Ухвала КЦС ВС № 431/359/17

Ухвала 14 грудня 2021 року м. Київ справа № 431/359/17 провадження № 61-20153cк21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Луганського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Лозко Ю. П., Кострицького В. В., Назарової М. В., у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , Лиманської сільської ради Старобільського району Луганської області про виділ в натурі майна, визнання права власності, ВСТАНОВИВ: У січні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовом про виділ в натурі майна, визнання права власності, в якому, уточнивши позовні вимоги, просили суд виділити в натурі позивачам, як співвласникам колишнього КСП «Правда», у власність бригадний будинок та ангар для зберігання сільгосптехніки вартістю 88 714,00 грн зі складу майна колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Правда», розташованого в селі Проїждже Старобільського району Луганської області, а також визнати за позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на бригадний будинок та ангар для зберігання сільгосптехніки колишнього КСП «Правда», розташованого в селі Проїждже Старобільського району Луганської області. Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 12 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено. 07 грудня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подали до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Луганського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ціна позову у справі № 431/359/17 становить 88 714,00 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 431/359/17 є малозначною у силу вимог закону. Особи, які подали касаційну скаргу, у касаційній скарзі вказують, що справа є малозначною, але касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки не може залишатися в силі судове рішення, яке має «фундаментальне порушення» та суперечить принципам законності та верховенства права. У касаційній скарзі зазначається, що відсутні обставини, встановлені рішенням суду у справі № 431/4678/19 стосовно доведення того, що власником 808/100 частини нежитлової будівлі - бригадного будинку по АДРЕСА_1 є ОСОБА_45 , як указано у судовому рішенні, оскільки у задоволенні позовних вимог було відмовлено на підставі відсутності копії оспорюваного договору купівлі-продажу нежитлової будівлі. Окрім цього, рішення у справі № 431/4678/19 від 30 жовтня 2020 року не утворює преюдицію у справі № 431/359/17, оскільки об`єкти нерухомого у справах не є одним і тим же майном. Особи, які подали касаційну скаргу, у касаційній скарзі вказують, що справа є малозначною, але має для них виняткове значення, оскільки позивачі, як члени КСП, мають право отримати свій майновий пай у порядку виділу своєї частки із спільного майна, в тому числі і шляхом пред`явлення позову до всіх співвласників майнових прав. Апеляційним судом у рішенні по суті позбавлено позивачів реалізації права на майно, право на яке передбачено свідоцтвом про право власності на майновий пай, що є порушенням гарантованого права передбаченого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Окрім цього, позивач ОСОБА_1 є пенсіонером, має невеликий місячний дохід, а залишення незаконного судового рішення в силі завдасть йому великих моральних страждань та вселить в нього почуття розпачу та зневіри у судову гілку влади. Також, він буде змушений припинити діяльність фермерського господарства «Влад», оскільки йому буде ніде зберігати врожай. Проте ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не обґрунтовують, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та в чому проявляється виняткове значення для них цієї справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для позивачів. Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Вказівка в резолютивній частині постанови Луганського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржені рішення ухвалено у малозначній справі. Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року). Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України). Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Луганського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , Лиманської сільської ради Старобільського району Луганської області про виділ в натурі майна, визнання права власності. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. І. Крат І. О. Дундар Є. В. Краснощоков