Ухвала КЦС ВС № 266/1272/21

Ухвала 16 грудня 2021 року м. Київ справа № 266/1272/21 провадження № 61-19943ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Криворучко Віктор Жоржович на постанову Донецького апеляційного суду від 23 листопада 2021 року у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «Агрофірма «Шлях Ілліча» до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Хлібороб», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний реєстратор Юридичного департаменту Маріупольської міської ради Іщук Наталія Федорівна, про визнання договору недійсним, ВСТАНОВИВ: Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 05 серпня 2021 року у задоволенні позовних вимог СФГ «Агрофірма «Шлях Ілліча» відмовлено. Постановою Донецького апеляційного суду від 23 листопада 2021 року апеляційну скаргу СФГ «Агрофірма «Шлях Ілліча» задоволено. Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 05 серпня 2021 року скасовано. Позовну заяву СФГ «Агрофірма «Шлях Ілліча» до ОСОБА_1 , ПП «Хлібороб», третя особа: державний реєстратор Юридичного департаменту Маріупольської міської ради Іщук Н. Ф. про визнання договору недійсним задоволено. Визнано недійсним, укладений 22 жовтня 2020 року між ОСОБА_1 та ПП «Хлібороб», договір оренди землі № 5/2020 зареєстрований державним реєстратором юридичного департаменту Маріупольської міської ради Іщук Н. Ф. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У грудні 2021 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд», адвокат Криворучко В. Ж., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, просить скасувати постанову Донецького апеляційного суду від 23 листопада 2021 року та залишити в силі рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 05 серпня 2021 року. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У порушення вимог пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України заявником не надано доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, а тому заявникові необхідно надати до суду вищезазначені докази. Крім того, частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Криворучко В. Ж. не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Криворучко Віктор Жоржович на постанову Донецького апеляційного суду від 23 листопада 2021 року, залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. А. Воробйова