Постанова 4816 № 591/1594/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2021 року м.Суми Справа №591/1594/21 Номер провадження 22-ц/816/1607/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Ткачук С. С. з участю секретаря судового засідання Чуприни В.І., сторони: позивач Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання», відповідачі ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Жованик Юлія Андріївна, Державне підприємство «СЕТАМ», розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Цимбала Бориса Петровича, до якої приєдналося Товариство з обмеженою відповідальність «СУМИ ГРУП», на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 серпня 2021 року, ухвалене у складі судді Фоменко І.М., у приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми, повний текст судового рішення складено 25 серпня 2021 року, В С Т А Н О В И В: У березні 2021 року Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (далі АТ «Сумське НВО») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Жованик Юлії Андріївни (далі приватний виконавець Жованик Ю.А.), Державного підприємства «СЕТАМ» (далі ДП «СЕТАМ»), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (далі ТОВ «СМНВО»), Товариство з обмеженою відповідальністю «СУМИ ГРУП» (далі ТОВ «СУМИ ГРУП») про визнання недійсними результатів електронних торгів, скасування акту про проведені електронні торги, скасування рішення державного реєстратора. Свої вимоги обґрунтовує тим, що АТ «Сумське НВО» є боржником у зведеному виконавчому провадженні № 60022927. 17 вересня 2019 року приватним виконавцем Жованик Ю.А. була складена постанова про опис та арешт майна боржника, згідно якої було здійснено опис та накладено арешт на наступне майно: складова частина паркану (залізобетонні плити) у кількості 41 шт. 0,75 Х 4 м; складова частина паркану (металева сітка) у кількості 43 шт.; асфальтобетонне покриття площею 1820,4 кв. м об`єм розрахунковий; металевий вагончик. Місцезнаходження майна: АДРЕСА_1 (територія автостоянки). ОСОБА_1 06 листопада 2019 року на електронних торгах з реалізації арештованого майна був придбаний лот № 381574, а саме рухоме майно - залізобетонні плити (41 шт.), металева огороджуюча сітка (43 шт.), асфальтобетонне покриття (4000,0 кв. м), металевий вагончик, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому йому видано акт про проведені електронні торги від 06 січня 2019 року. Приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В. 26 грудня 2019 року видано свідоцтво, згідно якого ОСОБА_1 належить право власності на нерухоме майно, що складається з: літера А господарська будівля, загальною площею 23,2 кв. м, № 1-3 огорожа, № 4 ворота, літера І асфальтобетонне замощення, загальною площею 4000 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; та здійснена державна реєстрація права власності на зазначене майно. Набуття права власності ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно стало підставою для переходу до нього права користування (оренди) земельною ділянкою за зазначеною адресою. Позивач вважає, що електронні торги з реалізації арештованого майна щодо продажу лоту № 381574 та відповідно видача акта здійснені з грубим порушенням норм чинного законодавства. Зазначає, що лот № 381574 було продано як рухоме майно. В свою чергу майно, а саме: залізобетонні плити, металева огороджуюча сітка, асфальтобетонне покриття, металевий вагончик у сукупності є автостоянкою та, на думку позивача, є нерухомістю та підлягає державній реєстрації. Станом на 06 листопада 2019 року АТ «Сумське НВО» не мало зареєстрованих прав власності на будь-яке нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно, приватний виконавець, виявивши, що позивач володіє спорудою автостоянки, але право власності на зазначене майно не зареєстроване належним чином, мав звернутися до суду щодо вирішення питання про звернення стягнення на зазначене майно. Вказує на те, що приватним виконавцем у заявці на реалізацію арештованого майна неправильно зазначено вид майна, що передано на реалізацію рухоме, замість нерухомого. Також вказана площа асфальтобетонного покриття вдвічі більше 4000 кв. м, замість 1820,4 кв. м; до заявки на реалізацію нерухомого майна долучено документи, що містять суперечливі дані щодо найменувань арештованого майна. В свою чергу ДП «СЕТАМ» не вжито заходів щодо перевірки повноти заповнення заявки та не виявлено невідповідність зазначення виду майна, що передається на реалізацію, поданим документам, зокрема постанові про опис та арешт майна від 17 вересня 2019 року ЗВП № 60022927, відсутність відомостей, передбачених для нерухомого майна адреси арештованого майна (як нерухомого майна) замість адреси зберігача арештованого майна. Відтак вважає, що позивача було позбавлено нерухомого майна способом, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Посилаючись на вказані обставини, просить: -визнати недійсними результати електронних торгів по лоту з реєстраційним номером 381574 рухоме майно: залізобетонні плити в кількості 41 шт.; металева огороджуюча сітка в кількості 43 шт.; асфальтобетонне покриття з площі 4000,0 кв. м; металевий вагончик, які відбулись 06 листопада 2019 року та оформлені протоколом № 447330 проведення електронних торгів; -скасувати акт про проведені електронні торги від 06 грудня 2019 року, виданий приватним виконавцем Жованик Ю.А. щодо лоту № 381574 - рухоме майно: залізобетонні плити в кількості 41 шт.; металева огороджуючи сітка в кількості 43 шт.; асфальтобетонне покриття з площі 4000,0 кв. м; металевий вагончик; -скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Нагорної Н.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 50484309 від 26 грудня 2019 року 14:31:02 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, під літерою А-1 господарська будівля, площею 23,2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , та складові частини об`єкта нерухомого майна: огорожа, 1-3; ворота, 4; асфальтобетонне замощення, І (загальна площа 4 000 кв. м) та припинити право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, під літерою А-1 господарська будівля, площею 23,2 кв. м, за адресою АДРЕСА_1 , та складові частини об`єкта нерухомого майна: огорожа, 1-3; ворота, 4; асфальтобетоне замощення, І (загальна площа 4000 кв. м). Ковпаківський районний суд м. Суми рішенням від 13 серпня 2021 року позов АТ «Сумське НВО» задовольнив повністю. Визнав недійсними результати електронних торгів по лоту з реєстраційним номером 381574 - рухоме майно: залізобетонні плити в кількості 41 шт.; металева огороджуюча сітка в кількості 43 шт.; асфальтобетонне покриття з площі 4000,0 кв. м; металевий вагончик, які відбувались 06.11.2019 року та оформлені протоколом № 447330 проведення електронних торгів. Скасував акт про проведені електронні торги від 06.12.2019 року, виданий приватним виконавцем Жованик Ю.А. щодо лоту № 381574 - рухоме майно: залізобетонні плити в кількості 41 шт.; металева огороджуюча сітка в кількості 43 шт.; асфальтобетонне покриття з площі 4000,0 кв. м; металевий вагончик. Скасував рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Нагорної Н.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 50484309 від 26.12.2019 року 14631602 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, під літерою А-1, господарська будівля, площею 23,2 кв. м за адресою АДРЕСА_1 , та складові частини об`єкта нерухомого майна: огорожа 1-3; ворота 4; асфальтобетонне замощення, 1 (загальна площа 4000 кв. м) та припинив право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, під літерою А-1, господарська будівля, площею 23,2 кв. м за адресою АДРЕСА_1 , та складові частини об`єкта нерухомого майна: огорожа 1-3; ворота 4; асфальтобетонне замощення, 1 (загальна площа 4000 кв. м). Стягнув з ОСОБА_1 , приватного виконавця Жованик Ю.А., ДП «СЕТАМ» на користь АТ «Сумське НВО» судовий збір в розмірі 6810 грн, по 2270 грн окремо з кожного. Повернув АТ «Сумське НВО» внесену ним на депозитний рахунок суду грошову суму в розмірі 20000 грн по платіжному дорученню № 31 від 19.07.2021 року. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Цимбал Б.П., посилаючись на те, що рішення суду необґрунтоване, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В доводах апеляційної скарги зазначає, що судом не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08 липня 2020 року у справі № 201/18443/17 щодо застосування пунктів 3 та 4 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затв. наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5. Наголошує на тому, що дії державного (приватного) виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Вказує на те, що суд безпідставно дійшов висновку про наявність порушень норм закону при проведенні торгів та про порушення прав і законних інтересів позивача. Зазначаючи про порушення норм закону з боку ДП «СЕТАМ» при проведенні електронних торгів, суд дійшов суперечливих висновків. А саме, суд з посиланням на п. 4 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затв. наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року за № 2831/5 зазначає, що перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. При цьому, одночасно з цим суд зазначає, що ДП «СЕТАМ», як організатор електронних торгів, зобов`язаний перевірити законність дій приватного виконавця та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна. Наголошує на тому, що суд, наводячи правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 про те, що не може вважатися добросовісною особа, яка набула майно на прилюдних торгах, якщо така особа знала чи мала знати про порушення порядку реалізації майна, зокрема, про порушення вимог до інформації про майно, не наводить жодного доказу, який свідчить про те, що ОСОБА_1 як набувач майна на електронних торгах, знав чи мав знати про порушення порядку реалізації майна. Стосовно зазначення в заявці на реалізацію арештованого майна площі асфальтобетонного покриття 4000 кв. м, замість начебто наявних 1820,4 кв. м., наголошує на тому, що ОСОБА_1 як переможець торгів, придбав або лише 1820,4 кв. м. за ціною 4000,0 кв. м і за таких умов, позивач отримав більшу суму коштів, ніж та, яку мав би отримати, у разі, якщо оцінка проводилася реально існуючих 1820,4 кв. м, і за таких обставин, суд вважає порушенням прав позивача саме завищення стартової ціни майна та отримання позивачем більшої суми коштів; або придбав реально існуючих 4000,0 кв. м асфальтобетонного покриття за ціною, визначеною на торгах, і позивач отримав реальну суму коштів в результаті торгів, а тому порушення прав позивача при реалізації майна відсутні. В позовній заяві позивач взагалі не посилався на наявність порушеного права в зв`язку з помилкою, допущеною при підрахунку площі асфальтобетонного покриття, а посилався лише на порушення закону, допущені виконавцем. Крім того, позивач був повідомлений про оцінку спірного майна, з якою погодився, оскільки не оскаржував в установленому законом порядку. Стосовно скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно, зазначає, що позивач при зверненні до суду був обізнаний, що вказане майно придбане ТОВ «СУМИ ГРУП» та зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то відповідачем в частині цих вимог має бути саме ТОВ «СУМИ ГРУП». Судом не було враховано, що ОСОБА_1 не є власником спірного нерухомого майна, а тому за таких обставин рішенням суду неможливо припинити право власності особі, якій таке право не належить. 22 жовтня 2021 року від ТОВ «СУМИ ГРУП» надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Цимбала Б.П. Від АТ «Сумське НВО» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Наголошує на тому, що ДП «СЕТАМ» не вжив заходів щодо перевірки повноти заповнення заявки та не виявив невідповідність визначення виду майна та площі асфальтобетонного покриття, що передається на реалізацію, поданим документам. Зазначає, що порушення прав та законних інтересів позивача полягає в тому, що позивача було позбавлено нерухомого майна у протизаконний спосіб продаж в якості рухомого майна. Вважає, що ОСОБА_1 не можна вважати добросовісним набувачем майна. Сумський апеляційний суд ухвалою від 04 жовтня 2021 року залучив приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Нагорну Наталію Василівну (далі приватний нотаріус Нагорна Н.В.) до участі у справі як третю особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 та ТОВ «СУМИ ГРУП» адвоката Цимбала Б.М., який підтримав доводи апеляційної скарги, представника позивача адвоката Бирченка Б.В. та представника ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» адвоката Шевченка Д.О., які заперечують проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що приватний виконавець Жованик Ю.А. при зверненні до ДП «СЕТАМ», як організатора проведення електронних торгів, у заявці на реалізацію арештованого майна зазначила недостовірну інформацію про майно, що передається на реалізацію, його опис та характеристики, котрі не відповідають даним, викладеним у постанові про арешт та опис майна боржника, а також до вказаної заяви додала документи, зміст яких суперечить один одному. В свою чергу ДП «СЕТАМ» не було вжито заходів до перевірки повноти заповнення заявки на реалізацію арештованого майна, не встановлено відповідності доданих до неї документів фактичним обставинам, не повідомлено приватного виконавця про необхідність усунення допущених недоліків. Встановлені порушення вплинули на результат проведення електронних торгів та призвели до порушення прав та законних інтересів позивача як власника майна. Проте погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи та суд дійшов їх з неправильним застосуванням норм матеріального права. Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що 17 вересня 2019 року приватним виконавцем Жованик Ю.А., в рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП № 60022927, була складена постанова про опис та арешт майна боржника АТ «Сумське НВО», згідно якої проведено опис і накладено арешт на наступне майно: складова частина паркану (залізобетонні плити), у кількості 41 шт., 2,75х4 м; складова частина паркану (металева сітка), у кількості 43 шт.; асфальтобетонне покриття, площею 1820,40 кв.м, об`єм розрахунковий; металевий вагончик. Місцезнаходження майна: АДРЕСА_1 (територія автостоянки). Призначено відповідальним зберігачем ОСОБА_2 (а. с. 12-14, т. 1). 09 жовтня 2019 року суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , на замовлення приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Жованик Ю.А., складено Звіт ОС 1/10-19 з оцінки майна, відповідно до якого ринкова вартість майна, що знаходиться на території автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: залізобетонних плит, у кількості 41 шт., металевої огороджуючої сітки, у кількості 43 шт., асфальтобетонного покриття, площею 4000,00 кв. м, та металевого вагончика, станом на дату оцінки - 07 жовтня 2019 року становить 169 825,00 грн (а.с.16-17, т. 1). 15 жовтня 2019 року приватним виконавцем Жованик Ю.А. на адресу АТ «Сумське НВО» було надіслано листа, в якому відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» позивача було повідомлено про початкову вартість майна згідно звіту суб`єкта оціночної діяльності, зазначено перелік оціненого майна та роз`яснено право у разі незгоди з результатами визначення вартості чи оцінки майна оскаржити їх у судовому порядку (а. с. 15, т. 1). 17жовтня 2019 року приватний виконавець Жованик Ю.А. звернулася до організатора проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ» із заявкою на реалізацію арештованого приватним виконавцем в рамках ЗВП АСВП № 60022927 рухомого майна у кількості чотирьох одиниць, а саме: залізобетонні плити, у кількості 41 шт., металева огороджуюча сітка, у кількості 43 шт., асфальтобетонне покриття, площею 4000,00 кв.м, та металевий вагончик, що перебувають на території автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідальний зберігач ОСОБА_2 (а. с. 96-97, т. 1). 06 листопада 2019 року ОСОБА_1 на електронних торгах з реалізації арештованого майна був придбаний лот № 381574, а саме: рухоме майно залізобетонні плити (41 шт.), металева огороджуюча сітка (43 шт.), асфальтобетонне покриття (4000,00 кв.м), металевий вагончик, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Майно придбано за 255555,00 грн., що підтверджується Протоколом проведення електронних торгів № 447330 (а.с.18-20, т. 1). 06 грудня 2019 року приватним виконавцем Жованик Ю.А. складено акт про проведені електронні торги (а. с. 21, т. 1). В подальшому ФОП ОСОБА_4 на замовлення ОСОБА_1 було виготовлено технічний паспорт на господарську будівлю за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 22-28). 26 грудня 2019 року приватним нотаріусом Нагорною Н.В. видано свідоцтво, зареєстроване у Реєстрі за № 12721, яким посвідчено право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно, що складається з: господарської будівлі, загальною площею 23,2 кв.м, літ. А-І, огорожі №1-3, воріт № 4, асфальтобетонного замощення, загальною площею 4000,00 кв.м, літ. І, за адресою: АДРЕСА_1 . В свідоцтві зазначено, що воно видане на підставі акту про проведені електронні торги, складеного приватним виконавцем Жованик Ю.А. від 06 грудня 2019 року (а. с. 29, т. 1). На підставі даного Свідоцтва, приватним нотаріусом Нагорною Н.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності: 34885274, від 26 грудня 2019 року, щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення, літ. А-1, господарська будівля за адресою: АДРЕСА_1 , та його складові частини: огорожа № 1-3, ворота № 4, асфальтобетонне покриття, площею 4000,0 кв.м (а.с.30, т. 1). Рішенням Сумської міської ради від 26 лютого 2020 року № 6614-МР ОСОБА_1 надано згоду на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 4,5419 га, кадастровий номер 5910136600:03:003:0049, на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна, згідно запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер: 34885274 від 26 грудня 2019 року (а. с. 31, т. 1). Сумська міська рада рішенням від 27 травня 2020 року № 6900-МР погодила технічну документацію із землеустрою щодо поділу вказаної ділянки та надала дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для подальшої її передачі у користування на умовах оренди (а. с. 32, т. 1). Сумська міська рада рішенням від 24 червня 2020 року № 7024-МР затвердила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), та надала в оренду земельну ділянку для пункту виробництва спеціалізованого обладнання для автотранспорту та розміщення автостоянки: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136600:03:003:0014, площею 0,9385 га (а. с. 33, т. 1). 02 липня 2020 року між Сумською міської радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136600:03:003:0014, площею 0,9385 га, строком на 5 років (а. с. 34-37 т. 1). 20 липня 2020 року договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 02 липня 2020 року номер запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право 37174145 від 02 липня 2020 року, укладеним між Сумською міською радою, ОСОБА_1 та ТОВ «СУМИ ГРУП», замінено орендаря з ОСОБА_1 на ТОВ «СУМИ ГРУП», оскільки на підставі договорів купівлі-продажу нежитлового приміщення від 07 травня 2020 року та від 09 липня 2020 року ТОВ «СУМИ ГРУП» набуло право власності на нерухоме майно у АДРЕСА_1 , яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5910136600:03:003:0014 (а. с. 41 т. 1). Пунктом 1 частини 1 статті Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень, крім іншого, є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами. Згідно положень ст.ст. 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди. Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження . У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Згідно частин 1, 2, 3 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмійстатті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 затверджено Порядок реалізації арештованого майна (далі Порядок № 2831/5). Відповідно до п. 1 Розділу І Порядку № 2831/5, електронні торги продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну. Організатор електронних торгів суб`єкт господарювання, якого за результатами конкурсної процедури відбору організатора, передбаченої цим Порядком, уповноважено на здійснення заходів із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів, збереження та захисту даних, що містяться у ній, обслуговування цієї системи, забезпечення її постійної роботи та доступу користувачів до неї, публікації повідомлень про безоплатне передання нереалізованого конфіскованого майна, забезпечення збереження майна і виконання інших функцій, передбачених цим Порядком. Згідно п. 2 Розділу ІІ Порядку № 2831/5, організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані: повне найменування відділу державної виконавчої служби або прізвище ім`я, по батькові (за наявності) приватного виконавця, виконавчий округ, номер посвідчення приватного виконавця; номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчих проваджень; повні найменування боржника та стягувача, їх адреси, код за ЄДРПОУ для юридичних осіб; форма реалізації арештованого майна (електронні торги чи торги за фіксованою ціною); вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті); найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні; відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 10 розділу ІІІцього Порядку); місцезнаходження майна (для нерухомого майна точна поштова адреса, для рухомого адреса зберігача); відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса); відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек); вартість майна, що передається на реалізацію, визначена рішенням суду або відповідно до статті 57Закону України «Про виконавче провадження»; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця для перерахування коштів; адреса офіційної електронної пошти відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця; фото- та/або відеоматеріали; кваліфікований електронний або власноручний (у випадку, передбаченому пунктом 4розділу І цього Порядку) підпис начальника відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. В разі якщо заявку на реалізацію арештованого майна подав приватний виконавець, він підписує її самостійно із дотриманням умов, вказаних у цьому пункті. Згідно положень п. 4 Розділу ІІ Порядку №2831/5, приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів. Після закінчення електронних торгів на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом (п. 1 Розділу VIII Порядку № 2831/5). Відповідно до п. 4 Розділу Х Порядку № 2831/5 після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Згідно п. 8 Розділу Х Порядку № 2831/5 акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронного аукціону, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведений електронний аукціон. Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин. Відповідно до частин 1-5 ст. 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно ч. 1 та 2 ст. 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - и третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Звертаючись до суду з даним позовом АТ «Сумське НВО» як на підставу своїх вимог посилається на те, що електронні торги з реалізації арештованого майна були проведені з грубим порушенням норм законодавства та наголошує на тому, що його було позбавлено нерухомого майна без вирішення судом в порядку ч. 10 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно та з порушенням порядку проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна. Отже, на думку позивача, майно автостоянки, яке арештоване за постановою про опис та арешт майна від 17 вересня 2019 року ЗВП № 60022927 та в подальшому реалізоване на електронних торгах з реалізації арештованого майна є нерухомим майном. Пунктом 6 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 115 визначено, що автостоянка повинна мати тверде покриття (асфальтове, бетонне, гравійне, щебеневе), огорожу, освітлення, телефонний зв`язок, приміщення для обслуговуючого персоналу, в`їзні-виїзні ворота із шлагбаумом та запасні ворота на випадок термінової евакуації транспортних засобів. У разі потреби й технічної можливості на автостоянках обладнуються класи з безпеки дорожнього руху, пункти технічного огляду та самообслуговування транспорту, встановлюється пожежна та охоронна сигналізація, гучномовець. Відповідно до абзацу 3 додатку «Б» до ДБН В.2.3-15:2007 автостоянка - це спеціально обладнана відкрита площадка для постійного або тимчасового зберігання легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів. Зазначеними нормами передбачається влаштування тимчасового приміщення для обслуговуючого персоналу, яке може бути демонтовано після припинення права (оренди, користування) на земельну ділянку. Пунктом 5.1 ДБН В.2.3-15:2007 передбачено, що у складі автостоянок для постійного зберігання автомобілів повинні бути відкриті площадки для стоянки автомобілів, приміщення для чергових і зберігання інвентаря, відповідні елементи інженерного обладнання та благоустрою, а також, за необхідності та технічної можливості, можуть бути - пости технічного огляду та дрібного технічного ремонту і миття автомобілів, включаючи пункти-пости самообслуговування - оглядові ями (естакади), місця чищення салону автомобіля. Такі автостоянки можуть бути обладнані сонцезахисними навісами, вітрозахисними стінками, декоративним сонцезахисним і шумозахисним озелененням. Пунктом 5.9 вказаних ДБН передбачено, що на автостоянках з 50 і більше місцями постійного та тимчасового зберігання автомобілів при головному в`їзді-виїзді повинен влаштовуватися контрольно-пропускний пункт (приміщення для обслуговуючого персоналу, туалету та інше), обладнаний майданчик для зберігання протипожежного інвентарю, встановлення контейнерів-сміттєзбірників. Отже, вказаними нормами не визначено правового статусу автостоянки як об`єкта нерухомого майна. Відповідно до статті 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (частина перша статті 181 ЦК України). Частиною 1 ст. 188 ЦК України встановлено, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Виходячи з аналізу положень статей 179, 181, 188 ЦК України, ДБН В.2.3-15:2007 та Правил автостоянка не є об`єктом нерухомого майна, оскільки утворюється за рахунок інших речей (огорожі, твердого покриття, освітлення, приміщень для обслуговування персоналу), які не є об`єктами нерухомого майна у розумінні статті 181 ЦК України, оскільки вони безпосередньо не пов`язані з земельною ділянкою. Такий правовий висновок висловлено в постанові Верховного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 686/22924/16-ц. З врахуванням наведеного, помилковими є твердження позивача, що продане на електронних торгах майно автостоянки (залізобетонні плити (41 шт.), металева огороджуюча сітка (43 шт.), асфальтобетонне покриття (4000,00 кв.м), металевий вагончик),є нерухомим майном. Відповідно підстави для звернення приватного виконавця до суду в порядку ч. 10 ст. 440 ЦПК України для вирішення питання про звернення стягнення на вказане майно були відсутні. Приватним виконавцем Жованик Ю.О. в заявці на реалізацію арештованого майна відповідно до Порядку № 2831/5 вказані відомості необхідні для продажу рухомого майна. Стосовно розбіжності в зазначенні площі асфальтобетонного покриття, колегія суддів зауважує, що вказані розбіжності ніяким чином не призвели до порушення прав позивача як боржника у виконавчому провадженні, оскільки не потягли за собою продаж майна за заниженою вартістю. Крім того, позивач був обізнаний з проведеною оцінкою, а також переліком оціненого майна, відтак мав можливість у разі незгоди оскаржити як дії приватного виконавця щодо опису та арешту майна, так і результати визначення оцінки майна в судовому порядку, проте таким правом не скористався (а. с. 15 т. 1). Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст.16 ЦК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою ст.15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм право на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установлення вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Отже, за встановлених обставин та з врахуванням наведених норм права, колегія суддів вважає, що позивач «Сумське НВО», не довів обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, оскільки не надав доказів на підтвердження наявності порушень процедури реалізації майна, які могли вплинути на результати електронних торгів, тобто не довів порушення його прав і законних інтересів внаслідок реалізації арештованого майна шляхом електронних торгів. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08 липня 2020 року у справі № 201/18443/17 (провадження № 61-530св19). Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Оскільки вимоги позивача про скасування акту про проведені електронні торги, скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Нагорної Н.В. про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення під літерою А-1 господарська будівля, площею 23,2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , та припинення права власності ОСОБА_1 на вказане нежитлове приміщення, є похідними від вимоги про визнання електронних торгів недійсними, окремих підстав для задоволення цих вимог позивач не зазначає, відтак ці вимоги також не підлягають задоволенню. Крім того з матеріалів справи вбачається, що право власності відповідача ОСОБА_1 на нежитлове приміщення під літерою А-1 господарська будівля, площею 23,2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване на підставі свідоцтва від 06 грудня 2019 року, виданого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В., припинилося у зв`язку набуттям права власності на це нерухоме майно ТОВ «Суми Груп» на підставі договорів купівлі-продажу нежитлового приміщення від 07.05.2020 року та від 09.07.2020 року (а. с. 41 т. 1). Також колегія суддів звертає увагу на те, що в поясненнях третьої особи ТОВ «СМНВО» зазначено, що відчуження належного позивачу майна, а також пов`язана з цим державна реєстрація права власності на майно за ОСОБА_1 призвели до набуття останнім згідно ч. 1 ст. 377 ЦК України та ч. 2 ст. 120 ЗК України прав на земельну ділянку, яка перебувала в користуванні ТОВ «СМНВО» та на якій розміщене належне Товариству майно. У подальшому ОСОБА_1 був проведений поділ цієї земельної ділянки та отримання в оренду земельної ділянки площею 0,9385 га, кадастровий номер 5910136600:03:003:0014. Після продажу ОСОБА_1 належного йому нерухомого майна, розташованого на зазначеній земельній ділянці, ТОВ «Суми Груп», до зазначеної особи перейшло і право оренди цієї земельної ділянки. Намір ТОВ «Суми Груп» здійснити забудову земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:03:003:0014 порушує права та інтереси ТОВ «СМНВО» щодо володіння та користування належними йому комунікаціями, які розташовані на цій земельній ділянці. ТОВ «СМНВО» вважає, що визнання недійсними результатів електронних торгів, скасування акту про проведені електронні торги, скасування рішення державного реєстратора усуне порушення прав Товариства. Проте, ТОВ «СМНВО» не є позивачем в даній справі і має самостійне право на оспорювання дій приватного нотаріуса щодо видачі свідоцтва на нерухоме майно на підставі акта про проведені електронні торги щодо продажу рухомого майна боржника АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» - залізобетонні плити (41 шт.), металева огороджуюча сітка (43 шт.), асфальтобетонне покриття (4000,00 кв.м), металевий вагончик, складеного приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Жованик Ю.А. від 06 грудня 2019 року. Виходячи з наведеного, рішення суду на підставі пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову АТ «Сумське НВО». Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно ч. 12 ст. 141 ЦПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. Отже, необхідно стягнути з АТ «Сумське НВО» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 10215 грн, а на користь ТОВ «СУМИ ГРУП» судовий збір за приєднання до апеляційної скарги в сумі 10215 грн. Крім того, колегія суддів вважає, що підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 витрати понесені ним на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу . Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. З матеріалів справи вбачається, що в суді першої інстанції інтереси відповідача ОСОБА_1 представляв адвокат Цимбал Б.П. (а. с. 70, т. 1). Відповідно до п. 4.1 Договору про надання правової допомоги від 21 квітня 2021 року за надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар за фактично надану правову допомогу у розмірі згідно з тарифами, визначеними в додатку № 1 до цього договору. Згідно Додатку № 1 до вказаного договору (тарифи на надання послуг (виконання робіт) з надання правової допомоги) підготовка відзиву на позовну заяву та участь у судових засіданнях у Ковпаківському районному суді м. Суми незалежно від кількості засідань 20 000 грн (а. с. 127-130 т. 1). Вказані кошти сплачені ОСОБА_1 адвокату згідно квитанції від 23.06.2021 року (а. с. 164 т. 1). Разом з першою заявою по суті спору, а саме разом з відзивом на позовну заяву представником відповідача ОСОБА_1 було подано попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач очікує понести у зв`язку з розглядом справи, на суму 20 000 грн. (а. с. 126, т. 1). Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. При цьому ч. 4 ст. 141 ЦПК України передбачено: якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. 05 липня 2021 року позивачем було подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 2 000 грн, зі змісту якого вбачається, що, на думку позивача, заявлений розмір судових витрат на правничу допомогу є завищеним та необґрунтованим. З урахуванням складності справи та обсягу необхідних послуг, наданих адвокатом, час, витрачений адвокатом на надання відповідних послуг та значення справи для відповідача ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що розмір понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 20000 грн відповідає критеріям дійсності, обґрунтованості, розумності і співмірності. Крім того, в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, а отже є визначеним. Ковпаківський районний суд м. Суми ухвалою від 05 липня 2021 року клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Цимбала Б.П. про зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх судових витрат відповідача задовольнив. Зобов`язав представника АТ «Сумське НВО» внести на депозитний рахунок суду в строк до 20 липня 2021 року грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в розмірі 20000 грн. Відповідно до положень ч. 7 ст. 135 ЦПК України у випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково, в порядку, передбаченому статтями 141, 142 цього Кодексу. Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається позивачу не пізніше п`яти днів з дня вирішення питань, зазначених у цій частині, про що суд постановляє ухвалу. Відтак, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову АТ «Сумське НВО» підлягають відшкодуванню відповідачу ОСОБА_5 судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 20 000 грн, за рахунок коштів внесених позивачем АТ «Сумське НВО» на депозитний рахунок суду в розмірі 20000 грн по платіжному дорученню № 31 від 19 липня 2021 року (а. с. 225 т. 1). Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 3, 4; 381-382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Цимбала Бориса Петровича, до якої приєдналося Товариство з обмеженою відповідальність «СУМИ ГРУП», задовольнити. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 серпня 2021 року в даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення. В задоволенні позову Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» до ОСОБА_1 , приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Жованик Юлії Андріївни, Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання недійсними результатів електронних торгів, скасування акту про проведені електронні торги, скасування рішення державного реєстратора відмовити. Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 гривень. Відшкодувати ОСОБА_1 вказані судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 гривеньза рахунок коштів внесених Акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання»для забезпечення судових витрат в розмірі 20 000 гривень 00 копійок згідно платіжного доручення № 31 від 19 липня 2021 року, отримувач: ТУ ДСА в Сумській області, код: 26270240, банк отримувача: Казначейська служба України, м. Київ. Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 10215 гривень 00 копійок. Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИ ГРУП» судові витрати понесені за приєднання до апеляційної скарги в сумі 10215 гривень 00 копійок. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 17 грудня 2021 року. Головуючий: Т.А. Левченко Судді: В.І. Криворотенко С.С. Ткачук