Ухвала КАС ВС № 280/7419/20

УХВАЛА 16 грудня 2021 року м. Київ справа № 280/7419/20 адміністративне провадження № К/9901/45319/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (далі - ТУ ДСА України в Запорізькій області), в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати йому суддівської винагороди за період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застуванням статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»; зобов`язати ТУ ДСА України в Запорізькій області нарахувати позивачу суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та виплатити недоотриману частину з відрахуванням загальнообов`язкових податків та зборів. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ТУ ДСА України в Запорізькій області щодо виплати судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня по 27 серпня 2020 року включно в обмеженому розмірі згідно зі статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Стягнуто з ТУ ДСА України в Запорізькій області на користь судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 нараховану, але не доплачену суддівську винагороду за період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року в розмірі 154611,44 грн, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплат. В іншій частині позову відмовлено. 10 грудня 2021 року ТУ ДСА України в Запорізькій області подало касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Заявник просить переглянути судові рішення на підставі пунктів 1,4 частини четвертої статті 328 КАС України, скасувати їх та направити справу на новий розгляд. Предметом спору у цій справі є правильність обчислення розміру щомісячної доплати за вислугу років обчислення та суддівської винагороди, з урахуванням обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік". За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що позивач працює суддею, що у значенні Закону України "Про запобігання корупції" передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища. З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник, зокрема, зазначив застосуванням судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновків щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справах №№340/1916/20, 340/1727/20, 340/1901/20 та 160/6740/20. Верховний Суд зазначає, що відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права щодо якої Верховним Судом висловлена правова позиція, подібність правовідносин та обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судами цієї норми, з урахуванням обставин, установлених судами у цій справі. Заявник, зокрема, послався на незастосування апеляційним судом висновків Верховного Суду, сформованих у постановах, ухвалених у справах №№340/1916/20, 340/1727/20, 340/1901/20 та 160/6740/20, проте яку саме норму неправильно застосовано судами у супереч висновку Верховного Суду заявник конкретно не зазначив, а лише навів окремі цитати із указаних ним судових рішень. ТУ ДСА України в Запорізькій області лише процитовано положення Конституції України, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», інші нормативно-правові акти, з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 та від 24 грудня 1997 року № 8-зп, проте заявник не виклав ці мотиви у взаємозв`язку із обставинами справи та виключними підставами, передбаченими частиною четвертою статті 328 КАС України. Суд також відхиляє доводи ТУ ДСА в Запорізькій області щодо порушення судом норм процесуального права, зокрема положень статті 246 КАС України, оскільки за приписами пункту 4 частини четвертої 328 КАС України ці підстави не віднесені нормами КАС України до категорії виключних випадків. У скарзі відсутні обґрунтовані мотиви, за яких суд може відкрити касаційне провадження на підставі пунктів 1,4 частини четвертої статті 328 КАС України. Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Тому, лише загальні посилання на висновок Верховного Суду за відсутності вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Отже касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. За таких обставин, Суд не вирішує питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку та відстрочення сплати судового збору. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя С.А. Уханенко