Постанова 4813 № 522/18886/13-ц

Номер провадження: 22-ц/813/3929/21 Номер справи місцевого суду: 522/18886/13-ц Головуючий у першій інстанції Науменко А.В Доповідач Сегеда С. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01.12.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Сегеди С.М., суддів: Комлевої О.С., Цюри Т.В., за участю: секретаря Хухрова С.В., представника апелянта ОСОБА_1 адвоката Теплякової Т.Є., представника АТ «Ощадбанк» - адвоката Шидерової Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 13 грудня 2013 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, встановив: 28.03.13 року ПАТ «Державний ощадний банк України», в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» (далі АТ «Ощадбанк»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит на загальну суму 417 305,34 грн., а також судовий збір у сумі 3 441,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.11.2007 року між АТ «Ощадний» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1698/313, відповідно до якого АТ «Ощадбанк» надав ОСОБА_1 кредит у сумі 788 880 грн., терміном до 27.11.2027 року. У якості забезпечення виконання зобов`язань за договором про іпотечний кредит №1698/313, між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Крицькою Н.В., предметом якого є двокімнатна квартира, загальною площею 86,6 кв.м., жилою площею 27,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ., яка належить іпотекодавцю на праві особистої приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом одеського міського нотаріального округу Крицькою Н.В. 27.11.2007 року за реєстровим номером № 10767. Також у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 1698/313 від 27.11.2007 року. Станом на 24.12.2012 року сума заборгованості за кредитним договором складала 417 305,34 грн. Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 13 грудня 2013 року позов АТ «Ощадбанк» було задоволено у повному обсязі. Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 03 червня 2021 року заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м.Одеси від 13 грудня 2013 року була залишена без задоволення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування заочного рішення суду від 13.12.2013 року, та постановлення нового, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Банку у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, відзив на неї (а.с.167-175), колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав. Ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що 27 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про іпотечний кред № 1698/313, відповідно до якого АТ «Ощадбанк» надав їй кредит у сумі 788 880 грн., терміном погашення до 27 листопада 2027 року( а.с. 6-8). Крім того, в якості забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним іпотечним кредитним договором, в той же день міжАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Крицькою Н.В., предметом якого є двокімнатна квартира, загальною площею 86,6 кв.м., жилою площею 27,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира належить іпотекодавцю на праві особистої приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом одеського міського нотаріального округу 27.11.2007 року Крицькою Н.В., реєстровий номер № 10767. Також у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 27.11.2007 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 1698/313 (а.с.13-14). Посилаючись на те, що відповідачі порушили умови повернення суми кредиту, відсотків за користування кредитом, та інших платежів, згідно умов, погашення кредиту, а також не виконали вимоги банку щодо дострокового погашення заборгованості, АТ «Ощадбанк» вказав, що заборгованість відповідачів станом на 24.12.2012 р. за кредитом складає 417 305 грн., що включає в себе: прострочені проценти за користування кредитом за період з 27.11.2007 по 24.12.2012 рік в сумі 377 916,53 грн.; пеню за період з 09.04.2012 по 24.12.2012 39 388, 81 грн. Однак, судом першої інстанції в достатній мірі не було враховано, що заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 18.12.2009 року по справі за позовом ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з останніх було стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором по тілу кредиту та процентами, у загальному розмірі 885 177,16 грн. (а.с.20-21). Зазначене судове рішення набрало законної сили, а тому у відповідності до ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, установленої законом. Таким чином, АТ «Ощадбанк» скористався своїм правом дострокового стягнення кредитної заборгованості і відсотків за користування кредитом, змінив строк його дії, звернувшись до суду із вказаним позовом ще в грудні 2008 року, а тому не має підстав для нарахування тілу кредиту і процентів за користування ним, відповідно до ст. 1054 ЦК України. При цьому колегія суддів зазначає, що після закінчення строку дії кредитного договору, тобто після грудня 2008 року, АТ «Ощадбанк» має право лише на застосування до спірних правовідносин ч.2 ст. 625 ЦК України, однак АТ «Ощадбанк» не звертався до суду з позовом до відповідачів на підставі вищевказаної норми матеріального права. Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог та доводів апеляційної скарги. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги його спростовують, оскільки рішення ухвалено не у відповідності до вимог матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржуване рішення суду скасувати і прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованостіза кредитним договором. Крім того, у відповідності до вимог, передбачених ст. 141 ЦПК України, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 5 161,50 грн. Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2013 року скасувати. Прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1698/313 від 27 листопада 2007 року, відмовити. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ: 09328601), на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 5 161,50 грн. (п`ять тисяч сто шістдесят одна гривня 50 копійок) за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 13.12.2021 року. Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда О.С. Комлева Т.В. Цюра