Постанова 4857 № 346/3676/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 346/3676/21 пров. № А/857/18196/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів - Курильця А. Р., Кушнерика М. П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2021 року про повернення позовної заяви у справі № 346/3676/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови про порушення митних правил,- суддя в 1-й інстанції Беркещук Б.Б., час ухвалення рішення 07.09.2021 року, місце ухвалення рішення м. Коломия, дата складання повного тексту рішення не зазначено, в с т а н о в и в: Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Галицької митниці Держмитслужби, в якому просив скасувати постанову про порушення митних правил №1624/20900/16 від 03 червня 2016 року. Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних недоліків. Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, покликаючись на те, що про оскаржувану постанову йому стало відомо 15 березня 2021 року та він 31 травня 2021 року звернувся в суд з позовом про скасування такої, однак позовну заяву було повернуто. При цьому, позивач повторно 14 червня 2021 року звернувся із позовної заявою та вона теж була повернута 25 червня 2021 року. Зазначає, що 05 серпня 2021 року ще раз звернувся в суд першої інстанції про скасування оскаржуваної ухвали, однак позовна заяву була повернута позивачу, та вважає, що суд першої інстанції допустився надмірного формалізму при винесенні оскаржуваної ухвали. Таким чином, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви та просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення позовної заяви, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), а тому враховуючи вимоги цієї статті, колегія суддів дійшла висновку, що цю справу необхідно розглядати без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін з таких підстав. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк звернення до суду, а обґрунтувань обставин та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем не наведено та не доведено. Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 05 серпня 2021 року звернувся в суд з позовом про скасування постанови про порушення митних правил №1624/20900/16 від 03 червня 2016 року. Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних недоліків, зокрема, подана позовна заява та долучені до неї документи не містять відомостей про підтвердження факту поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, та наведених позивачем підстав недостатньо для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними. На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду позивач подав заяву про поновлення строку звернення в суд. Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу, оскільки таку подано поза межами строку звернення до суду, визначеного ст.286 КАС України і наведені причини не є поважними. Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ст.5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах. Проте законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав. Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Ч.2 ст.122 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Колегія суддів зазначає, що стаття 286 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно з ч.2 ст.286 КАС України позовна заява щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню. Водночас, норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Іншими словами для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип "res judicata". Як правильно встановлено судом першої, з відповіді Галицької митниці Держмитслужби від 03 березня 2021 року № 7.4.1/20.04/9.19/4743 вбачається, що розгляд справи відносно ОСОБА_1 (ч.2 ст.469, ст.485 Митного Кодексу України) було призначено на 20 травня 2016 року, про що належним чином повідомлено останнього, однак за клопотанням його представника ОСОБА_2 розгляд перенесено на 03 червня 2016 року, про що належним чином повідомлено ОСОБА_1 та 03 червня 2016 року винесено постанову про порушення митних правил №1624/20900/16. При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач в апеляційній скарзі сам зазначає, що дізнався про оскаржувану постанову 15 березня 2021 року від свого представника, разом з тим, вперше з позовом про скасування постанови про порушення митних правил від 03 червня 2016 року № 1624/20900/16 звернувся лише 31 травня 2021 року, тобто вже на той час з пропуском строку, встановленого статтею 286 КАС України, яку суд повернув 10 червня 2021 року, вдруге ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом 14 червня 2021 року і 25 червня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу, втретє звернувся 05 серпня 2021 року, однак 07 вересня 2021 року позовну заяву повернуто знову. Колегія суддів звертає увагу, що позивач не оскаржував ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви від 10 червня 2021 року та від 25 червня 2021 року. Також, одночасно колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності. Таким чином, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує усіх учасників цих правовідносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій та сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах. За встановлених обставин з огляду на те, що позовна заява подана поза межами строку звернення до адміністративного суду, а наведені причини вважати поважними відсутні підстави, враховуючи наведені вище правові норми, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви. Також, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги заяву від 30 серпня 2021 року, подану ОСОБА_3 про усунення недоліків ухвали від 27 серпня 2021 року, оскільки ОСОБА_3 не є стороною у справі і 27 серпня 2021 року судом у цій справі ухвала не постановлялась. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що вказана заява про поновлення є аналогічна змісту поданій разом з позовом. Колегія суддів доводи апеляційної скарги позивача вважає безпідставними, такі не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Керуючись ст. 242, 243, 246, 250, 286, 308, 311, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2021 року про повернення позовної заяви у справі № 346/3676/21 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 15 грудня 2021 року.