Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/29938/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/29938/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю. за участю секретаря Ковтун К.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Приватні Інвестиції" на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Приватні Інвестиції" про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса, - В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Приватні Інвестиції" звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса, в якій просило замінити у виконавчому проваджені по виконанню виконавчого напису №1180 від 20.12.2019 вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Г.В. про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 1535660110301200 від 20.01.2015 з боржника - ОСОБА_1 на користь стягувача - Акціонерного товариства «Кредобанк», його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції». Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2021 року у відкритті провадження щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Приватні Інвестиції" про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, ТОВ "Фінансова компанія Приватні Інвестиції" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2021 року, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Згідно ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та у разу, зокрема, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участі. Оскільки сторонами не заявлялись клопотання про розгляд справи за їх участі, у відповідності до п.1 ч. 1 ст. 311 КАС України колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом встановлено, що 20.12.2019 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано- Франківської області Личук І.В. видано виконавчий напис №1180 від 20.12.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк», заборгованості, що виникла за договором про надання споживчого кредиту № 1535660110301200 від 20.01.2015 та договору про відступлення права вимоги, укладеного 10.08.2018 між ПАТ «Фідобанк» та ПАТ «Кредобанк» додаткового договору №1 по Договору про відступлення прав вимоги від 10 серпня 2018 року з відповідними додатками. 25.06.2021 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» було укладено Договір Факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1 у відповідності до умов якого, права вимоги за Договором про надання споживчого кредиту № 1535660110301200 від 20.01.2015, з усіма додатками та додатковими угодами, що укладений між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 перейшли до нового кредитора, а саме; ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції». У зв`язку з наведеними обставинами ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» звернулося до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса. Відмовляючи у відкритті провадження за вказаною заявою, суд першої інстанції виходив з того, що заміна сторони у виконавчому провадженні у відповідності до ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) можлива лише в процесі виконання судового рішення в адміністративній справі. При цьому, суд зазначив, що питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні або у виконавчому написі нотаріуса підлягає вирішенню за нормами ст. 446 Цивільного процесуального кодексу України. Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне. Згідно ч. 1, 2 ст. 15 Закону № 1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Частиною 5 ст. 15 цього Закону визначено, що в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Положення ст. 379 КАС України визначають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17 зазначила, що відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України питання, пов`язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу. Таким чином, у порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов`язані із виконанням саме судових рішень, винесених місцевим судом. Однак, у разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 181 КАС України (ст. 287 КАС України у чинній редакції). Отже нормами ЦПК України та Господарського процесуального кодексу України встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного та господарського судочинства. Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Аналізуючи в сукупності норми ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 379 КАС України, беручи до уваги, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства». Така ж позиція висловлена й у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі № 822/1659/18. В даному випадку питання заміни сторони виконавчого провадження виникло на підставі рішення іншого органу, а саме на підставі виконавчого напису нотаріуса. Отже, колегія суддів вважає, що питання стосовно заміни сторони виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства. Зазначене також підтверджується усталеною судовою практикою, згідно якої заява про заміну сторони виконавчого провадження подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, не розглядається в порядку цивільного судочинства, а підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства (постанови Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі № 640/15952/19, від 11 серпня 2021 року у справі № 372/715/21). Однак, при вирішенні цієї справи судом першої інстанції не було належним чином взято до уваги зазначені висновки Верховного Суду. Колегія суддів враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З урахуванням наведених обставин у сукупності, а також зважаючи на те, що за своїм змістом спірні правовідносини належать до юрисдикції адміністративного суду, судова колегія приходить до висновку про помилковість постановленої Окружним адміністративним судом міста Києва оскаржуваної ухвали. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Приватні Інвестиції"- задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2021 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: Н.М. Єгорова А.Ю. Коротких