Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/5414/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/5414/21 пров. № А/857/18194/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Кушнерика М.П. суддів - Курильця А.Р.; Мікули О.І., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року, прийняте суддею Волдінер Ф.А., в м.Луцьк, у письмовому провадження за правилами спрощеного позовного провадження, у справі № 140/5414/21 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, - ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Волинській області звернулося в суд з позовом, в якому просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 податковий борг в сумі 295 926,92 грн. В обґрунтування вимог позовної заяви зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг. Позивачем вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак вони не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року, позов задоволено повністю. Відповідачка подала апеляційну скаргу, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано на те, що у відповідності ДК 018-2000 належні їй об`єкти нерухомого майна (приміщення коптильного цеху заг. площею 121,0 кв.м, допоміжного приміщення з магазином заг. площею 369,2 кв.м, приміщення холодильної камери заг. площею 87,3 кв.м,, складське приміщення заг. площею 300,8 кв.м, адміністративний будинок, гараж, рибний цех заг. площею 608,0 кв.м, ковбасний цех, трансформаторна заг. площею 910,7 кв.м) відносяться до групи 125 «Будівлі промислові та склади» класу 1251 «Будівлі промисловості» підкласу 1261 1251.5 - «Будівлі підприємств харчової промисловості». Поряд з цим, об`єктом оподаткування у існуючих правовідносинах безпосередньо є об`єкт нерухомості, а не суб`єкт як власник такої нерухомості. Вважає, що база оподаткування має визначатися без урахування організаційно-правової форми власника та виду здійснення підприємницької діяльності. Окрім того, норма пп. «є» п.п. 266.2.2 п.266.2 ст. 266 ПК України не містить жодних виключень, обмежень чи застережень щодо включення будівель промисловості, що належать на праві приватної власності фізичним особам, до об`єктів, які не оподатковуютьчся в силу закону. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи. Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарга та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 - Літвинюк (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 30 червня 2015 року за № 21870000000005463, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 30-31). Загальна заборгованість ФОП ОСОБА_2 становить 295 926,92 грн, а саме: 1) податковий борг з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачуваний фізособами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості виник в результаті нарахування податку на майно згідно податкових повідомлень-рішень від 06 лютого 2020 року №0002883-5533-0318 (термін сплати 31 липня 2020 року в сумі 5 049,33 грн), № 0002884-5533-0318 (термін сплати 31 липня 2020 року в сумі 3 643,03), № 0002885-5533-0317 (термін сплати 31 липня 2020 року в сумі 12 552,38 грн), № 0002886-5533-0318 (термін сплати 31 липня 2020 року в сумі 15 406,72 грн), № 0002887-5533-0318 (термін сплати 31 липня 2020 року в сумі 38 003,51 грн), № 0002888-5533-0318 (термін сплати 31 липня 2020 року в сумі 25 371,84 грн). 04 січня 2021 року донараховану штрафну санкцію за актом перевірки № 12580/Г/03-20-55-33/3429901823 від 16 вересня 2020 року згідно з податковим повідомленням-рішенням №0025620420 від 24 листопада 2020 року в сумі 4 462,02 грн. Разом з тим, в особовій картці платника рахується переплата в сумі 1 140,31 грн. Загальна сума заборгованості становить 103 348,52 грн. 2) податковий борг з земельного податку з фізичних осіб виник внаслідок нарахування податку на майно, згідно податкового повідомлення-рішення від 30 червня 2020 року № 103265-5233-0318 (термін сплати 29 серпня 2020 року в сумі 64 192,80 грн); 29 серпня 2020 року нараховано податок на майно, податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2020 року № 103266-5233-0318 (термін сплати 29 серпня 2020 року в сумі 64 192,80 грн); 29 серпня 2020 року нараховано податок на майно, податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2020 року № 103267-5233-0318 (термін сплати 29 серпня 2020 року в сумі 64 192,80 грн). Загальна сума заборгованості становить 192 578,40 грн Даний факт також підтверджується розрахунком податкового боргу та зворотнім боком облікової картки платника по вказаному податку. Враховуючи зазначенні обставини, контролюючий орган звернувся з даним позовом. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки станом на дату розгляду справи вказаний в позовній заяві податковий борг відповідача перед бюджетом залишається непогашеним, доказів протилежного суду не подано, відтак, підлягає до стягнення в судовому порядку. Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Тобто, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов`язання, не сплачена платником податків у визначений строк. Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України). Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно із пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Відповідно до ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України встановлено, що після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Кодексу). Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). На виконання вимог ст. 59 ПК України на адресу відповідача податковим органом надсилалась податкова вимога форми "Ф" від 07 жовтня 2020 року № 2156-13, однак вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу. Відповідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків. Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18). Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4. статті 95 Податкового кодексу України). Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Колегія суддів обумовлює і ту обставину, що на момент подання даного адміністративного позову, як і на момент винесення судового рішення у даній справі, відсутні судові рішення про скасування податкових повідомлень-рішень, які слугували винесенням податкової вимоги. Тобто, обов`язок відповідача щодо сплати визначених ними грошових зобов`язань. Твердження відповідача щодо того, що вона не повинна сплачувати податок, через відсутній законодавчий обов`язок, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки предметом даного спору є стягнення узгодженої суми податкового боргу. Щодо покликання відповідачки на те, що їй не було відомо про звернення позивача до суду з даним позовом, а тому не могла скористатись повним спектром процесуальних прав, то колегія суддів зазначає, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване місце проживання ФОП ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 . Відповідно до п.42.3 ст. 42 та п. 70.7 ст. 70 ПК України обов`язок платника податків повідомляти контролюючий орган про будь-які зміни податкової адреси. Фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки, протягом місяця з дня виникнення таких змін… Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що за відповідачем рахується податкова заборгованість, яка є узгодженою та підлягає стягненню за рішенням суду, відтак, позовні вимоги про стягнення податкового боргу підлягають задоволенню. Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення. Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи. Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року у справі № 140/5414/21, - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула