Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/4256/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2021 р.Справа № 440/4256/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: П`янової Я.В. , Спаскіна О.А. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2021, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 16.08.21 по справі № 440/4256/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування вимог, визнання протиправною бездіяльність,зобов`язання вчинити певні дії,, ВСТАНОВИВ: У квітні 2021 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області ( далі - ГУ ДПС у Полтавській обл., відповідач), третя особа - Державний виконавець Чутівського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Понятенко Юлія Вікторівна ( далі - Державний виконавець Понятенко Ю.В., третя особа), в якому просив: - визнати протиправними та скасувати вимоги ГУ ДПС у Полтавській обл. про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені від 10.11.2020 №Ф-16517-13 в сумі 4838,54 грн, від 13.04.2021 №Ф-16517-13 в сумі 7038,54 грн. - визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Полтавській обл. щодо несписання суми заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску, штрафу, пені, нарахованих ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2017 по 31.03.2021 в сумі 8138,54 грн, - зобов`язати ГУ ДПС у Полтавській обл. списати суми заборгованості (недоїмки), штрафних санкцій і пені, нарахованих ФОП ОСОБА_1 станом на 31.01.2021 в сумі 8138,54 грн. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ДПС у Полтавській обл. щодо відмови у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які нараховані ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2017 по 01.12.2020. Зобов`язано ГУ ДПС у Полтавській обл. повторно розглянути заяву ФОП ОСОБА_1 від 24.02.2021 щодо списання сум недоїмки, штрафної санкції та пені у відповідності до п. 9-15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464), у редакції Закону № 1072-IX від 04.12.2020, за період з 01.01.2017 по 01.12.2020, з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ГУ ДПС у Полтавській обл. подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просило скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції визнано ту обставину, що ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування ( 2 група) та отримував дохід ( прибуток) в сумі 165 780,00 грн за 2017-2019 роки, відповідно до поданих декларацій платника єдиного податку, тоді як відповідно до п.9-15 Закону № 2464 умовою, за якою суб`єкту звернення можливе списання сум заборгованості з єдиного внеску є, зокрема, відсутність у нього доходу ( прибутку) від його діяльності протягом періоду з 01.01.2017 по 01.12.2020, що свідчить про відсутність законодавчих підстав для списання заборгованості ( недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафу, пені, в сумі 8138,54 грн. 20.10.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку із несплатою судового збору. 29.10.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження у справі № 440/4256/21 після усунення недоліків апеляційної скарги. 15.11.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду закінчено підготовку та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні. 29.11.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду клопотання ГУ ДПС у Полтавській обл. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. 06.12.2021 на адресу суду від ФОП ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Згідно з положеннями ч.1,3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які сторони посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорено сторонами. В період з 04.05.2016 по 31.03.2017 та з 01.2020 по 22.02.2021 ФОП ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування. В період з 01.04.2017 по 31.12.2020 позивач перебував на спрощеній системі оподаткування та отримував дохід за 2017 - 2019 роки в сумі 165780,00 грн. 10.11.2021 ГУ ДПС у Полтавській обл. направлено ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу ( недоїмки) № Ф-16517-13 на суму 4838,54 грн. 22.02.2021 до ЄДРПОУ внесене відомості про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за рішенням позивача. 24.02.2021 ФОП ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо списання сум недоїмки, штрафної санкції та пені у відповідності до п. 915 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464, у редакції Закону № 1072-IX від 04.12.2020, за період з 01.01.2017 по 01.12.2020 /а.с.47/. 31.03.2021 ГУ ДПС у Полтавській обл. на адресу позивача направлено відповідь №109831/6/16-31-13-07-11 на заяву від 24.02.2021 ( вх.№8801/6/16-31 від 26.02.2021) про списання суми боргу ( недоїмки), пенсі та штрафної санкції, в якій повідомлено, що за результатами перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у період з 01.04.2017 по 31.12.2019 перебував на спрощеній системі оподаткування (2 група) та отримував дохід (прибуток) в сумі 165780,00 грн за 2017 - 2019 роки відповідно до поданих декларацій платника єдиного податку, чим порушено умови для списання суми недоїмки, штрафних санкцій та пені, які передбачені п. 9-15 Закону № 2464, а відтак станом на 29.03.2021 має заборгованість у загальній сумі 8138,54 грн. 13.04.2021 ГУ ДПС у Полтавській обл. винесено вимогу № Ф-16517-13 про сплату боргу ( недоїмки) на суму 7038,54 грн. 18.06.2021 ГУ ДПС у Полтавській обл. прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0024955333 у розмірі 623,36 грн за період з 20.07.2019 по 29.08.2019. 23.06.2021 податковим органом сформовано розрахунок суми боргу з єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 станом на 23.06.2021 у розмірі 8138,54 грн. ФОП ОСОБА_1 , не погодившись із відмовою відповідача у списанні сум недоїмки, штрафної санкції та пені у відповідності до п. 915 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464, у редакції Закону № 1072-IX від 04.12.2020, за період з 01.01.2017 по 01.12.2020, податковими вимогами від 10.11.2020 №Ф-16517-13 в сумі 4838,54 грн, від 13.04.2021 №Ф-16517-13 в сумі 7038,54 грн, звернувся до суду просив їх скасувати та зобов`язати відповідача списати заборгованість в сумі 8138,54 грн. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій ГУ ДПС у Полтавській обл. щодо відмови у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені по сплаті єдиного внеску, які нараховані ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2017 по 01.12.2020; зобов`язання ГУ ДПС у Полтавській обл. повторно розглянути його заяву від 24.02.2021, з урахуванням висновків суду та відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування вимог ГУ ДПС у Полтавській області (про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені від 10.11.2020 №Ф-16517-13, від 13.04.2021 №Ф-16517-13, з огляду на їх передчасність. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає. Колегія суддів зауважує, що ГУ ДПС у Полтавській обл. рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржується, а податковий орган фактично оскаржує рішення суду в частині задоволених позовних вимог. Отже, в межах апеляційного перегляду надається правова оцінка законності та обґрунтованості рішення суду в частині задоволенння позовних вимог щодо визнання протиправними дій ГУ ДПС у Полтавській обл. щодо відмови у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені зі сплати єдиного внеску, які нараховані ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2017 по 01.12.2020 та зобов`язання ГУ ДПС у Полтавській обл. повторно розглянути заяву ФОП ОСОБА_1 від 24.02.2021 щодо списання сум недоїмки, штрафної санкції та пені у відповідності до п. 915 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464, у редакції Закону № 1072-IX від 04.12.2020, за період з 01.01.2017 по 01.12.2020, з урахуванням висновків суду. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом № 2464. 13.05.2020 Верховною радою України прийнято Закон України №592-ІХ "Про внесення змін до Закону №2464 щодо усунення дискримінації за колом платників" (далі - Закон №592-ІХ). З пояснювальної записки до проекту Закону № 592-ІХ слідує, що його прийняття було обумовлено, зокрема, тим, що встановлення обов`язку сплати єдиного соціального внеску без отримання доходу не відповідає легальній меті державного регулювання цього виду відносин та є непослідовним у контексті самого Закону, який визначає об`єктом нарахування єдиного соціального внеску саме отриманий дохід. Відповідно до Прикінцевих положень Закону № 592-ІХ цей Закон набирає чинності з 01.01.2021, крім п. 5 розділу I цього Закону, що набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Днем опублікування Закону № 592-ІХ є 02.06.2020, а тому з 03.06.2020 набрав чинності п. 5 розділу І Закону № 592-ІХ, відповідно до положень якого розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI доповнено п. 9-15. Відповідно до п. 9-15 Закону № 592-ІХ підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на день набрання чинності Законом №592-ІХ щодо усунення дискримінації за колом платників" з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №2464 щодо усунення дискримінації за колом платників", а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом №592-ІХ ": а) платниками, зазначеними у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592-ІХ. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше; б) платниками, зазначеними у п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592-ІХ. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше. Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені. Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що: 1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592-ІХ; 2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою. Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону, за наведених умов не застосовуються. Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені. Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до цього Закону не підлягають поверненню. Відповідно до п.75.1.1 ст. 75 Податкового Кодексу України ( далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Згідно з п. 76.1 -п.76.2 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. За приписами п.86.1 - п.86.2 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результат У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом. За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Міністерство фінансів України листом від 26.08.2020 №11220-16-62/26150 також надало роз`яснення щодо порядку застосування дії пункту 9-15 Закону №2464-VI, в якому вказало, що обов`язковою умовою для списання заборгованості зі сплати єдиного внеску за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року є виконання вимог, встановлених пунктом 9-15 Закону №2464-VI, зокрема подання протягом 90 календарних днів з 3 червня 2020 року заяви про списання заборгованості, подання заяви державному реєстратору про припинення підприємницької діяльності або заяви до податкового органу про зняття з обліку, та подання звітності з єдиного внеску. Враховуючи вищенаведене, дія пункту 9-15 Закону №2464-VI поширюється на фізичних осіб - підприємців, які перебували в стані припинення до набрання чинності п. 5 розділу I Закону України від 13.05.2020 №592. За наслідком системного аналізу з вищенаведених норм п. 9-15 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI дозволяє визначити коло осіб, на яких поширює свою дію вказана норма, порядок та умови подання відповідної заяви про списання про списання недоїмки за період з 01.01.2017, алгоритм дій податкового органу при розгляді такої заяви, вичерпний перелік підстав для відмови у задоволенні такої заяви, а також наслідки прийняття рішення про списання податкового боргу. Як встановлено судовим розглядом ФОП ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДПС у Полтавській обл. із заявою від 24.02.2021 б/н ( вх.№ 8801/6/16-31 від 26.02.2021) про списання сум боргу ( недоїмки), пені та штрафної санкції, нараховані за період з 01.01.2017 по 01.12.2020, у відповідь на яку податковим органом направлено лист від 31.03.2021 (вих.№ 10983/6/16-31/13-07-11), яким повідомлено, що у період з 01.04.2017 по 31.12.2019 ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування (2 група) та отримував дохід (прибуток) в сумі 165780,00 грн за 2017 - 2019 роки відповідно до поданих декларацій платника єдиного податку, чим порушив умови для списання суми недоїмки, штрафних санкцій та пені, які передбачені п. 9-15 Закону № 2464, а відтак відсутні підстави для списання суми заборгованості у розмірі 8138,54 грн. Колегія суддів зазначає, що зі змісту наданої податковим органом відповіді вбачається, що факт отримання позивачем доходу у період з 01.04.2017 по 31.12.2019 встановлений за результатами перевірки, однак жодних доказів щодо її проведення матеріали справи не містять. Докази направлення позивачу акту, складеного за результатами проведення камеральної перевірки ГУ ДПС у Полтавської обл., яким встановлено наявність порушень з боку позивача, у матеріалах справи також відсутні. Крім того, відповідно до змісту податкової вимоги ГУ ДПС у Полтавській області від 13.04.2021 №Ф-16517-13, яка винесена податковим ораному після подання вищевказаної заяви позивачем, підставою для її прийняття є не акт проведення камеральної перевірки, а дані інформаційної системи податкових органів, про що вірно зазначено судом першої інстанції. З огляду на викладені вище правові норми та враховуючи, що ГУ ДПС у Полтавській обл. не надано доказів дотримання вимог законодавства в частині проведення камеральної перевірки, за результатами якої податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову у їх списанні, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ФОП ОСОБА_1 від 24.02.2021 щодо списання сум недоїмки, штрафної санкції та пені у відповідності до п. 9-15 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464, у редакції Закону № 1072-IX від 04.12.2020, за період з 01.01.2017 по 01.12.2020, з урахуванням висновків суду. Посилання апелянта на відсутність підстав для списання заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафу, пені в загальній сумі 8138,54 грн, з огляду на те, що ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування ( 2 група) та отримував дохід ( прибуток) в сумі 165 780,00 грн за 2017-2019 роки колегія суддів визнає такими, що не спростовують факт порушення ГУ ДПС у Полтавській обл. процедури прийняття оскаржуваних рішень, визначеної чинним законодавством. Щодо інших доводів сторін колегія суддів зазначає. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року по справі № 440/4256/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді Я.В. П`янова О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 15.12.2021