Ухвала КАС ВС № 560/8922/20
від 16.12.2021 · АдміністративнаУХВАЛА 16 грудня 2021 року м. Київ справа № 560/8922/20 адміністративне провадження № К/9901/45015/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Тацій Л.В., суддів: Стрелець Т.Г., Єзерова А.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року у справі №560/8922/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05 листопада 2020 року № 8 про відмову у зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 26.07.1983 року по 25.10.1985 року, з 01.04.1987 року по 20.05.1988 року, з 05.05.1994 року по 31.12.1999 року, з 26.10.1985 року по 27.10.1985 року, з 24.02.1986 року по 31.03.1987 року, з 17.04.1994 року по 04.05.1994 року, з 08.04.1991 року по 16.04.1994 року, та призначенні пенсії на пільгових умовах за віком на підставі пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити і виплатити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком на підставі пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зарахувавши для призначення пенсії з дня звернення за пенсією, тобто з 17 серпня 2020 року період навчання з 01 вересня 1980 року по 25 липня 1983 року в середньому професійно-технічному училищі № 2 с. Говори Віньковецького району Хмельницької області, час проходження строкової військової служби з 24 травня 1988 року по 23 травня 1990 року, та періоди трудової діяльності: - з 26.07.1983 року по 27.10.1985 року, з 01.03.1986 року по 20.05.1988 року в колгоспі ім. Дзержинського (в подальшому реорганізованого в КСП "Нива", ПСП "Анастасія") с. Охрімівці Віньковецького району Хмельницької області; - з 05.05.1994 року по 08.12.2005 року, з 11.04.2006 року по 30.12.2006 року в колгоспі "Комінтерн" (в подальшому реорганізованого в спілку селянських господарств "Урожай", згодом СТОВ "Агрофірма "Урожай") с. Новосілка Деражнянського району Хмельницької області; - з 01.03.2007 року по 26.12.2007 року, з 02.04.2008 року по 26.05.2008 року, з 10.05.2012 року по 12.11.2012 року в ТОВ "Укрзернопром-Деражня" с. Яблунівка Деражнянського району Хмельницької області, на посадах тракториста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду у рослинництві, стаж роботи на яких склав 23 роки 11 місяців 11 днів при загальному стажі роботи 31 рік 8 місяців 5 днів, до пільгового стажу роботи який дає право на пенсію на пільгових умовах. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року, адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05 листопада 2020 року № 8 про результати розгляду заяви про призначення пенсії, в частині відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи: з 26.07.1983 року по 25.10.1985 року, з 01.04.1987 року по 20.05.1988 року, з 05.05.1994 року по 31.12.1999 року, з 26.10.1985 року по 27.10.1985 року, з 24.02.1986 року по 31.03.1987 року, з 17.04.1994 року по 04.05.1994 року. В решті рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05 листопада 2020 року №8, залишено без змін. - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах такі періоди: -навчання з 01 вересня 1980 року по 25 липня 1983 року в середньому професійно-технічному училищі № 2 с. Говори Віньковецького району Хмельницької області; -проходження строкової військової служби в Збройних силах СРСР з 24.05.1988 року по 23.05.1990 року; -з 26.07.1983 року по 27.10.1985 року, з 01.03.1986 року по 20.05.1988 року трудового стажу в колгоспі ім. Дзержинського (в подальшому реорганізованого в КСП "Нива", ПСП "Анастасія") с. Охрімівці Віньковецького району Хмельницької області; -з 05.05.1994 року по 08.12.2005 року, з 11.04.2006 року по 30.12.2006 року трудового стажу в колгоспі "Комінтерн" (в подальшому реорганізованого в спілку селянських господарств "Урожай", згодом СТОВ "Агрофірма "Урожай") с. Новосілка Деражнянського району Хмельницької області; - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.11.2020 року № 220550000920, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", згідно заяви від 17.08.2020 року у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового страхового стажу роботи-20 років; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 17.08.2020 року. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку застосування судом норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а, від 29.11.2019 у справі №676/1433/17, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. Згідно частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. За змістом пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. З касаційної скарги вбачається, що предметом оскарження в цій справі є рішення органу Пенсійного фонду України про відмову у зарахуванні стажу та призначенні пенсії на пільгових умовах за віком. Таким чином, справа в силу пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності та розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. На обґрунтування права на касаційне оскарження відповідач покликається на положення підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, зазначаючи, що дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки такі посилання мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі. Скаржником не обґрунтовано, в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Тому такі твердження не можуть бути враховані судом касаційної інстанції. Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить посилання на підстави непогодження з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та застосування нормативно-правових актів. Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги. Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Отже, оскільки ця справа є справою незначної складності в силу приписів пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України. Заявником наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не доведена, тому обґрунтуванням підстав оскарження судових рішень, визначеним частиною четвертою статті 328 КАС України колегія суддів оцінки не надає. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів". Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року у справі №560/8922/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Надіслати заявнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Л.В. Тацій Суддя А.А. Єзеров Суддя Т.Г. Стрелець