Постанова 4870 № 907/5/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "08" грудня 2021 р. Справа №907/5/21 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого судді Бонк Т.Б., Суддів Матущак О.І., Якімець Г.Г., секретар судового засідання Кострик К., учасники справи не забезпечили явки своїх представників, розглянувши апеляційну скаргу Ужгородської районної ради від 20.08.2021 205/02-22 (вх. суду від 25.08.2021 №01-05/2867/21) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.07.2021 (суддя Андрейчук Л.В., повний текст рішення складено 02.08.2021, м. Ужгород) у справі № 907/5/21 за позовом Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави до відповідача Ужгородської районної ради, м. Ужгород за участю -третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Малодобронської дитячої школи мистецтв, с. Мала Добронь Ужгородського району -третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Середнянської дитячої школи мистецтв, смт. Середнє Ужгородського району -третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Відділу культури, молоді та спорту Ужгородської районної державної адміністрації, смт. Середнє Ужгородського району про визнання незаконними та скасування рішення ради ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції: У січні 2021 року заступник керівника Ужгородської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави до Ужгородської районної ради про визнання незаконними та скасування рішення Ужгородської районної ради, прийнятого на 44 позачерговій сесії 7 скликання від 02.12.2020 № 759 Про ліквідацію Середнянської дитячої школи мистецтв та рішення від 02.12.2020 № 761 Про ліквідацію Малодобронської дитячої школи мистецтв». Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 11.11.2020 відділ культури, молоді та спорту Ужгородської райдержадміністрації звернувся із листами до Середнянської селищної ради, Великодобронської сільської ради та із листами від 12.11.2020 і від 18.11.2020 до Ужгородської районної ради, в яких зазначив про необхідність передання Середнянської та Малодобронської дитячих шкіл мистецтв до відповідних територіальних громад за місцем їх розташування. При цьому, у згаданих вище листах до Середнянської селищної ради, Великодобронської сільської ради відділ культури, молоді та спорту Ужгородської райдержадміністрації вказав, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» якість та доступність публічних послуг, що надаються в об`єднаній територіальній громаді не можуть бути нижчими ніж до об`єднання. В такому випадку населення новоствореної об`єднаної територіальної громади повинно бути забезпечене культурно-мистецькими та освітніми послугами в обсягах не менше ніж ті, що надавалися до їх створення. Окрім того, відділом культури, молоді та спорту Ужгородської райдержадміністрації було наголошено на дотриманні вимог законодавства України щодо можливості зменшення базової мережі закладів культури виключно за погодженням із Міністерством культури та інформаційної політики. Разом з тим, відповідачем прийняті оспорювані рішення, які передбачають припинення діяльності Середнянської та Малодобронської дитячої школи мистецтв у вигляді ліквідації, без будь-якого правонаступництва та без погодження Міністерством культури та інформаційної політики, так як такі передбачають скорочення базової мережі закладів культури місцевого рівня. Крім того, прокурор вказує, що оспорювані рішення відповідача прийняті без урахування освітньою-культурних потреб населення відповідних новостворених об`єднаних територіальних громад, так як в порушення вимог частини 2 розділу 3 Положення про мистецьку школу, затвердженого Наказом Міністерства культури України від 09.08.2018 № 686, Ужгородською районною радою не виконано обов`язок, як засновника: у разі реорганізації чи ліквідації мистецької школи, забезпечити здобувачам початкової мистецької освіти можливість продовжити навчання в іншій мистецькій школі. Крім того, місцевою прокуратурою встановлено, що відповідно до інформації, розміщеної на офіційному інтернет ресурсі Ужгородської районної ради, серед проектів рішень, розгляд яких було передбачено в рамках проведення 44 позачергової сесії Ужгородського районної ради 7 скликання були відсутні проекти рішень: «Про ліквідацію Середнянської дитячої школи мистецтв» та «Про ліквідацію Малодобронської дитячої школи мистецтв». Як на підстави для здійснення представництва інтересів держави прокурор вказує на загрозу порушень інтересів держави, яка виражається у прийнятті відповідачем, всупереч вимог законодавства, рішень, спрямованих на ліквідацію позашкільних закладів освіти, що створює ризики для запровадження державної освітньо-культурної політики, духовного та естетичного розвитку і вихованні дитячого населення Ужгородського району і негативно впливає на реалізацію конституційних прав та інтересів дітей на освіту. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21.07.2021 у справі № 907/5/21 позов задоволено. Визнано незаконними та скасовано рішення Ужгородської районної ради, прийняте на 44 позачерговій сесії 7 скликання від 02.12.2020 № 759 Про ліквідацію Середнянської дитячої школи мистецтв та рішення Ужгородської районної ради, прийняте на 44 позачерговій сесії 7 скликання від 02.12.2020 № 761 Про ліквідацію Малодобронської дитячої школи мистецтв. Присуджено до стягнення з відповідача на користь Закарпатської обласної прокуратури 5255,00 грн судового збору, в т. ч. 4204,00 грн за подання позову та 1051,00 грн заяви про забезпечення позову. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.22 ЗУ «Про культуру» та Порядку формування базової мережі закладів культури, затвердженого постановою КМУ №984 від 24.10.2021, мистецькі школи входять до базової мережі закладів культури місцевого рівня, виключення з якої можливе лише за погодженням з Міністерством культури та інформаційної політики. Однак, оспорювані рішення, якими передбачено припинення дитячих мистецьких шкіл у вигляді ліквідації, прийняті без відповідного погодження Міністерства культури та інформаційної політики. Крім того, суд встановив, що всупереч вимогам ст. 15 ЗУ Про доступ до публічної інформації» проекти оспорюваних рішень не були оприлюднені, незважаючи на їх суттєве суспільне значення, оскільки вони стосуються забезпечення надання державою освітньо-культурних послуг дитячому населенню та потребують урахування думки громадськості. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи: Відповідач (Ужгородська районна рада) не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що у зв`язку з внесенням змін до Бюджетного кодексу України згідно з Законом України від 17.09.2020 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (розмежування доходів і видатків між бюджетами районів і територіальних громад та виключення зі складу доходів податку на доходи фізичних осіб) Ужгородська районна рада позбавлена можливості здійснювати подальше фінансування закладів позашкільної освіти, а тому з метою недопущення порушень у сфері оплати праці відповідач як засновник розпочав процедуру ліквідації дитячих шкіл мистецтв. Крім того, підставою прийняття оспорюваних рішень була відсутність звернень відповідних сільських та селищних громад про бажання увійти до складу засновників навчальних закладів. Вказує, що п.5.5. оспорюваних рішень зобов`язано керівника відділу культури, молоді та спорту Ужгородської РДА отримати погодження Міністерства культури та інформаційної політики на виключення закладів культури з базової мережі. Зазначає, що з метою забезпечення якості та доступності публічних послуг, що надаються територіальній громаді, створено нові комунальні заклади для надання послуг позашкільної освіти Центр естетичного виховання Середнянської селищної ради та Центр дитячої та юнацької творчості Великодобронської сільської ради, у яких здобувачам мистецької освіти надано можливість навчатись, а колишнім працівникам шкіл-запропоновано роботу, що підтверджується листами Великодобронської сільської ради від 02.08.2021 та Середнянської селищної ради 03.08.2021, які надійшли на адресу апелянта після прийняття оскаржуваного рішення та які скаржник просить долучити до матеріалів справи. У відзиві на апеляційну скаргу керівник Ужгородської окружної прокуратури просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу-без задоволення. Вказує, що відповідно до ст.ст. 32, 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів місцевого самоврядування належать повноваження щодо управління закладами освіти, організація їх матеріального та фінансового забезпечення, сприяння діяльності навчальних закладів. Зазначає, що створені центри позашкільної освіти не є правонаступниками ліквідованих шкіл мистецтв, чим порушено права учнів Середнянської та Малодобронської дитячих шкіл мистецтв продовжити навчання саме в іншій школі мистецтв, а не іншому закладі освіти. Середнянська та Малодобронська дитячі школи мистецтв(треті особи) у відзиві на апеляційну скаргу також просять залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. У відзиві зазначено, зокрема, про суперечність вказаних відповідачем підстав для ліквідації дитячих мистецьких шкіл-відсутність фінансування, оскільки для забезпечення діяльності новостворених комунальних організацій необхідним буде також виділення коштів з відповідних бюджетів. Вказано, що колишнім працівникам дитячих шкіл мистецтв не надходили жодні листи з пропозиціями роботи у новостворених школах, їм не було запропоновано взяти участь в обговоренні та прийнятті рішення про ліквідацію закладів, а внаслідок прийняття оскаржуваних рішень велика кількість кваліфікованих викладачів опинилась без роботи. Крім того, треті особи заперечують щодо клопотання апелянта про долучення до матеріалів справи листів Середнянської селищної ради від 03.08.2021 та Великодобронської сільської ради від 02.08.2021, оскільки відповідач вправі був скористатись своїм правом на подання відповідних доказів під час розгляду справи судом першої інстанції. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача. Ухвалою від 13.10.2021 (з урахуванням ухвали від 11.11.2021) призначено розгляд справи в судовому засіданні 08.12.2021. 08.12.2021 від представника третіх осіб 1, 2 адвоката Андрейчука О.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що він контактував з особою, хворою га ковід-19. У судове засідання 08.12.2021 інші учасники справи не забезпечили явки своїх представників. З огляду на те, що явка сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою, в матеріалах справи наявний відзив третіх осіб1,2 на апеляційну скаргу, строки розгляду апеляційної скарги, суд вважає, що неявка представника третіх осіб не перешкоджає розгляду справи. Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 3 вказаної статті докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. В апеляційній скарзі скаржник просить долучити до матеріалів справи листи Великодобронської сільської ради від 02.08.2021 та Середнянської селищної ради 03.08.2021, які не існували на момент прийняття оскаржуваного рішення-21.07.2021. Разом з тим, апелянт не навів жодних доводів та не надав жодних доказів на підтвердження існування обставин, які унеможливлювали його право подати такі докази (звернутись до відповідних рад) під час розгляду справи судом першої інстанції, провадження в якій відкрите ухвалою від 08.02.2021. З огляду на викладене, керуючись принцип змагальності сторін, яким передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, колегія суддів не надає оцінки зазначеним листа як доказам. Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі та відзивах на неї, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції -без змін, з огляду на наступне. Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що : Відповідно до даних з ЄДРЮОФОПГФ Ужгородська районна рада є засновником Середнянської дитячої школи мистецтв та Малодобронської дитячої школи мистецтв. 11.11.2020 Відділ культури, молоді та спорту Ужгородської райдержадміністрації звернувся із листами (вх. №89/-1-18) до Середнянської селищної ради, Великодобронської сільської ради, в яких повідомив, що до повноважень ОТГ входить утримання та організація роботи дитячих шкіл мистецтв, у зв`язку з чим рекомендовано передбачити їх потребу у сільських бюджетах при плануванні на 2021рік. Також Відділ культури, молоді та спорту Ужгородської райдержадміністрації звернувся до Ужгородської районної ради із листами від 12.11.2020 і від 18.11.2020 від 18.11.2020 №95/01-18 про винесення на чергову сесію питання про зміну засновника комунальних установ, зокрема, ДШМ у с.М.Добронь та с.Середнє, у зв`язку з передачею їх до відповідних територіальних громад за місцем їх розташування для подальшого фінансування. 02.12.2020 на 44 позачерговій сесії 7 скликання Ужгородської районної ради Закарпатської області на підставі ст.ст. 43, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 712-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області», листа Відділ культури, молоді та спорту Ужгородської райдержадміністрації від 18.11.2020 №95/01-18 прийняті рішення №759 «Про ліквідацію Середнянської дитячої школи мистецтв», рішення №761 «Про ліквідацію Малодобронської дитячої школи мистецтв». Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному інтернет ресурсі Ужгородської районної ради, серед проектів рішень, розгляд яких було передбачено в рамках проведення 44 позачергової сесії Ужгородського районної ради 7 скликання були відсутні проекти рішень: «Про ліквідацію Середнянської дитячої школи мистецтв» та «Про ліквідацію Малодобронської дитячої школи мистецтв». Натомість, на відповідному інтернет порталі для ознайомлення були анонсовані проекти рішень: «Про вихід зі складу засновників Малодобронської дитячої школи мистецтв», «Про вихід зі складу засновників Середнянської дитячої школи мистецтв». Згідно з наявним в матеріалах листом Міністерства культури та інформаційної політики від 21.12.2020 протягом 2020року міністерство не погоджувало виключення з базової мережі закладів культури можливої ліквідації Малодобронської дитячої школи мистецтв та Середнянської дитячої школи мистецтв. Крім того, в матеріалах справи наявні рішення Середнянської селищної ради від 15.12.2020 «Про створення Комунального закладу «Центр естетичного виховання Середнянської селищної ради», який подальшому рішенням від 16.02.2021 перейменований на Комунальний заклад «Школа естетичного виховання Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області». А також рішення Великодобрянської сільської ради від 23.12.2020, яким створено комунальний заклад «Центр дитячої та юнацької творчості Великодобронської сільської ради», який подальшому рішенням від 04.03.2021 перейменований на Комунальний заклад «Мистецька школа Великодобронської сільської ради селищної ради Ужгородського району Закарпатської області». При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним: Згідно зі статтею 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. У відповідності до частини 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (ч.1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. За приписами статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Предметом позову у даній справі є заявлені в інтересах держави вимоги прокурора про визнання незаконними та скасування рішення Ужгородської районної ради, прийнятого на 44 позачерговій сесії 7 скликання від 02.12.2020 № 759 Про ліквідацію Середнянської дитячої школи мистецтв та рішення Ужгородської районної ради, прийнятого на 44 позачерговій сесії 7 скликання від 02.12.2020 № 761 Про ліквідацію Малодобронської дитячої школи мистецтв», які обгрунтовані тим, що вказані рішення прийняті з порушенням чинного законодавства. Так, відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою. Згідно з ст. 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Відповідно до статей 32, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів місцевого самоврядування належать повноваження щодо управління закладами освіти, які належать територіальним громадам або передані їм, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; створення необхідних умов для виховання дітей; сприяння діяльності навчальних закладів. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на заклади освіти. Статтею 4 Закону України «Про освіту» передбачено, що держава забезпечує розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої і післядипломної освіти відповідно до законодавства. Відповідно до статті 5 Закону України «Про освіту» освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність; засновник закладу освіти - орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов`язків засновника. Відповідно до пункту 3 перехідних положень Закону України «Про освіту» від 05.09.2017, до приведення законодавства і установчих документів закладів освіти у відповідність із цим Законом терміни «навчальний заклад» і «заклад освіти» є ідентичними, а всі суб`єкти владних повноважень і навчальні заклади керуються всіма положеннями цього Закону, що стосуються закладів освіти, а також положеннями законодавства, що стосуються навчальних закладів у частині, що не суперечить цьому Закону, термін «заклад освіти», що вживеться у цьому Законі та спеціальних законах, відповідає терміну «навчальний заклад», що вживеться в Конституції України. Пунктом 9 Перехідних положень Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 встановлено, що заклади дошкільної та позашкільної освіти у населених пунктах, що не мають свого бюджету, фінансуються з районного бюджету до завершення процесу об`єднання територіальних громад. Згідно з частиною 6 статті 25 Закону України «Про освіту» визначено, що утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладів освіти фінансуються за рахунок коштів засновника (засновників) цих закладів. Відповідно до пунктів 4 та 7 частини 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Згідно із пунктами 1 та 2 частини 2 статгі 9 Закону України «Про позашкільну освіту» передбачено, що державна політика у сфері позашкільної освіти спрямована на: створення умов для здобуття вихованцями, учнями і слухачами позашкільної освіти та збереження та розвиток мережі державних та комунальних закладів позашкільної освіти без права їх перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, передачі приміщень, обладнання, техніки в оренду, концесію, відчуження (продажу) землі, майна. Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України «Про позашкільну освіту» заклади позашкільної освіти створюються з урахуванням соціально- економічних, національних, культурно-освітніх, духовних і мовних потреб за наявності необхідної навчально-методичної та матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів, а також з дотриманням вимог санітарного законодавства. Згідно з ст. 1 ЗУ «Про позашкільну освіту» мистецька школа - заклад спеціалізованої мистецької освіти: музична, художня, хореографічна, хорова, школа мистецтв тощо, який надає початкову мистецьку освіту. Частиною 2 ст. 22 Закону України «Про культуру» (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваних рішень відповідача) передбачено, що базова мережа закладів культури формується органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Існуючі заклади культури та заклади освіти сфери культури автоматично включаються до базової мережі. Виключення закладів культури з базової мережі можливе лише за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв. Відповідно до частини 2 ст. 23 вказаного Закону та Порядку формування базової мережі закладів культури, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 р. № 984, до базової мережі закладів культури місцевого рівня належать комунальні заклади культури (бібліотеки, музеї, галереї, заповідники, виставкові зали, театри, філармонії, концертні організації, мистецькі колективи, кінотеатри, кіновідеопрокатні підприємства, об`єднання, палаци і будинки культури, інші клубні заклади, заклади освіти сфери культури, мистецькі школи та студії, парки культури та відпочинку тощо). Пунктом 13 вказаного порядку передбачено, що виключення закладів культури з базової мережі здійснюється за погодженням з Мінкультури згідно з переліком закладів культури, поданим місцевою держадміністрацією та затвердженим органом місцевого самоврядування або поданим центральним органом виконавчої влади, із зазначенням причин та обґрунтуванням необхідності такого виключення. Положенням про мистецьку школу, затвердженим Наказом Міністерства культури України від 09.08.2018 № 686, у частині 2 розділу 3 передбачено обов`язок засновника, у разі реорганізації чи ліквідації мистецької школи, забезпечити здобувачам початкової мистецької освіти можливість продовжити навчання в іншій мистецькій школі. Частиною 3 розділу 2 цього ж Положення передбачено, що мистецька школа є юридичною особою, діє на підставі статуту, затвердженого засновником, має самостійний кошторис, самостійний баланс, власну бухгалтерію та інші атрибути юридичної особи. У свою чергу статтею 22 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що з метою виконання повноважень в галузі науки, освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім`ї та молоді місцева державна адміністрація вживає заходів до збереження мережі закладів освіти, культури, охорони здоров`я, фізкультури і спорту та розробляє прогнози її розвитку, враховує їх при розробці проектів програм соціально-економічного розвитку. Пунктом 4 Положення про відділ культури, молоді та спорту Ужгородської райдержадміністрації, затвердженого розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації № 19 від 20.01.2020, передбачено що основним завданням відділу е забезпечення реалізації державної політики у сфері культури, молоді та спорту, мистецтв, музейної та бібліотечної справ, кінематографії, охорони культурної спадщини на території району. Також, підпункти 2 та 5 пункту 5 Положення про відділ культури, молоді та спорту Ужгородської райдержадміністрації, відносять до завдань відділу культури забезпечення реалізації прав громадян на свободу літературної і художньої творчості, вільного розвитку культурно-мистецьких процесів, забезпечення доступності всіх видів культурних послуг та культурної діяльності для кожного громадянина, також створення умов для розвитку соціальної та ринкової інфраструктури у сфері культури, мистецтв, організація їх матеріально-технічного забезпечення. Згідно із підпунктом 8 пункту 5 даного Положення, вносить пропозиції щодо проекту відповідного місцевого бюджету. З матеріалів справи вбачається, що на виконання наведених вище обов`язків, 11.11.2020 відділ культури, молоді та спорту Ужгородської райдержадміністрації звернувся із листами до Середнянської селищної ради, Великодобронської сільської ради та із листами від 12.11.2020 і від 18.11.2020 до Ужгородської районної ради, в яких зазначив про необхідність передання Середнянської та Малодобронської дитячих шкіл мистецтв до відповідних територіальних громад за місцем їх розташування. При цьому, у листах до Середнянської селищної ради, Великодобронської сільської ради відділ культури, молоді та спорту Ужгородської райдержадміністрації зауважив про те, що оскільки відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», якість та доступність публічних послуг, що надаються в об`єднаній територіальній громаді не можуть бути нижчими ніж до об`єднання. В такому випадку населення новоствореної об`єднаної територіальної громади повинно бути забезпечене культурно-мистецькими та освітніми послугами в обсягах не менше ніж ті, що надавалися до їх створення. Окрім того, відділом культури, молоді та спорту Ужгородської райдержадміністрації було наголошено на дотриманні вимог законодавства України щодо можливості зменшення базової мережі закладів культури виключно за погодженням із Міністерством культури та інформаційної політики. Стаття 104 Цивільного кодексу України встановлює, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Ліквідація це одна із форм припинення юридичної особи. Ліквідація юридичних осіб здійснюється без переходу прав i обов`язків підприємства, що ліквідується, до інших осіб, тобто без правонаступництва. При ліквідації підприємства його права й обов`язки припиняються. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, рішення Ужгородської районної ради від 02.12.2020 №759 та №761 передбачають припинення діяльності Середнянської та Малодобронської дитячих шкіл мистецтв у вигляді їх ліквідації без правонаступництва. Отже, відповідачем прийняті рішення, наслідком яких є скорочення базової мережі закладів культури місцевого рівня, які в силу вимог ч. 2 ст. 23 ЗУ «Про культуру» передбачали наявність відповідного погодження Міністерства культури та інформаційної політики України. Однак, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в порушення зазначених норм, відповідне погодження міністерства відсутнє. Крім того, як вбачається з матеріалів даної справи, відповідно до інформації, розміщеної на офіційному інтернет ресурсі Ужгородської районної ради, серед проектів рішень, розгляд яких було передбачено в рамках проведення 44 позачергової сесії Ужгородського районної ради 7 скликання, були відсутні проекти рішень: «Про ліквідацію Середнянської дитячої школи мистецтв» та «Про ліквідацію Малодобронської дитячої школи мистецтв». Згідно з ч. 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації». Частиною 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Однак, як встановлено судом, всупереч вищевказаних законодавчих положень, Ужгородською районною радою не було оприлюднено проектів рішень щодо ліквідації шкіл мистецтв Ужгородського району незважаючи на те, що вказані питання мають суттєве суспільне значення, тому що стосуються забезпечення надання державою освітньо- культурних послуг дитячому населенню та потребують детального опрацювання, в тому числі з урахуванням думки громадськості. При цьому, зі змісту протоколу 44 позачергової сесії Ужгородського районної ради 7 скликання від 02.12.2020 встановлено, що в ході проведення вказаної сесії до порядку денного і регламенту роботи сорок четвертої (позачергової) сесії Ужгородської районної ради VII скликання того ж дня було включено додаткові питання. Серед яких були і питання: «Про ліквідацію Середнянської дитячої школи мистецтв», «Про ліквідацію Малодобронської дитячої школи мистецтв». Наведене суперечить вимогам пункту 3 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 996, згідно з яким консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно- економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Результати проведення консультацій з громадськістю враховуються органом виконавчої влади під час прийняття остаточного рішення або в подальшій його роботі. Доводи скаржника про те, що п.5.5. оспорюваних рішень зобов`язано керівника відділу культури, молоді та спорту Ужгородської РДА отримати погодження Міністерства культури та інформаційної політики на виключення закладів культури з базової мережі апеляційний суд відхиляє як безпідставні, так як з аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що прийняттю засновником рішення про ліквідацію закладу культури передує отримання відповідного погодження Мінкультури. Посилання апелянта на створення нових комунальних закладів для надання послуг позашкільної освіти Центр естетичного виховання Середнянської селищної ради та Центр дитячої та юнацької творчості Великодобронської сільської ради апеляційний суд не бере до уваги, оскільки суд надає оцінку невідповідності оспорюваного рішення чинному законодавству станом на момент його прийняття ( 02.12.2020), а не обставини, які виникли після його прийняття. На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання незаконними та скасування рішення Ужгородської районної ради, прийняте на 44 позачерговій сесії 7 скликання від 02.12.2020 № 759 Про ліквідацію Середнянської дитячої школи мистецтв та рішення Ужгородської районної ради, прийняте на 44 позачерговій сесії 7 скликання від 02.12.2020 № 761 Про ліквідацію Малодобронської дитячої школи мистецтв, оскільки такі рішення з порушенням вимог чинного законодавства. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частинами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.07.2021 у справі № 907/5/21 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення. Судові витрати в суді апеляційної інстанції. Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником. Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Ужгородської районної ради від 20.08.2021 205/02-22 (вх. суду від 25.08.2021 №01-05/2867/21)- залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.07.2021 у справі № 907/5/21-залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 14.12.2021 Головуючий суддя Т.Б. Бонк Суддя О.І. Матущак Суддя Г.Г. Якімець