Постанова 4855 № 580/3709/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3709/21 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого суддів Файдюка В.В., Суддів Мєзєнцева Є.І., Собківа Я.М., При секретарі Шепель О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Агроантех» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, третя особа: мале підприємство ВКП «Центр» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В : Приватне підприємство «Агроантех» (далі - позивач, ПП «Агроантех») звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Черкаській області), в якій просило: - визнати неправомірними дії Головного управління ДПС в Черкаській області щодо проведення з 23 листопада 2020 року по 02 грудня 2020 року фактичної перевірки й складення акту про результати проведення фактичної перевірки від 03 грудня 2020 року №1859/23-00-09-0122/38868803 відносно приватного підприємства "Агроантех"; - скасувати як протиправне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Черкаській області від 24 грудня 2020 року за №2958/2300090121 про визначення ПП "Агроантех" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 200 000,00 грн. Позов обґрунтовано тим, що Головним управлінням ДПС у Черкаській області неправомірно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки позивачем були встановлені у травні 2020 року рівноміри і зареєстровані у ГУ ДПС в Черкаській області. Факт реєстрації витратомірів на кожному резервуарі пального підтверджується матеріалами податкової перевірки, які вказують лише на порушення строків реєстрації. Вказано, що 12 березня 2020 року постановою КМУ №211 встановлено загальнодержавний карантин, внаслідок чого склалася форс-мажорна ситуація з постачанням рівнемірів та, в свою чергу, їх невчасну реєстрацію. Таким чином, у зв`язку із несвоєчасною реєстрацією витратомірів та рівнемірів на акцизному складі ПП «Агроантех», що було зумовлено запровадженим загальнодержавним карантином (перед початком проведення фактичної перевірки), відсутні підстави для застосування до позивача як розпорядника акцизного складу запроваджених з 01 квітня 2020 року штрафних санкцій. Позивач також вказував на безпідставність проведеної фактичної перевірки, оскільки в наказі про проведення фактичної перевірки від 20 листопада 2020 року №2073-п не були зазначені конкретні підстави для організації такого заходу державного нагляду (контролю), що передбачені п.п. 80.2.2. п.80.2 ст. 80 ПК України. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року даний адміністративний позов - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 24 грудня 2020 року за №2958/2300090121. В решті позовних вимог відмовлено. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що карантин, встановлений постановою Кабінетом Міністрів України, став для контрагента позивача та самого позивача форс-мажором, тобто надзвичайною і непідвладною волі сторін договору щодо поставки позивачу магнітострікційних рівномірів Alisonic паливно-мастильних та введення обладнання в експлуатацію позивачем обставиною. Вказана обставина перешкоджала позивачу здійснити обладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Крім того, притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 200000 грн. при виникненні форс-мажорних обставин не може бути визнане таким, що переслідує законну мету і є спів мірним. Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що саме по собі існування обставин не є форс-мажором. Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе неможливість виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, саме через неї. Щоб засвідчити форс-мажорні обставини, потрібно звернутися до Торгово-промислової палати. Для того, щоб отримати сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини, потрібно довести причинно-наслідковий зв`язок між зобов`язаннями, які сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається, як на підставу неможливості виконати зобов`язання. Однак, позивачем ні під час перевірки ні до позовної заяви не було надано таких належних доказів. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили. Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ч.4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. На виконання вимог вказаної норми колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, а саме щодо протиправності податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 24 грудня 2020 року за №2958/2300090121. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, 17 лютого 2020 року ПП «Агроантех» та МП ВКП «Центр» укладено договір б/н на постачання магнітострикційних рівнемірів 5шт., консолі «Сиур» 1шт. та бар`єру іскрозахисту протягом 45 днів з дня оплати за товар. Додатковою угодою №1 від 31 березня 2020 року до даного договору визначено, що постачальник зобов`язується поставити товар після форс-мажорних обставин «COVID-19» та після відкриття оперативної та логістичної роботи для транспортних засобів із-за кордону. Підставою укладення додаткової угоди щодо строків поставки товару - магнітострикційних рівномірів Alisonic Delphi RS485 - слугував лист італійської фірми FLISNIC S.r.l від 31 березня 2020 року про неможливість поставки товару внаслідок поширення COVID-19 та закриття кордонів і логістичного сполучення з 21 березня 2020 року. Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 20 листопада 2020 року №2073-п посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку приватного підприємства "Агроантех". За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Черкаській області складено акт фактичної перевірки від 03 грудня 2020 року №1859/23-00-09-0122/38868803, згідно пункту 1.7 якого перевіркою встановлено невчасну реєстрацію по акцизному складу №1007770 - 5х рівнемірів / лічильників (19 травня 2020 року) та 5х витратомірів / лічильників (25 травня 2020 року), чим порушено вимоги пп. 230.1.2 п. 230.1 статті 230 ПК України. На підставі акту фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 грудня 2020 року №2958/2300090121, яким застосовано штраф (фінансову санкцію) в розмірі 200 000,00 грн., на підставі пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України за несвоєчасну реєстрацію в ЄДРВЛРЛРП у резервуарі (10*20000). Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла наступних висновків. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України. Згідно пункту 230.1 статті 230 ПК України, акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку. Поняття акцизного складу визначено підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України. Акцизний склад - це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу. Згідно підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України, розпорядник акцизного складу - це суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб`єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального. Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу, інших газів, бутану, ізобутану за зазначеними в цьому підпункті кодами УКТЗЕД - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі. Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів. Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу. Відповідно до пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України, необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового. Що стосується обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, то пунктом 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України встановлено, що розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в строки, зокрема, акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року. Пунктом 18 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України до внесення до нього змін Законом України №391-ІХ від 18 грудня 2019 року було встановлено, що норми пункту 128-1 статті 128-1 ПК України застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу) з 1 січня 2020 року. Проте Законом України №391-ІХ від 18 грудня 2019 року були внесені зміни та слово "січня" замінено словом "квітня". Таким чином, законодавець встановив, що відповідальність розпорядників акцизних складів за відсутність обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками може наступити лише з 01 квітня 2020 року, тобто фактично надав розпорядникам вказаних складів додатковий термін для обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Разом з цим, згідно абз. 4 п. 18 підрозділу 5 "Особливості справляння акцизного податку та екологічного податку" розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України норми пункту 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу застосовуються з 1 квітня 2020 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу). На переконання колегії суддів, фактом податкового порушення за пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України вважається не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника, які використовуються платником податку у господарській діяльності. Штрафна санкція розраховується від кількості таких приладів. Водночас, вказана норма та інші положення статті 128-1 ПК України не передбачають відповідальності за порушення строку реєстрації зазначеного оснащення. Тому врахування таких обставин і фактів відповідачем не відповідає вимогам закону. При цьому, на час проведення податкової перевірки, складання акту та донарахування зобов`язань податкове порушення, визначене пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України, платником усунене. Відповідно до акта перевірки за адресою провадження діяльності ПП «Агроантех»: Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Іркліїв, вул. Соборності, 1, позивачем зареєстровано акцизний склад АЗС за уніфікованим номером 1007770, де здійснюється оптова та роздрібна торгівля пальним на підставі ліцензій на право торгівлі пальним та використовуються 5 рівнемірів/лічильників (зареєстровані 19 травня 2020 року) та 5 витратомірів/лічильників (зареєстровані 25 травня 2020 року). Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач, який є розпорядником акцизного складу, для виконання вимог законодавства замовив у МП ВКП «Центр» магнітострикційні рівноміри Alisonic Delphi RS485 та сплатив кошти за вказане обладнання. Проте, зазначене вище обладнання було поставлено позивачу після 01 квітня 2020 року внаслідок поширення коронавірусної хвороби COVID-19. У той же час, судом першої інстанції вірно відзначено, що Податковим кодексом України не визначається порядок реєстрації акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, а також не врегульовані на законодавчому рівні питання можливості призупинити реєстрацію акцизного складу при виникненні форс-мажорних обставин. Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" також не передбачає можливості призупинити дію ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним при виникненні форс-мажорних обставин. Законом передбачено лише призупинення дії ліцензії у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості. Разом з тим, Законом України від 17 березня 2020 року №530-ХІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесені зміни в частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», яка наводить перелік форс-мажорних обставин та до таких віднесено карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України. У даному випадку, карантинні обмеження, встановлені постановою Кабінету Міністрів України, і стали для контрагента позивача та позивача форс-мажором, тобто надзвичайною і не підвладною волі сторін договору щодо поставки МП ВКП «Центр» позивачу рівнеміра та обладнання позивачем акцизного складу витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. У той же час, законодавством не врегульовано які дії при вказаних обставинах суб`єкт господарювання повинен був додатково здійснити для виконання покладеного на нього обов`язку. Водночас, сам контролюючий орган у спірних правовідносинах посилається на дію карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVІD-19), що зумовило зупинення перебігу строків, встановлених статтею 56 ПК України в частині процедури адміністративного оскарження щодо скарг платників податків відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVІD-19)" від 13 травня 2020 року №591-IX. Разом з тим, на момент проведення відповідачем перевірки позивачем виконано вимоги ПК України щодо встановлення та реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників. Враховуючи наведені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведення позивачем тієї обставини, що карантин, встановлений постановою Кабінетом Міністрів України, став для контрагента позивача та самого позивача форс-мажором, тобто надзвичайною і непідвладною волі сторін договору щодо поставки позивачу магнітострікційних рівномірів Alisonic паливно-мастильних та введення обладнання в експлуатацію обставиною. Вказана обставина була непередбачуваною та перешкоджала позивачу здійснити обладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Також суд вважає доцільним посилання в оскаржуваному рішенні на те, що притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 200 000 грн. при виникненні форс-мажорних обставин не може бути визнане таким, що переслідує законну мету і є співмірним. Прийняття рішень, вчинення дій повинно здійснюватися пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дії), є критерієм, який випливає з принципу пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб. Європейський Суд з прав людини у рішенні від от 6 лютого 2001 року (заява № 41205/98) по справі "Tammer v. Estonia" підкреслив, що "в межах своєї наглядової юрисдикції Суд повинен розглянути оскаржуване втручання у світлі всієї справи… Зокрема, Суд має визначити, чи було втручання у цій справі "пропорційним правомірній меті" та чи були підстави, наведені державними органами влади на виправдання даного втручання, "відповідними й достатніми". Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення. Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі Khristov v. Ukraine (заява №24465/04) наголошував на необхідності підтримання "справедливої рівноваги" між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе "особистий і надмірний тягар" (рішення у справі Brumarescu v. Romania). Відтак, відповідач при прийняті спірного податкового повідомлення-рішення діяв без урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тобто непропорційно, що призвело до безпідставного податкового навантаження на позивача шляхом застосування штрафу, та, як наслідок, невідповідність такого критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 статті 2 КАС України, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню. Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення п. 230.1.2 п. 230.1 статті 230 Податкового кодексу України та п.12 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, та, як наслідок, протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року. Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Агроантех" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Повний текст рішення виготовлено 14 грудня 2021 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Є.І. Мєзєнцев Я.М. Собків