Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/25824/21

Справа № 127/25824/21 Провадження № 33/801/971/2021 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Іщук Т. П. Доповідач: Шемета Т. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2021 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Шемети Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16 листопада 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , - в с т а н о в и в: Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 листопада 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 454 грн 00 коп. на користь держави. В постанові суду зазначено, щоо 19.24 год. у м. Вінниці по вул. Дубовецька, 14 слідує, що 22 вересня 2021 року о 19.05 год. у м. Вінниці по вул. Дубовецька, 14, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Fiat Qubo», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук. Водій від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку на місці зупинки, що було зафіксовано на нагрудні бодікамери АВ 00001, 00028 під час безперервної відеофіксації, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись із такою постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16 листопада 2021 року, і закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення. Стверджує, що він не відмовлявся в проходженні запропонованого йому огляді на стан сп`яніння, про що зазначив в протоколі. Зазначає, що у зв`язку з погіршенням самопочуття зупинився на узбіччі, щоб відпочити. Вказує, що до нього під`їхав патруль поліції та запропонував пройти йому огляд на стан сп`яніння, стверджує, що просив поліцейських доставити йому технічний засіб «Драгер» для проходження огляду, однак йому було відмовлено. Вказує, що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд, не було його відсторонено від керування автомобілем. Зазначає, що порушена безперервність відео зйомки на дисках, які містять в матеріалах справи. Наголошує, що в цьому році він втратив дружину і один виховує чотирьох дітей, а також те, що він є фізичною особою-підприємцем і користується автомобілем для доставки товару а також возить дітей до школи та на позашкільні заняття. З урахуванням того, що вони живуть за містом, позбавлення його права керування транспортним засобом ускладнить становище його сім`ї. 16 грудня 2021 року о 10 год 25 хв ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву про відкладення розгляду у зв`язку із його хворобою. Однак апеляційний суд розцінює дану заяву критично, оскільки ОСОБА_1 подав зазначену заяву особисто у відділ прийому суду, тобто був у приміщенні суду о 10 год 25 хв., доказів хвороби не надав. Також звертаю увагу, що у відповідності до ч. 2 ст. 268 КУпАП, дана категорія справ до вичерпного переліку справ, розгляд яких проводиться за обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не відноситься. Відтак апеляційний суд з урахуванням того, що заявник не подав доказів, які б підтверджували перебування ОСОБА_1 на лікуванні, вважає за можливе розглянути справу без участі заявника. Виходячи з наведеного, клопотання про відкладення розгляду справи слід відхили. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність, за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена зокрема, у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що його вина підтверджується наявними у справі матеріалами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №009042 від 22 вересня 2021 року, рапортом поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП рядового поліції Ярослава Мазура від 22 вересня 2021 року, відеозаписами з нагрудних камер поліцейських. Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція) якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Як зазначено в апеляційній скарзі, заявник заперечує факт відмови його від проходження медичного огляду, однак будь яких доказів, які б спростовували інформацію про його відмову в проходженні такого огляду, крім зазначення в протоколі, що він не відмовляється, в матеріалах справи відсутні. Дана обставина підтверджується відеозаписами події на дисках, долучених до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, з яких встановлено, що ОСОБА_1 працівники поліції неодноразово пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як в закладі охорони здоров`я, так і на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», на, що водій неодноразово відповідав: «Краще не потрібно». Зазначене зафіксовано на файлах 20210922220212000678, 202109222203000000680, 202109222203000000682, 202109222203000000684 впродовж періоду часу з 19 год 08 хв по 19 хв 24 хв, які містяться на диску №

1. Відтак зазначення ОСОБА_1 в протоколі після його складення про те, що він не відмовляється від проходження огляду суд розцінює виключно як намагання ухилитися від відповідальності за скоєне. Окрім того, слід зазначити, в разі незгоди з результатом огляду, і як зазначено в апеляційній скарзі ОСОБА_1 за бажанням пройти огляд в закладі охорони здоров`я, в нього не було будь яких перешкод пройти такий огляд за самозверненням, проте він цього не зробив. Стосовно твердження в апеляційній скарзі про те що транспортний засіб був припаркований на узбіччі, а патрульні під`їхали до нього, слід зазначити, що з відеозапису встановлено, що автомобіль «Fiat Qubo», д.н.з. НОМЕР_1 стояв безпосередньо на перехресті, що могло створити небезпечну (аварійну) ситуацію на дорозі, а патрульні саме тому приїхали на виклик. Щодо посилання заявника на відсутність безперервності відеозапису, то суд першої інстанції вірно зазначив, з чим погоджується апеляційний суд, що інформація, яка міститься на трьох окремих дисках, складається із окремих хронологічних фрагментів, які в цілому відображають подію і факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду. Твердження ОСОБА_1 про невиконання працівниками патрульної поліції вимог ст. 266 КУпАП щодо не відсторонення його від керування транспортним засобом, а також відсутність направлення до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на встановлення стану сп`яніння, жодним чином не спростовує його вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а лише свідчить про неналежне виконання уповноваженими особами патрульної поліції своїх обов`язків. Отже долучені до матеріалів справи: -Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 009042 від 22.09.2021 року (а. с. 2); - Рапорт поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП рядового поліції Ярослава Мазура від 22 вересня 2021 року (а. с. 3) -Відеозапис з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції на дисках, (а. с. 4) в сукупності підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже у суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності та законності постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 16 листопада 2021 року та не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, подана апеляційна скарга не може бути задоволена. Постанова судді про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти рішення, яким залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16 листопада 2021 року без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16 листопада 2021 року без змін залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду Т. М. Шемета