Постанова 4850 № 200/5542/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 грудня 2021 року справа №200/5542/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., секретар судового засідання - Мирошниченко О.Л., за участю: представника позивача- Позняк І.С., діючої за довіреністю представника відповідача - Помалюк І.В., діючого згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «БУД ГРУПП», Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року у справі № 200/5542/21 (головуючий І інстанції Загацька Т.В., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «БУД ГРУПП» до Головного управління ДПС у Донецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофорбсінвест» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «БУД ГРУПП» (далі - ТОВ «БУД ГРУПП») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень: № 00044020712 від 13.04.2021 року з податку на додану вартість в сумі 65615 грн, за штрафними санкціями 16403 грн, загалом на суму 82019 грн.; № 00044050712 від 13.04.2021 року з податку на додану вартість в сумі 387042 грн. Ухвалою суду від 26.05.2021 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофорбсінвест». Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2021 року позов задоволений частково: визнано протиправним та частково скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Донецькій області № 00044020712 від 13.04.2021 року з податку на додану вартість в сумі 28824,33 грн., за штрафними санкціями 7206,08 грн., загалом на суму 36030,41 грн.; у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено (т. 2 а.с. 36-42). Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права. Апелянт вважає, що матеріалами справи підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ «Агрофорбсінвест» (т. 2 а.с. 46-53). Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з`ясування обставин. Апелянт вважає правомірними податкові повідомлення - рішення, оскільки позивачем не підтверджено реальність господарських операцій з контрагентами (а.с.58-61). Позивач в судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги, заперечував проти апеляційної скарги відповідача. Відповідач в судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги, заперечував проти апеляційної скарги позивача. Представником «Агрофорбсінвест» подано заяву про надання додаткового строку для подання до суду документів, посилаючись на те, що не брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, враховуючи участь в інших судових засідання не має достатньо часу для підготовки додаткових доказів. Колегія суддів зазначає, що вже задовольняла аналогічне клопотання від 08.12.2021 року у зв`язку з чим було відкладено розгляд справи до 15.12.2021 року, підстави для повторного задоволення клопотання відсутні, оскільки в матеріалах справи наявні достатні докази про права та обов`язки сторін, та з урахуванням строків розгляду апеляційної скарги. Крім того, заявником не надано суду доказів участі в інших справах в судах. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчив доводи апеляційних скарг, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного. Позивач - ТОВ «Будівельна фірма «БУД ГРУПП» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 40703020, як платник податків, знаходиться на обліку в органах Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість (т. 1 а.с.17-18). Наказом № 236-п від 26.02.2021 року призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Будівельна фірма «БУД ГРУПП» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість (т. 1 а.с.66). З 10.03.2021 року по 12.03.2021 року проведено перевірку, за результатами якої складено акт від 19.03.2021 року № 2468/05-99-07-12/40703020 (т. 1 а.с.69-95). Актом встановлено порушення платником податків (показники податкової звітності сформовано на підставі первинних документів, що мають дефектність документів та складені за нереальними операціями, які у дійсності не відбулися, які не можуть за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності, а також не нараховано податкові зобов`язання в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку; платник податків мав можливість дотримуватись норм чинного законодавства, зокрема, оформивши господарські операції документами/первинними документами, складеними належним чином, однак не вжив достатніх заходів): 1. п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, ст.200 п.200.4 ст.200 розділу V «Податок на додану вартість» ПК України, оскільки: - завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, на суму 5830 грн.; - завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 381212 грн.; 2. п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, ст.200 розділу V «Податок на додану вартість» ПК України, оскільки занижено податкове зобов`язання з ПДВ до сплати на суму 65615 грн.; 3. п.198.5 ст.198, п.200.1, ст.200 розділу V «Податок на додану вартість» ПК України, оскільки не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну на загальну суму 172946 грн. 13.04.2021 року відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення: - № 00044020712 форми «Р», яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 82019 грн. (в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 65615 грн., за штрафними санкціями 16404 грн.) та з відповідним розрахунком (т. 1 а.с.97-98); - № 00044050712 форми «В4», яким позивачу визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 381212 грн., визначено суму завищення від`ємного значення, яку зараховано у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 5830 грн. (т. 1 а.с.100-101). Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Комфі Трейд». На підставі рахунку-фактури № СФKIF-0000807889 від 27.12.2020 (т. 1 а.с.29), видаткової накладної № 9 PHKIF-000000868 від 28.12.2020 року (т. 1 а.с.28) ТОВ «Комфі Трейд» на користь ТОВ «Будівельна фірма «БУД ГРУПП» реалізовано (поставлено) товари: - телевізор Samsung QE75Q800TAUXUA в кількості 1 шт. за ціною 127499,17 грн., ПДВ 20% - 25499,83 грн; - телевізор Samsung QE43Q60TAUXUA в кількості 1 шт. за ціною 15 831,67 грн., ПДВ 20% - 3166,33 грн.; - кріплення для телевізора Logan Galaxy6 в кількості 1 шт. за ціною 790,83 грн., ПДВ 20% - 158,17 грн. ТОВ «Комфі Трейд» під час оформлення господарської операції з контрагентом ТОВ «Будівельна фірма «БУД ГРУПП» виписано на адресу покупця податкову накладну №1890080 від 28.12.2020 року. Факт реєстрації даної податкової накладної в ЄРПН підтверджується квитанцією №1 від 08.01.2021 року, час 11:32 (т. а.с.199). Згідно акту звіряння взаємних розрахунків за грудень 2020 року між ТОВ «Комфі Трейд» та ТОВ «Будівельна фірма «БУД ГРУПП» обороти за період складають 218944 грн., заборгованість відсутня (т. 1 а.с.38). Відповідно до актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 28.12.2020 року №№ 4,5,6 (т. 1 а.с.31-34) ТОВ «Будівельна фірма «БУД ГРУПП» прийнято від ТОВ «Комфі Трейд» телевізори Samsung QE43Q60TAUXUA, Samsung QE75Q800TAUXUA. Поставлений товар отримано 28.12.2020 року представником позивача на підставі довіреності № 12 від 28.12.2020 (т. 1 зв.б. а.с. 198). Наказом від 28.12.2020 року № ОЗ-6 введено в експлуатацію телевізори Samsung QE43Q60TAUXUA, Samsung QE75Q800TAUXUA (т. 1 а.с.30). 31.12.2020 року позивачем проведено інвентаризацію, за наслідками якої складено інвентаризаційний опис, в якому вказано, зокрема, телевізори Samsung QE43Q60TAUXUA, Samsung QE75Q800TAUXUA (т. 1 а.с.36). 07.12.2020 року між ТОВ «БФ «БУД ГРУПП» та ТОВ «Агрофорбсінвест» № 24/12 укладено договір № 24/12 на виконання проектних робіт, предметом якого є виконання підрядником проектного рішення по будівництву офісного приміщення та автогаражу для господарських потреб ТОВ «БФ «БУД ГРУПП» (т. 1 а.с.59-61). Згідно акту надання послуг від 30.12.2020 року №10/12 ТОВ «БФ «БУД ГРУПП» прийнято від ТОВ «Агрофорбсінвест» розробку проекту виконання будівельних робіт на загальну суму 200000 грн., з якої ПДВ складає 33333,33 грн. (том 1 а.с.62). ТОВ «Агрофорбсінвест» 30.12.2020 року виписано ТОВ «БФ «БУД ГРУПП» рахунок на оплату № 10/12 на загальну суму 200000 грн., з якої ПДВ складає 33333,33 грн. (т. 1 а.с.63). 22.02.2021 року ТОВ «БФ «БУД ГРУПП» направлено лист № 17/02 до підрядника ТОВ «Агрофорбсінвест» з проханням усунути недоліки проекту (т. 1 а.с.64). 11.12.2020 року між ТОВ «Агрофорбсінвест» (виконавець) та ТОВ «Будівельна фірма «БУД ГРУПП» (замовник) укладено договір надання послуг по технічному обслуговуванню і ремонту автотранспортних засобів № 28/12, згідно якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надавати послуги і виконувати роботи з технічному обслуговуванню і ремонту автотранспортних засобів і їхній складових частин. Найменування і перелік послуг вказується в актах виконаних робіт. Вартість послуг вказується в акті виконаних робіт (т. 1 а.с.39-41). Згідно додаткової угоди № 1 від 14.12.2020 року до договору надання послуг по технічному обслуговуванню і ремонту автотранспортних засобів № 28/12 п.3.1 викладено в наступній редакції: «Замовник зобов`язаний, для надання послуг виконавцем, забезпечити належне місце для проведення робіт та присутність представника замовника» (т. 1 а.с.42). Виконання умов договорів підтверджено: - податковими накладними: від 17.12.2020 року №457; від 17.12.2020 року №458, від 18.12.2020 року №462, від 18.12.2020 року №463, від 21.12.2020 року №464, від 22.12.2020 року №465, від 24.12.2020 року №466, від 24.12.2020 року №467, від 28.12.2020 року №468, від 28.12.2020 року №469, від 28.12.2020 року №470, від 28.12.2020 року №471, від 30.12.2020 року №473 (т. 2 а.с. 8-33); - актами надання послуг: від 17.12.2020 року №01/12; від 17.12.2020 року №02/12; від 18.12.2020 року №03/12; від 21.12.2020 року №04/12; від 22.12.2020 року №05/12; від 28.12.2020 року №06/12; від 24.12.2020 року №07/12; від 28.12.2020 року №08/12; - рахунками на оплату: від 17.12.2020 року №01/12; від 17.12.2020 року №02/12; від 18.12.2020 року №03/12; від 21.12.2020 року №04/12; від 22.12.2020 року №05/12; від 28.12.2020 року №06/12; від 24.12.2020 року №07/12; від 28.12.2020 року №08/12 (т. 1 а.с.43-58); - свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу: серія НОМЕР_1 , серія НОМЕР_2 , серія НОМЕР_3, серія НОМЕР_4, серія НОМЕР_5, серія НОМЕР_6; - договорами оренди транспортних засобів: від 02.08.2018 року №790; від 02.08.2018 року №792, від 02.08.2018 року №791, від 02.08.2018 року №782, від 02.08.2018 року №793; - актами приймання-передачі транспортних засобів: від 02.08.2021 року (т. 1 а.с. 227-250). Згідно акту звіряння взаємних розрахунків за грудень 2020 року між ТОВ «Агрофорбсінвест» та позивачем станом на 31.12.2020 року заборгованість на користь ТОВ «Агрофорбсінвест» складає 2543000 грн (т. 1 а.с. 65). Позивачем 19.01.2021 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість за 2020 рік, в якій в рядку 19 вказано від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 387042 грн, в рядку 21 зазначено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 381212 грн., в рядку 20.1 зазначена сума, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ - 5830 грн. Усього податкових зобов`язань 775647 грн. Усього податкового кредиту 1162689 грн. Разом з вказаною податковою декларацією було подано довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та розшифровки поданих зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (т. 2 а.с.1-6). Податкові накладні, виписані ТОВ «Агрофорбсінвест» та ТОВ «Комфі Трейд», відповідають вимогам ст.201 ПК України, зареєстровані в ЄРНП, що підтверджується відповідними квитанціями. За п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Згідно п.п. «а» п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. За п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ст.200 ПК України). Законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. За ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно ст.9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Наданні позивачем первинні документи на підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Комфі Трейд», оформлені згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Комфі Трейд» включено до складу податкового кредиту та відображені в податкових деклараціях з ПДВ у перевіряємий період, поданих до податкового органу. В матеріалах справи відсутні відомості, що угода, укладена між позивачем та ТОВ «Комфі Трейд» є нечинною або визнана в установленому порядку недійсною. Придбання позивачем ТМЦ у ТОВ «Комфі Трейд» необхідно для здійснення господарської діяльності, а саме: створення комфортних та сприятливих умов праці, облаштування офісного приміщення підприємства сучасними приладами, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідним договором, податковою накладною, актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, довіреністю, наказом про введення в експлуатацію об`єкта основних засобів, інвентаризаційним описом, тощо. Позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання ТМЦ, які призначені для використання у господарській діяльності позивача. Позивачем дотримано вимоги ПК України з реалізації права на податковий кредит по операціях з ТОВ «Комфі Трейд». Під терміном «господарська діяльність» розуміється діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України). За п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно п. «г» п.198.5. ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов`язкових реквізитів) регулюються ст.201 розділу V ПК України та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307 (далі - Порядок №1307). За п.11 Порядку № 1307 у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V ПК України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися: 1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування; 2) в операціях, звільнених від оподаткування; 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду. Бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника (пп.14.1.18. ст.14 ПК України). За п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. П.200.4 ст.200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів. Тому, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість, суди попередніх інстанцій повинні були встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання робіт (послуг), обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінити такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду. Для висновку про наявність підстав для нарахування податкових зобов`язань на підставі положень п.198.5 ст.198 ПК України слід встановити факт неоподатковуваного/негосподарського використання товарів (послуг) і необоротних активів. П. «г» п.198.5 ст.198 ПК України є нормою прямої дії, не потребує додаткового тлумачення. Відповідачем не надано доказів на підтвердження негосподарського використання ТМЦ, які були отримані позивачем від ТОВ «Комфі Трейд». Таким чином, у контролюючого органу були відсутні правові підстави для збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за грудень 2020 року на суму 28824,33 грн. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00044020712 від 13.04.2021 року в частині 36030,41 грн., в тому числі з податку на додану вартість в сумі 28824,33 грн., за штрафними санкціями 7206,08 грн. Щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Агрофорбсінвест». За п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у п.201.1 ст.201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст.201 цього Кодексу. Таким чином, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність реальних поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Згідно п.п.44.1, 44.2, 44.3 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених ст.216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. Визначення первинного документу та загальні вимоги до оформлення первинних документів містяться в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) та Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №

88. За ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону №996-ХІV). В свою чергу, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку (ч.3 ст.9 цього Закону). При цьому, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим, відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені ч.ч.1,2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників. Отже, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Дана правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду України, які викладені в постановах від 27.06.2017 року у справі №808/1062/14, від 14.03.2017 року у справі №826/757/13-а, від 06.02.2018 року у справі №К/9901/5042/17. 07.12.2020 року між позивачем та ТОВ «Агрофорбсінвест» укладено договір №24/12 на виконання проектних робіт, предметом якого є виконання підрядником проектного рішення по будівництву офісного приміщення та автогаражу для господарських потреб ТОВ «БФ «БУД ГРУПП». На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем наданий акт надання послуг від 30.12.2020 року № 10/12 на загальну суму 200000 грн., з якої ПДВ складає 33333,33 грн., та рахунок на оплату на зазначену суму. Будь-яких інших документів ні під час проведення податковим органом документальної перевірки, ні суду позивачем не надано. Під час документальної перевірки та в судовому засіданні представник позивача проектну документацію не надав, пояснив, що проектна документація перебуває в стадії доробок, вихідні дані для проведення проектування офісного приміщення та автогаражу для господарських потреб були передані ТОВ «Агрофорбсінвест» в усній формі, будь-які інші документи на виконання зазначеного договору не складались. За п.3.6 вищезазначеного договору при відсутності зауважень замовник зобов`язується підписати акт приймання-передачі протягом трьох робочих днів. Як вбачається зі змісту наданого позивачем акту надання послуг від 30.12.2020 року акт був підписаний представниками сторін без будь-яких зауважень, однак доказів виконання ТОВ «Агрофорбсінвест» проектно-кошторисної документації та передання її замовнику (позивачу) суду не надано. 11.12.2020 року між ТОВ «Агрофорбсінвест» (виконавець) та позивачем (замовник) укладено договір надання послуг по технічному обслуговуванню і ремонту автотранспортних засобів №28/12, згідно якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надавати послуги і виконувати роботи з технічному обслуговуванню і ремонту автотранспортних засобів і їхній складових частин. Найменування і перелік послуг вказується в актах виконаних робіт. Вартість послуг вказується в акті виконаних робіт (т. 1 а.с.39-41). Виконання умов договору підтверджене податковими накладними, актами надання послуг; рахунками на оплату. Всього в період з 17.12.2020 року по 28.12.2020 року ТОВ «Агрофорбсінвест» надано позивачу послуги з технічного обслуговування та ремонту 6 автотранспортних засобів на загальну суму 2342999,99 грн., в тому числі ПДВ - 390500 грн. Надані позивачем акти надання послуг з ремонту не дають можливості визначитися ані з обсягом, ані з характером цих робіт. Згідно актів надання послуг надавались тільки послуги з ремонту, а не роботи з технічного обслуговування і ремонту, як зазначено в відповідних податкових накладних. В судовому засіданні та під час проведення перевірки представник позивача пояснив, що ремонт здійснювався з використанням матеріалів і запчастин виконавця, однак будь-які первинні документи щодо передання матеріалів і запчастин, переліку послуг з технічного обслуговування і ремонту між сторонами не укладались. Умовами реалізації права платника на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання. При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій замовника та виконавця для штучного створення умов бюджетного відшкодування. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи контролюючого органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку. Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди. Судом враховано правову позицію Верховного Суду в постанові від 15.05.2020 року у справі №823/1538/16. Одночасно, наявність у платника податкової накладної є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів. Формальна наявність договору, видаткових накладних, рахунків на оплату тощо, за встановлених у справі обставин, не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи, зокрема, податкові накладні, не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб`єктами. Судом враховано правову позицію Верховного Суду в постанові від 15.05.2020 року у справі №823/1538/16. Отже, факт отримання позивачем товарів/робіт/послуг від ТОВ «Агрофорбсінвест» не підтверджено належними первинними документами, які б розкривали зміст операції та рух активів у процесі її здійснення, що є обов`язковою умовою для визнання господарських операцій товарними. Оцінивши повноту, характер, об`єктивність та юридичне значення конкретних фактичних обставин справи, врахувавши ненадання усіх документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують здійснення такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх виконання, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що надані позивачем документи не підтверджують надання послуг на користь позивача, що унеможливлює розцінювати їх як належні, достатні та достовірні докази придбання позивачем обумовленими господарськими договорами робіт (послуг). Отже, висновки відповідача, викладені в акті перевірки щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Агрофорбсінвест», є правомірними. Посилання позивача на те, що основними документами, що підтверджують реальність господарської операції є саме податкові накладні, а складання інших документів не передбачено умовами господарських договорів, які були укладені між позивачем та ТОВ «Агрофорбсінвест», та вони не впливають на право формування податкового кредиту, суд не бере до уваги, оскільки вказані документи потрібні не для перевірки формування податкового кредиту, а для встановлення реальності конкретних господарських відносин. На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені позову щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 00044020712 від 13.04.2021 року з ПДВ в сумі 36790,67 грн., за штрафними санкціями 9197,92 грн., загалом на суму 45988,59 грн.; № 00044050712 від 13.04.2021 року з ПДВ в сумі 387042 грн. Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для скасування рішення суду. Керуючись ст. ст. 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «БУД ГРУПП», Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року у справі № 200/5542/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «БУД ГРУПП» до Головного управління ДПС у Донецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофорбсінвест» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін. Повний текст постанови складений 15 грудня 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді: Т.Г. Гаврищук Е.Г. Казначеєв