Постанова 4857 № 460/6864/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/6864/21 пров. № А/857/19656/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді Большакової О.О., суддів Качмара В.Я., Мікули О.І. з участю секретаря судового засідання Хомича О.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Абер Україна» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року (суддя першої інстанції Комшелюк Т.О., м. Рівне) В С Т А Н О В И В: Приватне підприємство «Абер Україна» (далі по тексту ПП «Абер Україна») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про: 1) визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області від 24травня 2021 року № 28095 про відповідність платника податку на додану вартість Приватного Підприємства «Абер Україна» критеріям ризиковості платника податку; 2) зобов`язання відповідача виключити позивача з реєстру ризикових платників податків. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідачем прийнято рішення щодо відповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, яке не містить жодної мотивації та причин віднесення до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації. Крім того, відповідачу були надані всі можливі та необхідні документи на спростування ознак ризиковості ведення господарської діяльності платником податків. Однак, відповідач не взяв до уваги надані документи, прийнявши рішення про відповідність ПП «Абер Україна» критеріям ризиковості. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду 31 серпня 2021 року позовні вимоги було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області від 24 травня 2021 року № 28095 про відповідність платника податку на додану вартість ПП «Абер Україна» критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язано Головне управління ДПС у Рівненській області виключити ПП «Абер Україна» з реєстру ризикових платників податків. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у розмірі 2270грн. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000грн . Із таким судовим рішенням не погодилося Головне управління ДПС у Рівненській області та подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначило, що наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності податкової служби під час виконання покладених на неї завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій позивачем. Так, у позивача наявні значні залишки товарів ,відсутня інформація щодо наявності складських приміщень, мають місце значні обсяги придбання/постачання товарів /послуг при незначній кількості трудових ресурсів, реєстрацію податкових накладних на надання послуг з монтажу гідравлічного обладнання за відсутності можливості їх виконання. При цьому, податкова інформація не спростована позивачем у належний спосіб. Крім того, таке рішення жодним чином не порушує права, свободи або законні інтереси позивача. З огляду на вказане, суд безпідставно задовольнив позов. Також апелянт вказав на неспівмірність стягнутих витрат на правову допомогу в сумі 15000 гривень з огляду на незначну складність судової справи. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення. У судовому засіданні представник апелянта Форет М.С. дала пояснення, аналогічні доводам апеляційної скарги. Представник позивача Клочек Г.В. заперечила щодо задоволення апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ПП «Абер Україна» зареєстроване як юридична особа, номер запису про державну реєстрацію 1006081070002014786. Основний вид економічної діяльності - код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, а також 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів. 16.04.2021 позивачем отримано від ГУ ДПС у Рівненській області рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 21715, з якого вбачається, що Комісією регіонального рівня відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 № 1165, прийнято рішення про відповідність ПП «Абер Україна» критеріям ризиковості. Підстава прийнятого податковим органом рішення: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Вбачаються ознаки ризиковості ведення господарської діяльності ПП «Абер Україна», а саме: 1) в зв`язку з наявністю залишків товарів відсутня інформація щодо наявності складських приміщень, за даними ЄРПН послуги з оренди складських приміщень не придбавались; 2) значні обсяги придбання/постачання товарів/послуг при незначній кількості трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності; 3) реєстрація податкових накладних на надання послуг з монтажу гідравлічного обладнання за відсутності можливості їх виконання. 17.05.2021 позивачем надіслано контролюючому органу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 1 на Рішення № 21715. До повідомлення платником долучено копії документів та лист № 17/05/21, в якому позивач навів пояснення по кожній з підстав, з яких ПП «Абер Україна» було віднесено податковим органом до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Так, у листі № 17/05/21 зазначено, що ПП "Абер Україна" є підприємством, що здійснює оптовий продаж запчастин та комплектів запчастин до вантажних автомобілів MAN, Volvo, Scania, Iveco, DAF тощо (напівпричепів самоскидів та напівпричепів цистерн), за основним КВЕД 45.31, а також надає послуги з монтажу таких комплектів (КВЕД 45.20) на автомобілі покупців на їх території. Запчастини продаються окремо або формуються комплектами (Комплект 1-но контурного гідравлічного обладнання для НПС, Комплект 2-во контурного гідравлічного обладнання для НПЦ, код УКТЗЕД 8708 99 97 98, визначений Торгово-Промисловою Палатою у м.Рівне), відповідно до замовлень покупців. Клієнтами ПП "Абер Україна" є переважно юридичні особи на території України, серед них офіційні представники в Україні Scania, MAN, Iveco. Також наведено пояснення по кожній з підстав, відповідно до яких відповідач визнав ПП «Абер Україна» платником, який відповідає критеріям ризиковості платника податку. З урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, відповідачем прийнято Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 28095 від 24 травня 2021 року, з якого вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Підстава прийнятого рішення: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Платником не надано повний пакет документів передбачений пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Наданими копіями документів не спростовано факту проведення ризиковості діяльності ПП «Абер Україна», а саме: не надано повний пакет документів щодо наявності: - достатньої площі приміщення (складу) при наявності значних залишків товарів; - обладнання та інструментів необхідних для проведення монтажних робіт; - достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності при значних обсягах придбання/постачання товарів/послуг; Крім того, не спростовано факту проведення сумнівних операцій з реєстрації податкових накладних на надання послуг з монтажу гідравлічного обладнання за відсутності можливості їх виконання. Рішення отримане позивачем 24 травня 2021 року через електронний кабінет платника податків. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність вказаного рішення з таких підстав. Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке. Відповідно до пп. 20.1.45. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку. Пунктом 61.1. статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно з пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів. Відповідно до п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Згідно з п. 74.1., 74.3 ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. В силу вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, яка набрала чинності 01.01.2020 року, на виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України, затверджений Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165). Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів. Відповідно до п. 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Згідно з п. 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165). Із наведених правових норм слідує, що на дату виникнення податкових зобов`язань, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН. При цьому, такі податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстр, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. У разі ж невідповідності жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій. Разом з тим, у разі ж коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Отже, у разі наявності рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Таким чином, наявність спірного рішення перешкоджає провадженню господарської діяльності підприємства та зумовлює необхідність вчинення додаткових дій і покладає на позивача додаткові обов`язки щодо реєстрації зупиненої податкової накладної, отже оскаржуване рішення впливає на обсяг прав та обов`язків, охоронювані законом інтереси позивача. Також Додатком № 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено також, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4). Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Відповідно до п. 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Згідно з п. 44-46 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення. Згідно витягу із протоколу № 76/17-00-18 від 16.04.2021 засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області, ПП «Абер Україна», на підставі доповідної записки управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків за № 1705/17-00-18-03-10 від 16.04.2021, вбачаються ознаки ризиковості ведення господарської діяльності ПП «Абер Україна», а саме: 1) в зв`язку з наявністю залишків товарів відсутня інформація щодо наявності складських приміщень, за даними ЄРПН послуги з оренди складських приміщень не придбавались; 2) значні обсяги придбання/постачання товарів/послуг при незначній кількості трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності; 3) реєстрація податкових накладних на надання послуг з монтажу гідравлічного обладнання за відсутності можливості їх виконання. Як вбачається із витягу із протоколу № 110/17-00-18 від 24.05.2021 засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області, Приватне підприємство «Абер Україна» 16.04.2021 включено в Журнал ризикових платників за критерієм 8 «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування» на підставі інформації наданої управлінням з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Рівненській області за №1705/17-00-18-03-10 від 16.04.2021. ПП «Абер Україна» надано копії документів 17.05.2021 для виключення з АІС «Журнал ризикових платників» (повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 17.05.2021 року № 1 (квитанція № 9129703716 від 17.05.2021р.). 24.05.2021 року Комісією дані матеріали розглянуто та прийнято рішення, що ПП «Абер Україна» (код 42865835) не перестав відповідати критерію ризиковості 8 «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування». Членами комісії зазначено, що платником не надано повний пакет документів щодо наявності: достатньої площі приміщення (складу) при наявності значних залишків товарів; обладнання та інструментів необхідних для проведення монтажних робіт; достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності при значних обсягах придбання/постачання товарів/послуг. Крім того, не спростовано факту проведення сумнівних операцій з реєстрації податкових накладних на надання послуг з монтажу гідравлічного обладнання за відсутності можливості їх виконання. Комісією прийнято рішення, що ПП «Абер Україна» відповідає критерію ризиковості 8 «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування». Додатком № 4 до Порядку № 1165, затверджений бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Судом встановлено, що за формою та змістом оскаржуване рішення контролюючого органу № 28095 від 24 травня 2021 року відповідає формі рішення, викладеного в Додатку № 4 до Порядку № 1165. Так, у рішенні зазначено про відповідність платника податку ПП «Абер Україна» критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Однак, суд звертає увагу на те, що бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)». При цьому, у даному бланку рішення підстава, у разі зазначення пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується - яка саме податкова інформація. Тобто, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п. 8 Додатку 1 Порядку № 1165), то така податкова інформація має бути розшифрована та зазначена у рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Як вже зазначалось, згідно п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, які є додатком до Порядку № 1165, встановлено наступний критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Проте, в оскаржуваному рішенні не наведено конкретну інформацію щодо того, яка ж саме операція та за якою податковою накладною є ризиковою, в чому суть такої ризиковості. Суд зазначає, що аналіз змісту оскаржуваного рішення свідчить про те, що воно не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії. Так у рішенні взагалі відсутнє викладення суті податкової інформації, отриманої контролюючим органом у процесі поточної діяльності, та відомостей про податкову накладну/розрахунок коригування, в яких було зазначено ризикову операцію. Також 17.05.2021 позивачем направлено до ГУ ДПС у Рівненській області письмові пояснення, в яких викладено аргументи щодо безпідставності надання ПП «Абер Україна» статусу «ризикового». До пояснень платником долучено підтверджуючі документи, які не були взяті до уваги відповідачем, про що свідчить зміст оскаржуваного рішення. Крім того, п. 8 Критеріїв ризиковості платника передбачає можливість визнання підприємства «ризиковим» виключно у випадку наявності податкової інформації щодо ризиковості господарських операцій, зазначених в поданих податкових накладних/розрахунках коригування. Але станом на 16.04.2021, в день прийняття відповідачем рішення № 21715, податкові накладні ПП «Абер Україна» були зареєстровані в ЄРПН (№ 5 від 17.03.2021, № 6 від 18.03.2021, № 7 від 19.03.2021). Також в оскаржуваному рішенні та витягах з протоколів від 16.04.2021 та 24.05.2021 взагалі не міститься будь-яких посилань на дослідження обставин та доказів, наданих платником. Суд першої інстанції правильно врахував, що платник податку має бути обізнаний із цією податковою інформацією, що забезпечить йому право на подання на розгляд комісії регіонального рівня документів, необхідних для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку у відповідності до п. 6 Порядку № 1165. Незазначення у рішенні розшифровки податкової інформації позбавляє права платника податків на подання таких документів з метою спростування доводів контролюючого органу щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків. Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Як встановлено судом, відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваного рішення № 28095 від 24.05.2021 дотримано не було, отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про його необґрунтованість і протиправність. Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача виключити ПП «Абер Україна» з реєстру ризикових платників податків, слід зазначити наступне. Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Оскільки суд дійшов висновку про протиправність та скасування рішення комісії № 28095 від 24.05.2021, ефективним способом захисту є зобов`язання Головного управління ДПС в Рівненській області виключити ПП «Абер Україна» з реєстру ризикових платників податків. Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідача понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою в сумі 15000 грн. Ухвалюючи рішення про стягнення на користь позивач витрати на правову допомогу в сумі 15000 грн, суд першої інстанції виходив з того, що позивач поніс ці витрати у вказаній сумі, що документально підтверджено, а тому такі підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань. Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009. Статтями 26, 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Положеннями ч. 5 ст. 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі № 320/3271/19. Верховний Суд в постанові від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17 зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 14.11.2019 по справі № 826/15063/18, згідно яких, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо. Апеляційний суд зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. На виконання вимог частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України позивач подав до суду копії: договору про надання правничої допомоги адвокатським об`єднанням «Скорпіон» від 03 червня 2021 у якому згідно п. 3.1 вартість послуг об`єднання становить 15000 грн, акту наданих послуг від 15 червня 2021, який містить детальний опис наданих послуг, платіжне доручення № В881061851 від 07.06.2021 на суму 15000 грн. До адміністративного позову було долучено ордер серії РН-431 № 440 від 03.06.2021. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, перелічивши надані позивачем докази у підтвердження витрат на правничу допомогу та зазначаючи про наявність цих документів в матеріалах справи, не надав оцінки цим документам на предмет їх належності, допустимості та достатності щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, не досліджував обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зазначений в тому числі в акті наданих послуг (правової допомоги), складність та якість складених документів, співмірність розміру витрат витраченому адвокатом часу, ціні позову. Суд апеляційної інстанції зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Як видно з матеріалів справи, дана справа та обсяг дослідженої інформації, доказової бази є незначим і не потребували великої кількості часу для опрацювання. Також, як видно з матеріалів справи, представник позивача не брав участі у судовому засіданні, оскільки розгляд справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому відповідач заявив про неспівмірність заявленої суми витрат на правничу допомогу, однак такі доводи були залишені судом першої інстанції без належної уваги. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає , що необхідно зменшити розмір витрат, що підлягають відшкодуванню. При визначенні їх розміру суд враховує, що дана справа не є складною, підготовка позовної заяви та обґрунтування правової позиції позивача не потребувало витрачання великої кількості часу. Також суд враховує, що представник позивача участі у судових засіданнях не приймав, так як справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, як незначної складності (малозначна справа). У вказаній категорії справ є значна судова практика. Також колегія суддів зазначає, що позивач та його представник не надали обґрунтованих доказів того, що підготовка позовної заяви та інших документів у даній справі вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи. Таким чином, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, суд вважає співмірним розмір відшкодування на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 3000 гривень, який є доведеним, документально обґрунтованим. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково та змінити рішення в частині суми стягнення витрат на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції, зазначивши таку суму витрат на професійну правничу допомогу 3000 грн. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року в частині визначення розміру витрат змінити та встановити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню на користь Приватного підприємства «АБЕР Україна» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області, 3000 (три тисячі ) гривень. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. Я. Качмар О. І. Мікула Повне судове рішення складено 16.12.2021.