Ухвала КЦС ВС № 444/765/20

Ухвала 16 грудня 2021 року м. Київ справа № 444/765/20 провадження № 61-18219ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 11 грудня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Надичівська сільська рада Жовківського району Львівської області, Рава-Руська державна нотаріальна контора Львівської області, Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання заповіту недійсним, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 11 грудня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року. Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2021 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволено частково. Зменшено ОСОБА_1 розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 11 грудня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року до 259,65 грн. Касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропоновано заявнику зазначити конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України; надати документи, що підтверджують сплату судового збору у визначеному розмірі; уточнити прохальну частину касаційної скарги. Попереджено про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали. Копія ухвали суду касаційної інстанції від 15 листопада 2021 року направлена на адресу заявника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), яка зазначена в матеріалах касаційної скарги, та отримана 01 грудня 2021 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів касаційного провадження. У грудні 2021 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду від 15 листопада 2021 року від ОСОБА_1 надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору у визначеному розмірі та уточнено прохальну частину касаційної скарги. Однак, вимоги ухвали суду касаційної інстанції від 15 листопада 2021 року виконані частково. Як підставу касаційного оскарження судових рішень, ОСОБА_1 зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку). Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Отже, касаційна скарга має містити формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах. При цьому суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Також як на підставу касаційного оскарження судових рішень, ОСОБА_1 посилається на пункти 2, 3 статті 411 ЦПК України, проте, не зазначає, якої саме частини статті 411 ЦПК України стосуються вказані пункти. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 411 ЦПК Українисудові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Оскільки посилань на вказане касаційна скарга не містить, ОСОБА_1 необхідно подати до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України. Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги та повідомити про це заявника. Керуючись статтями 127 ЦПК України, -

УХВАЛИВ: Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. М. Фаловська