Постанова Дніпровський апеляційний суд № 191/16/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8431/21 Справа № 191/16/21 Суддя у 1-й інстанції - Костеленко Я. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - Лаченкової О.В. суддів - Городничої В.С., Петешенкової М.Ю. розглянула у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2021 року, по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортної пригоди, - ВСТАНОВИЛА: В січні 2021 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 12.10.2019 року о 10 годині 50 хвилин в Синельниківському районі Дніпропетровської області по автодорозі Т-0401, 38 км водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем VOLKSWAGEN TRANSPORTER державний номерний знак НОМЕР_1 перед початком зміни напрямку руху не переконався, що це буде небезпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, створив перешкоду автомобілю SUBARU LEGASI державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , в результаті чого останній скоїв з`їзд в кювет вправо, внаслідок чого автомобіль SUBARU LEGASI державний номерний знак НОМЕР_2 отримав механічні ушкодження і відповідно позивачу, як власнику вказаного автомобіля, заподіяна матеріальна шкода. Дорожньо - транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем VOLKSWAGEN TRANSPORTER державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить відповідачу AT "Дніпропетровськгаз" і де ОСОБА_2 працює водієм Павлоградського відділення AT "Дніпропетровськгаз". За фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується постановою Синельниківського міськрайсуду Дніпропетровської області від 03.06.2020 року та постановою Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2020 року. Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля SUBARU LEGASI реєстраційний номер НОМЕР_2 вартість матеріального збитку, спричиненого позивачеві в результаті пошкодження автомобіля, складає 323423 (триста двадцять три тисячі чотириста двадцять три) гривні 22 копійки. На проведення незалежного автотоварознавського дослідження по оцінці автотранспорта позивачем витрачено 1500 грн., що підтверджується договором № 18/10- 2019ФЛ від 18.19.2019 року та товарним чеком № 22/10-19 від 29.10.2019 року. Всього позивачеві завдано матеріальної шкоди на суму 324923,22 грн. З метою відшкодування завданих збитків він звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «ВАН КЛІК», в якому власник автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER - AT "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" застрахував свою цивільно-правову відповідальність (поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/3874056). ПрАТ «Страхова компанія «ВАН КЛІК» виплатило позивачеві страхове відшкодування за шкоду, заподіяну належному йому майну, у розмірі 99490 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч чотириста дев`яносто) грн. Просить стягнути з відповідача- Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» 225433 (двісті двадцять п`ять тисяч чотириста тридцять три) грн. 22 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також судові витрати в розмірі 2455 (дві тисячі чотириста п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп. Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортної пригоди - задоволено. Стягнуто з Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» код ЄДРПОУ 03340920, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , 225433 (двісті двадцять п`ять тисяч чотириста тридцять три) грн. 22 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків та 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Стягнуто з Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» код ЄДРПОУ 03340920, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судові витрати в розмірі 2455 (дві тисячі чотириста п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп. В апеляційній скарзі Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" - задовольнити. Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2021 року по справі №191/16/21 - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .. У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2021 року просить залишити рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 року у справі ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортної пригодою, у справі № 191/16/21 без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" - без задоволення. Відзивів на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2021 року від інших учасників справи до суду не надходило. Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 12.10.2019 року о 10 годині 50 хвилин в Синельниківському районі Дніпропетровської області по автодорозі Т-0401, 38 км водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем VOLKSWAGEN TRANSPORTER державний номерний знак НОМЕР_1 перед початком зміни напрямку руху не переконався, що це буде небезпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, створив перешкоду автомобілю SUBARU LEGASI державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , в результаті чого останній скоїв з`їзд в кювет вправо, внаслідок чого автомобіль SUBARU LEGASI державний номерний знак НОМЕР_2 отримав механічні ушкодження. Дорожньо - транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем VOLKSWAGEN TRANSPORTER державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить відповідачу AT "Дніпропетровськгаз" і де ОСОБА_2 працює водієм Павлоградського відділення AT "Дніпропетровськгаз". За фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується постановою Синельниківського міськрайсуду Дніпропетровської області від 03.06.2020 року та постановою Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2020 року. Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля SUBARU LEGASI реєстраційний номер НОМЕР_2 вартість матеріального збитку, спричиненого позивачеві в результаті пошкодження автомобіля, складає 323423 (триста двадцять три тисячі чотириста двадцять три) гривні 22 копійки. На проведення незалежного автотоварознавського дослідження по оцінці автотранспорта позивачем витрачено 1500 грн., що підтверджується договором № 18/10- 2019ФЛ від 18.19.2019 року та товарним чеком № 22/10-19 від 29.10.2019 року. Всього позивачеві завдано матеріальної шкоди на суму 324923,22 грн. З метою відшкодування завданих збитків позовач звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «ВАН КЛІК», в якому власник автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER - AT "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" застрахував свою цивільно-правову відповідальність (поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/3874056). ПрАТ «Страхова компанія «ВАН КЛІК» виплатило позивачеві страхове відшкодування за шкоду, заподіяну належному йому майну, у розмірі 99490 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч чотириста дев`яносто) грн. Відповідно до положень ч.1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013р. розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Відповідно до п. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27 березня 1992 року., не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Згідно звіту № 22-10-19-Р про оцінку транспортного засобу , складеного ПП ОСОБА_3 , вартість завданої матеріальної шкоди в результаті пошкодження автомобіля SUBARU LEGASI державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 323423,22 грн.(а.с.14-19). Розмір вартості розрахунку збитків становить 1500 грн. (а.с.13). Згідно з ч.3 ст.12 ,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом (підстави звільнення від доказування). Одним із способів захисту цивільних прав, відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України визначено відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди. Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення ї цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Позивач як особа, потерпіла від протиправних дій відповідача, має право на повне відшкодування завданої йому шкоди. Майновою шкодою є, зокрема, завдані потерпілій особі матеріальні збитки (витрати на усунення шкоди). Одним з видів визначення майнової шкоди є проведення експертної оцінки розміру шкоди, яка визначається спеціалістом, виходячи з наявних пошкоджень та обсягу робіт і матеріалів, необхідних для виконання ремонту і відновлення автомобіля до попереднього стану (так званий розрахований розмір шкоди як визначена вартість пошкодженого або втраченого майна або як вартість необхідного для відновлення пошкодженої речі ремонту). Така шкода визначається наперед за розрахунками, виконаними за спеціальною методикою, і може бути визначена з урахуванням зносу транспортного засобу, та/або без урахування зносу. Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів , а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлені Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092. Методика застосовується, в тому числі, для визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження колісних транспортних засобів, і для визначення вартості відновлювального ремонту (п. 1.4 Методики). За змістом п. 2.4. Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). Згідно з п.п. 8.1, 8.3 Методики для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту (вартість ремонтно-відновлювальних робіт, вартість необхідних для ремонту матеріалів, вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту) з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини ВТВ (величина втрати товарної вартості). В силу ч.ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам) (ч. 2 ст. 113 ЦПК України). Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд першої інстанції виходив із фактичної (реальної) суми, встановленої звітом №22-10-19Р про оцінку транспортного засобу, складеного ПП ОСОБА_3 , що має відповідний сертифікат на проведення оціночної діяльності. Цей висновок експерта відповідає вимогам Методики та не викликає сумнівів у його правильності. Заперечуючи проти розміру заподіяних збитків, відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на його спростування. При цьому, відповідач скориставшись своїм процесуальним правом заявив клопотання про призначення експертизи щодо встановлення вартості відновлювального ремонту автомобіля. Суд першої інстанції, сприяючи сторонам у наданні доказів, задовольнив клопотання представника відповідача та призначив у справі судову автотоварознавчу експертизу, яка не була оплачена відповідачем та повернута на адресу суду першої інстанції без виконання. Таким чином, якщо позивач на підтвердження розміру шкоди надає висновок спеціаліста, акт виконаних робіт, тощо, а відповідач заперечуючи проти цього розміру, і після виконання судом вимог ч.5 ст.12 ЦПК України не надає ніяких доказів на підтвердження своїх заперечень, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів. Згідно із ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Частиною першою ст. 21 України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності», передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Як встановлено судом першої інстанції, цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП застрахована у страховій компанії «ВАН КЛІК» . Відповідно до страхового акту №0024181.10.19/1 ОСОБА_1 було виплачено страхове відшкодування в розмірі 99490,00 грн. Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) складає 223933,22 грн.(323423,22 грн. 99490,00 грн. ). Витрати на проведення дослідження по оцінки вартості автотранспортного засобу, які понесені позивачем, складають 1500,00 грн., що підтверджується товарним чеком №22/10-19 від 29.10.2019. Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року №4 (Постанова), передбачено, що моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно з роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", моральна шкода може полягати у порушені права власності, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Під моральною шкодою законодавець розуміє втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі. Пункт 9 Постанови вказує на те, що при визначенні судом розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку, що при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), таким чином оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем VOLKSWAGEN TRANSPORTER державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить відповідачу AT "Дніпропетровськгаз" і де ОСОБА_2 працює водієм Павлоградського відділення AT "Дніпропетровськгаз", тому з відповідач необхідно стягнути різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 223933,22 грн.(323423,22 грн. 99490,00 грн.) та витрати на проведення дослідження по оцінки вартості автотранспортного засобу, які понесені позивачем у розмірі 1500,00 грн. Задовольняючи вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань позивача внаслідок, ступеню вини відповідача та із застосуванням принципів розумності і справедливості прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на відшкодування моральної шкоди 20000,00 грн. на користь позивача. Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції в порушення вимог процесуального закону прийняв звіт № 22-10-19-Р від 29.10.2019 року по визначенню вартості матеріального збитку, спричиненого власнику легкового автомобіля SUBARU LEGASI державний номерний знак НОМЕР_2 і послався на нього в оскарженому рішенні, як на належний доказ, колегія суддів ставиться критично, оскільки, якщо апелянт не згоден із звітом № 22-10-19-Р від 29.10.2019 року по визначенню вартості матеріального збитку, спричиненого власнику легкового автомобіля SUBARU LEGASI державний номерний знак НОМЕР_2 , то він мав право на заявлення клопотання про призначення судом апеляційної інстанції експертного дослідження для встановлення розміру спричиненої матеріальної шкоди. Проте позивач не скористався своїм право і клопотання про призначення судом відповідної судової експертизи заявлено не було. Окрім того, колегія суддів, звертає увагу, що під час розгляду справи в суді першої інстанції, суд задовольнив клопотання представника відповідача та призначив у справі судову автотоварознавчу експертизу, яка не була оплачена відповідачем та повернута на адресу суду першої інстанції без виконання. Твердження апелянта, що звіт № 22-10-19-Р від 29.10.2019 року по визначенню вартості матеріального збитку, спричиненого власнику легкового автомобіля SUBARU LEGASI державний номерний знак НОМЕР_2 не є складеним у відповідності до вимог методики та законодавства, відтак не є допустимим та належним доказом, що підтверджує розмір заподіяної шкоди, колегія суддів ставиться критично, оскільки всупереч ст. 81 ЦПК України Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз не доведено факт завищення звітом № 22-10-19-Р від 29.10.2019 року по визначенню вартості матеріального збитку, спричиненого власнику легкового автомобіля SUBARU LEGASI державний номерний знак НОМЕР_2 , завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення. Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" - залишити без задоволення. Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя О.В.Лаченкова Судді В.С.Городнича М.Ю.Петешенкова