Ухвала КАС ВС № 480/752/21

УХВАЛА 15 грудня 2021 року м. Київ справа № 480/752/21 адміністративне провадження № К/9901/44804/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2021 року у справі №480/752/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якій просив: - визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо невидання наказу про встановлення надбавки за роботу в умовах режимних обмежень позивачу за період проходження служби з грудня 2016 року до лютого 2020 року; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити позивачу надбавку за роботу в умовах режимних обмежень за посадою старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Сумського РВП ГУНП в Сумській області; посадою заступника начальника сектору кримінальної поліції Білопільського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області; посадою оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Сумського РВП ГУНП в Сумській області; посадою старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Сумського РВП ГУНП в Сумській області за період з грудня 2016 року до січня 2020 року. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2021 року, адміністративний позов задоволено: - визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненарахування та невиплати позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період проходження служби з 9 грудня 2016 року до 17 лютого 2020 року; - зобов`язано Головне управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити позивачу надбавку за роботу в умовах режимних обмежень за період проходження служби з 9 грудня 2016 року до 17 лютого 2020 року. Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Головне управління Національної поліції в Сумській області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 3 грудня 2021 року за допомогою засобів поштового зв`язку. У своїй касаційній скарзі скаржник просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2021 року у справі №480/752/21 скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові. Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з наступних підстав. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Так, згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України й покликається на те, що судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови не були враховані висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 7 серпня 2019 року у справі №820/5122/17. Проте, варто зазначити, що правовідносини, які склались у цій справі не є подібними до правовідносин у справі №480/752/21, що у свою чергу не є належним обґрунтуванням підстав передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, у справі №820/5122/17 судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що до УРТЗІ Головного управління Національної поліції в Харківській області не надходило мотивованого рапорту щодо встановлення надбавки позивачу за роботу в умовах режимних обмежень, відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядок № 260 у зв`язку із чим суди дійшли висновку щодо відсутності правових підстав для виплати позивачу надбавки в умовах режимних обмежень. Натомість у справі №420/794/21 суди попередніх інстанцій не мали можливості встановити відповідну інформацію (чи постійної працював позивач під час проходження служби з матеріалами носіїв секретної інформації та з яких причин не складалися мотивовані рапорти щодо встановлення позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в спірний період), оскільки режимно-секретний орган Сумського РВП ГУНП в Сумській області було ліквідовано та документи режимно-секретного органу Сумського РВП ГУНП в Сумській області знищено. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Одночасно, Верховний Суд звертає увагу, що лише загальні посилання на неврахування в оскаржуваному судовому рішенні висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах за відсутності посилання на відповідні постанови Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження. Необґрунтованим є і посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки позивач не вказує норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах. Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Суд наголошує, що лише вказівка на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України не є достатньою підставою для відкриття касаційного провадження. Відтак, зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги, зокрема, в частині зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України. Аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Отже, касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року і постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2021 року у справі №480/752/21. На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2021 року у справі №480/752/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. …………………………. Н.М. Мартинюк, Суддя Верховного Суду