Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/14474/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/14474/20 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса, 17 травня 2021 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В., секретар судового засідання Недашковська Я.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про зобов`язання вчинити певні дії,,- В С Т А Н О В И В : У грудні 2021року Приморська районна адміністрація Одеської міської ради (позивач) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , про приведення самовільно реконструйованої квартири АДРЕСА_1 , до первинного стану. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 без відповідних документів проведені роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 , з надбудовою мансардного поверху загальною площею до 50,0 кв.м. При цьому, згідно інформації Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, за даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відсутня інформація щодо реєстрації або видачі дозвільних документів на виконання будівельних робіт з реконструкції за зазначеною адресою. Таким чином, ОСОБА_1 виконано будівельні роботи із реконструкції квартири без отримання права на проведення таких робіт, а тому реконструйоване приміщення має бути приведено до попереднього стану. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року, адміністративний позов Приморської районної адміністрації Одеської міської ради задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 , до первинного стану. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подано до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування скарги апелянт зазначила що на момент подання адміністративного позову дійсно була власником квартири на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 22 грудня 2011 року серії САЕ №573845, що в цілому складається з приміщень, загальною площею 425,2 кв. м. житловою площею 191,1 кв.м., відображених у технічному паспорті від 01.12.2011 р. Вищевказане свідоцтво видане на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією ДАБК в Одеській області від 26.12.2011 р. № ОД 14211095245; замість договору купівлі-продажу від 06.08.2003 р., посвідченого Філімоновою Г. В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу у реєстрі за №7557, зареєстрованого КП «ОМБТІ та РОН» від 21.08.2004 р., номер запису: 265 в кп.:518пр-23. Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 від 01.12.2011. року мансарду було приєднано до квартири ще в 2011 році не в якості самочинного будівництва, а на підставі цілком Легалізованої реконструкції. В оскаржуваному рішенні суд надав оцінку лише тим обставинам справи, якими обґрунтовувала позовну заяву Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, проте не встановив дійсні обставини, зокрема такі, що наявні в публічному доступі, або обставини, які були відомі Позивачу. Зокрема, 08.07.2014 р. юридичним департаментом Одеської міської ради було направлено Відповідачу лист №1028-10/вих. від 08.07.2014р. згідно якого Відповідачем було надано до юридичного Департаменту Одеської міської ради звернення від 03.06.2014 року №486-К щодо незаконності розпорядження Приморської районної адміністрації від 29.04.2014 року №243 про приведення самовільно реконструйованого нежитлового приміщення горища, розташованого в житловому будинку за адресою : АДРЕСА_2 в первинний стан. Звернення Відповідача було розглянуто то повідомлено, що юридичним департаментом Одеської міської ради було здійснено запит з вимогою про надання документів, на підставі яких було прийнято розпорядження, за результатами розгляду якого райадміністрація листом №01-11/1219 від 18.06.2014 р. повідомила, що розпорядження знято з контролю у зв`язку з тим, що добровільно було надано правовстановлюючі документи. Тобто, ще у 2014 році між Сторонами по справі з`ясовувалось питання щодо правомірності улаштування Мансарди, внаслідок чого ОСОБА_1 було надано Позивачу всі документи, що підтверджують законність виконання реконструкції квартири та про що Приморська районна адміністрація Одеської міської ради надала відповідний лист з підтвердженням зазначених обставин. Таким чином, реконструкція квартири АДРЕСА_3 та отримання правовстановлюючих документів було здійснено у відповідності до чинного законодавства України. Також, на підтвердження вищезазначених слів Відповідачу було надано копію листа Приморської районної адміністрації від 18.06.2014р. №01-11/1219. Тобто, Позивачу станом на 2014 рік вже було відомо і про законність реконструкції квартири АДРЕСА_3 і про наявність дозвільних документів на таку реконструкцію. До того ж, як зауважує апелянт, станом на даний час та на момент прийняття судом першої інстанції рішення у даній справі, ОСОБА_1 не була власником квартири АДРЕСА_1 , адже 02.02.2021р. на підставі договору купівлі-продажу здійснила відчуження цієї квартир. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021р. залучено до участі у розгляді вказаної справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . 29.11.2021р. (вхід.№26162/21, №26160/21) від третіх осіб надійшли письмові пояснення по справі, аналогічні за змістом, у яких вказується про необгрунтованість позову та хибність висновків суду першої інстанції, оскільки реконструкція квартири АДРЕСА_3 та отримання правовстановлюючих документів було здійснено у відповідності до чинного законодавства України. 29.11.2021р. (вхід.№№26158/21, 26157/21) від третіх осіб до суду надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі. За приписами ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою АДРЕСА_4 (а.с. 31-32). 10 червня 2020 року КП ЖКС «Порто-Франківський» на ім`я ОСОБА_1 видано припис, яким повідомлено про необхідність надання правовстановлюючих документів на влаштування мансардного поверху за адресою АДРЕСА_2 , та повідомлено, що у разі ненадання документів будуть прийняті заходи згідно чинного законодавства України (а.с. 23). 10 червня 2020 року комісією КП ЖКС «Порто-Франківський» складено акт про те, що за адресою АДРЕСА_4 , у зв`язку з відсутністю власника квартири АДРЕСА_3 , що розташована за вказаною адресою, співробітниками ВД № 1, припис було надіслано заказним листом (а.с. 24). 12 червня 2020 року КП ЖКС «Порто-Франківський» на ім`я ОСОБА_1 видано припис, яким повідомлено про необхідність надання правовстановлюючих документів на влаштування мансардного поверну за адресою АДРЕСА_2 , та повідомлено, що у разі ненадання документів будуть прийняті заходи згідно чинного законодавства України (а.с. 26). 12 червня 2020 року комісією КП ЖКС «Порто-Франківський» складено акт про те, що за адресою АДРЕСА_4 , у зв`язку з відсутністю власника квартири АДРЕСА_3 , що розташована за вказаною адресою, співробітниками ВД № 1, припис було надіслано рекомендованим листом (а.с. 27). 12 червня 2020 року комісією КП ЖКС «Порто-Франківський» складено акт обстеження, яким встановлено, що квартира АДРЕСА_3 , яка розташована на 4 поверсі 4 поверхового фасадного флігелю влаштувала на горищному приміщенні додатковий 5 поверх з мансардою. Надбудівля має 50.0 кв. м. при обстеженні будинку спостерігаються тріщини в парадній 1,5 см шириною та тріщини в квартирі АДРЕСА_5 , яка розташована на третьому поверсі 15 см довжиною та 1 см шириною (а.с. 29). 16 червня 2020 року директором КП ЖКС «Порто-Франківський» на ім`я голови Приморської районної адміністрації Одеської міської ради подано доповідну від 15.06.2020 року № 1258/11, якою доведено до відома, що власником квартири АДРЕСА_1 , виконано улаштування мансардного поверху, а тому директор КП ЖКС «Порто-Франківський» просить прийняти розпорядження про приведення квартири АДРЕСА_1 , до первинного стану (а.с. 16). Також, суд першої інстанції встановив, що згідно даних Державного реєстру нерухомих пам`яток України, будинок за адресою: АДРЕСА_4 (Комплекс будинків літературно-артистичного товариства) прийнятий під охорону держави (№ 203-ОД). За наслідками проведення перевірки на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_4 , встановлено, що відповідачем, ОСОБА_1 , виконано улаштування мансардного поверху без правовстановлюючих документів. Згідно листа Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 25.09.2020 року № 1015-05/1-4974 за даними Реєстру відсутня інформації щодо реєстрації/видачі документів, що дають право на виконання будівельних робіт та підтверджують готовність об`єкта до експлуатації за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 36-37). 29 вересня 2020 року КП ЖКС «Порто-Франківський» на ім`я ОСОБА_1 видано припис про необхідність призупинення будівельних робіт (а.с. 20). 29 вересня 2020 року комісією КП ЖКС «Порто-Франківський» складено акт, згідно якого в процесі обстеження встановлено, що на даний час за адресою АДРЕСА_4 , будівельні роботи не проводяться (а.с. 17). 30 вересня 2020 року КП ЖКС «Порто-Франківський» листом № 480 повідомлено Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради, що на даний час за адресою АДРЕСА_4 , будівельні роботи не проводяться (а.с. 15). 30 жовтня 2020 року Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради видано розпорядження № 451, яким ОСОБА_1 до 10.11.2020 року зобов`язано привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 , до первинного стану (а.с. 11). 12 листопада 2020 року комісією КП ЖКС «Порто-Франківський» складено акт, згідно якого в процесі обстеження встановлено, що квартира не приведена до первинного стану, згідно розпорядження № 451 Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (а.с. 14). 12 листопада 2020 року КП ЖКС «Порто-Франківський» листом № 567 повідомлено Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради, що ОСОБА_1 не привела самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_3 , до первинного стану (а.с. 13). Вважаючи наявними підстави для зобов`язання відповідачки привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 до первинного стану, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що улаштування за адресою: АДРЕСА_4 , мансардного поверху без правовстановлюючих документів є істотним порушенням вимог будівельного законодавства. При цьому, розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 451 від 30 жовтня 2020 року ОСОБА_1 зобов`язано привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 , до первинного стану до 10.11.2020 року. Розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 451 від 30 жовтня 2020 року була направлено на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку. Доказів оскарження або скасування розпорядження № 451 від 30 жовтня 2020 року, або доказів приведення відповідачем, ОСОБА_1 , реконструйованої квартири АДРЕСА_1 , до первинного стану на дату розгляду справи суду також не надано. Колегія суддів не погоджується з таким висновками суду першої інстанції, вважає його необґрунтованим та передчасним, виходячи з наступного. Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. В силу приписів ч.1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У відповідності до пп. 1 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження, зокрема, управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню. Як встановлено пп.1, 3 п. «б» ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, окрім іншого, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу; делеговані повноваження щодо надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Аналогічні положення містяться у ст. 14 Закону України «Про основи містобудування». Статтею 7 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, у тому числі органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку встановленому законодавством. Державний контроль у сфері містобудування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про основи містобудування»). Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» № 2807-IV від 06.09.2005 року (зі змінами, далі - Закон України «Про благоустрій населених пунктів») організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, встановлених законом. За визначенням п.1.1. Положення про Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 26.04.2017р. №1934-VII Приморська районна адміністрація Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради та створюється нею з метою реалізації функцій місцевого самоврядування на території Приморського району міста Одеси згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". Пунктами 2.8., 2.13 Положення про Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради встановлено, що у галузі будівництва райадміністрація здійснює заходи щодо виявлення на території району фактів самовільного будівництва або реконструкції та вирішує питання щодо знесення самочинно побудованих об`єктів або приведення самочинно реконструйованих об`єктів у первинний стан. У галузі забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян райадміністрація звертається до суду з позовами до фізичних та юридичних осіб, які обмежують права та законні інтереси територіальної громади, та з інших питань в межах своїх повноважень. У відповідності до п.8 Порядку взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування, який затверджено рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №135 від 29.03.2018р., встановлено, що у випадках виявлення самочинного здійснення внутрішньої реконструкції квартир та нежитлових приміщень у багатокваритрних будинках, нежитлових будівлях та спорудах, реконструкції приміщень з прибудовою балконів від другого поверху та вище, мансардних поверхів, облаштування огорож, встановлення металевих гаражів без відповідних дозвільних документів, з відповідними позовами до суду звертається відповідна районна адміністрація Одеської міської ради (у разі невиконання розпорядження районної адміністрації). З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що вказаний адміністративний позов поданий уповноваженою особою з дотриманням правил предметної юрисдикції. Положеннями ч.ч. 1, 4, 7 ст. 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану. Як вірно зазначав суд першої інстанції у своєму рішенні, відповідно до п. 3.2 ДБН А. 2.2-3-2019 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» будівництво - нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва. Згідно п. 3.21 п. 3.2 ДБН А. 2.2-3-2019 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності). Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон №3038-VI) проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування. Як встановлено п.п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля». В свою чергу, за визначенням ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до пунктів 1.4.1, 1.4.2, 1.4.3, 1.4.4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №927/11207 переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. Переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень містить у собі - улаштування в окремих жилих будинках, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів. До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається. Згідно з пунктом 1.4.5 вказаних Правил для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності. Відповідно до п. 1.4.6 Правил власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов`язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану. Згідно п. 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. З вищенаведених законодавчих норм слідує висновок, що втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, переобладнання і перепланування жилих приміщень у жилих будинках, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, без отримання дозвільних документів заборонено. При розгляді позовів про знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомості суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови. Судом першої інстанції було вірно вказано, що згідно даних Державного реєстру нерухомих пам`яток України, будинок за адресою: АДРЕСА_2 (Комплекс будинків літературно-артистичного товариства) прийнятий під охорону держави (№ 203-ОД). Колегією суддів з матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведення перевірки на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_4 , встановлено, що відповідачем, ОСОБА_1 , виконано улаштування мансардного поверху без правовстановлюючих документів. Згідно листа Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 25.09.2020 року № 1015-05/1-4974 за даними Реєстру відсутня інформації щодо реєстрації/видачі документів, що дають право на виконання будівельних робіт та підтверджують готовність об`єкта до експлуатації за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 36-37). Розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 451 від 30 жовтня 2020 року ОСОБА_1 зобов`язано привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 , до первинного стану до 10.11.2020 року, адже улаштування за вказаною адресою мансардного поверху без правовстановлюючих документів є істотним порушенням вимог будівельного законодавства. Далі, як свідчать матеріали справи, розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 451 від 30 жовтня 2020 року була направлено на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку (а.с. 38-40). Також, апеляційним судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , на момент подання адміністративного позову була власником квартири АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності від 22 грудня 2011 року серії НОМЕР_1 , що в цілому складається з приміщень, загальною площею 425,2 кв. м. житловою площею 191,1 кв.м., відображених у технічному паспорті від 01.12.2011р. Вищевказане свідоцтво видане на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією ДАБК в Одеській області від 26.12.2011 р. № ОД 14211095245; замість договору купівлі-продажу від 06.08.2003 р., посвідченого Філімоновою Г. В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу у реєстрі за №7557, зареєстрованого КП «ОМБТІ та РОН» від 21.08.2004 р., номер запису: 265 в кн.:518пр-23. Відповідачка у відзиві на апеляційну скаргу зауважує, що згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 від 01.12.2011 року мансарду було приєднано до квартири ще в 2011 році не в якості самочинного будівництва, а на підставі легалізованої реконструкції. Окрім того, як видно з наданих апелянтом письмових доказів та пояснень, 08.07.2014 р. юридичним департаментом Одеської міської ради було направлено Відповідачу лист №1028-10/вих. від 08.07.2014р. згідно якого Відповідачем було надано до юридичного департаменту Одеської міської ради звернення від 03.06.2014 року №486-К щодо незаконності розпорядження Приморської районної адміністрації від 29.04.2014 року №243 про приведення самовільно реконструйованого нежитлового приміщення горища, розташованого в житловому будинку за адресою : АДРЕСА_2 в первинний стан. Звернення Відповідача було розглянуто то повідомлено, що юридичним департаментом Одеської міської ради було здійснено запит з вимогою про надання документів, на підставі яких було прийнято розпорядження, за результатами розгляду якого райадміністрація листом №01-11/1219 від 18.06.2014 р. повідомила, що розпорядження знято з контролю у зв`язку з тим, що добровільно було надано правовстановлюючі документи. Тобто, є вірними зауваження апелянта про те, що ще у 2014 році між Сторонами по справі з`ясовувалось питання щодо правомірності улаштування мансарди, внаслідок чого ОСОБА_1 було надано Позивачу всі документи, що підтверджують законність виконання реконструкції квартири та про що Приморська районна адміністрація Одеської міської ради надала відповідний лист з підтвердженням зазначених обставин. Також, на підтвердження вищезазначених стверджень, відповідачу було надано копію листа Приморської районної адміністрації від 18.06.2014р. №01-11/1219. Слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Отже, з наданих апелянтом до скарги доказів слідує, що на реконструйовану квартиру №8 інспекцією ДАБК в Одеській області було видано Відповідачу декларацію від 26.12.2011 року про готовність об`єкта до експлуатації, що свідчить про виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 ще у 2011 році. Колегія суддів звертає увагу на приписи п. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. На підставі вищезазначеної декларації виконавчим комітетом Одеської міської ради 22.12.2011 р. Відповідачу було Видано свідоцтво про право власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_3 та отримання правовстановлюючих документів було здійснено у відповідності до чинного законодавства України. Водночас, необхідно також звернути увагу на те, що 02.02.2021 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу здійснила відчуження квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією відповідного договору. Зі змісту зазначеного вище договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу слідує, що ОСОБА_1 (ПРОДАВЕЦЬ), передала у власність (продала). А покупці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 прийняли в особисту приватну власність (купили) в рівних частках кожний(а) квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , та складається в цілому з приміщень загальною площею 125,2 кв.м., житловою площею 191,1 кв.м. Тобто, як на момент прийняття судового рішення у даній справі 17.05.2021р., так і на момент винесення рішення щодо зобов`язання привести квартиру до первинного стану, ОСОБА_1 вже не була власницею квартири АДРЕСА_1 . Отже, оскільки майно вже не належало Відповідачу, колегія суддів вважає, що зобов`язання приведення у відповідність такого майна не може бути покладено на неї. Судом зобов`язано Відповідача вчинити дії стосовно майна, яке вже на момент винесення рішення не було власністю останнього. Тобто рішення порушує права власності нових власників квартири АДРЕСА_1 , а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 02.02.2021р. Апеляційний суд наголошує, що положеннями ч.2 та 3 ст. 48 КАС України визначено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому, обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності. Наведене свідчить про те, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Водночас, колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Проте, суд першої інстанції вищенаведених вимог процесуального закону не дотримався, та вирішуючи спір про зобов`язання ОСОБА_1 привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 , до первинного стану не з`ясував хто є належними відповідачами у цій справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідачів. Як слідує з приписів ч.7 ст.48 КАС України, заміна відповідача допускається лише до ухвалення рішення судом першої інстанції, а суд апеляційної інстанції позбавлений права здійснювати заміну неналежної сторони по справі або залучати до участі у справі другого відповідача. У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. В даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки суд першої інстанції, не встановивши фактичні обставини, які мають значення для справи та не здійснивши залучення належного відповідача до участі у цій справі, що в силу обмежень встановлених статтею 48 КАС України, могло бути здійснено виключно судом першої інстанції, допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позову, з підстав викладених у цій постанові. Згідно п.4 ч.1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315-317, 321, 322, 325, 326, 329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі № 420/14474/20 скасувати. Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено та підписано 16 грудня 2021 року. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.