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. В силу ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом (п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»). Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частиною 1 ст. 184 СК України встановлено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років встановлено у наступних розмірах: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень; При визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, суд не в повній мірі дослідив фінансовий стан сторін, зокрема, що позивачка має постійне місце праці і отримує заробітну плату, відповідач також на час розгляду справи - працевлаштований. Однак, сторони не надали доказів про розмір доходів. Відповідач подав апеляційному суду довідку про доходи, видану ФОП ОСОБА_6 , за даними якої, він з липня 2021 року працює інженером-енергетиком, розмір його нарахованої заробітної плати становить 7 200 грн, з урахуванням утриманих обов`язкових податків і платежів розмір його зарплати складає 5 796 грн. Матеріали справи не містять доказів про те, що у відповідача є ще інші доходи, а тому апеляційний суд вважає, що не може бути присуджений з відповідача мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину в розмірі 2 500 грн. При цьому також судом першої інстанції не враховано обов`язку обох батьків утримувати дитину. З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції в частині розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, слід змінити, зменшивши до 2 000 грн. Судом не приймаються до уваги доводи апелянта про упередженість суду, яка виразилась в неналежному його повідомленні про розгляд справи, оскільки він знав про розгляд справи, про що свідчить поданий ним відзив на позов, до якого він мав можливість долучити всі докази про його матеріальний стан. Ним не подано доказів, що він приймає участь в утриманні батьків, зокрема його мами, яка не працює і не отримує пенсію. Доводи апелянта про те, що він взмозі сплачувати аліменти в розмірі 1 500 грн, спростовуються поданими ним документами. Зокрема, згідно даних про розмір сплачених аліментів, наданих відповідачем на підставі платіжних документів, які не спростовані позивачкою, розмір аліментів, перерахованих відповідачем позивачці за період з жовтня по грудень 2021 року становить по 1 809,05 грн щомісячно. Також апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що він проживає з іншою жінкою в незареєстрованому шлюбі, яка має малолітню дитину і їх треба утримувати, оскільки такі доводи не впливають на вирішення спірних правовідносин. За змістом п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставою для зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Оскільки судом першої інстанції допущено неповноту з`ясування обставин справи щодо матеріального становища сторін, то оскаржене рішення підлягає зміні в частині визначення розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання їхньої малолітньої доньки ОСОБА_3 , а саме розмір аліментів слід зменшити до 2 000 грн. В решті рішенняСнятинського районного суду від 29 вересня 2021 року слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 374, 376, 381 - 384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 29 вересня 2021 року в частині розміру стягуваних з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 змінити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Росошани Кельменецького району Чернівецької області, жителя с. Ленківці Кельменецького району Чернівецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,в розмірі 2 000 грн, але не менше ніж 50відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. В решті рішенняСнятинського районного суду від 29 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча М.Д. Горейко Судді: Л.В. Василишин І.О. Максюта Повний текст постанови складено 20 грудня 2021 року