Постанова 4814 № 554/10402/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/10402/21 Номер провадження 33/814/696/21Головуючий у 1-й інстанції Троцька А. І. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2021 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Хіль Л.М., за участі: захисника Іванової О.І. при секретарі: Таценко Т.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Іванової Олени Ігорівни, діючої в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 08 листопада 2021 року, у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст. 44-3 КУпАП, у с т а н о в и л а: Постановою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 08 листопада 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. Піддано ОСОБА_1 адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень та стягнуто судовий збір у розмірі 454,00 гривні на користь держави. Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 22 жовтня 2021 року близько 19:29 год. в м. Полтава по вул. Небесної Сотні,36 він керуючи транспортним засобом «РУТА А0484» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював регулярні пасажирські перевезення на міському маршруті №43 «Левада-Центр-Левада», при цьому перевозив 25 пасажирів при визначеній характеристикою даного транспортного засобу та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 кількістю місць для сидіння 17 разом із місцем водія, чим порушив пп.8 п.2-2 Постанови КМУ № 1236 від 17 червня 2021 року, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 44-3 КУпАП. Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржила адвокат Іванова О.І., діюча в інтересах ОСОБА_1 , прохала апеляційну скаргу задовольнити, а постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 08 листопада 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. В обгрунування апеляційної скарги вказувала, що у протоколі про адміністративне правопорушення ВАБ №215486 від 22 жовтня 2021 року вказано порушення ОСОБА_1 п.п. 8 п. 2-2 Постанови КМУ №1236 від 17 червня 2021 року внаслідок чого ним вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. ст. 44-3 КУпАП. Однак зазначена постанова Кабінетом Міністрів України не приймалась. Тому ОСОБА_1 безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення норми неіснуючого нормативно-правового акту. Таким чином ці обставини виключають факт наявності адміністративного правопорушення, а протокол про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП не підтверджує та не встановлює наявність адміністративного правопорушення. Реєстраційна картка транспортного засобу є неналежним доказом, оскільки не містить інформацію щодо предмету доказування. Звертає увагу, що цей документ ОСОБА_1 не надався ні працівникам поліції, ні до суду. Реєстраційна картка транспортного засобу має електронну форму відповідної бази МВС, яка заповнюється на кожний зареєстрований транспортний та у якій зазначаються всі необхідні реквізити щодо транспортного засобу та його власників. Лист відділу з питань транспортних перевезень та зв`язку виконавчого комітету Полтавської міської ради № 08-12/702 від 25 жовтня 2021 року вказує виключно на погодження перевезення пасажирів міським автобусним маршрутом загального користування, маршрут №43 «м-н Левада - м-н Половки - м-н Левада» 22 жовтня 2021 року транспортним засобом «РУТА А0484» державний номерний знак НОМЕР_1 , оскільки даний маршрут затверджений даним органом самоврядування та не був скасований. Відеозапис події під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не відтворювався та не досліджувався. Таким чином зазначені документи в їх сукупності не встановлюють наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 та винність в його вчиненні. Крім того зазначала, що у працівників поліції не було підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , оскільки останнім не було порушено ПДР. Вказувала, що факт вчинення адміністративного правопорушення не засвідчено жодним свідком про що зазначено у протоколі, до протоколу долучено виключно відео в якості доказу, з яким ОСОБА_1 не було ознайомлено. Разом з тим зазначене у протоколі місце складання не відповідає дійсності, оскільки він був складений на кінцевій зупинці «Левада» по вул. М. Чураївни в м. Полтаві. Також вказувала, що ОСОБА_2 є водієм ТОВ «ТК ЕКСПРЕС-ЛАИН», тобто перебуває у трудових відносин з перевізником, а не посадовою особою суб`єкта господарювання чи самим суб`єктом господарювання, тому він не є суб`єктом вказаного правопорушення в розумінні ст. 44-3 КУпАП, що виключає в його діяннях склад зазначеного правопорушення. Зазначала, що ОСОБА_3 повідомив працівників поліції, що перевозив медичних працівників, однак поліцейські проігнорували дану обставину, не опитали жодного пасажира щодо заявленої скаржником обставини. Цей факт також був проігнорований судом та не взято до уваги. Разом з тим зазначала, що ОСОБА_1 відмовляв зайвим пасажирам у їх перевезенні, оскільки були відсутні місця для сидіння та повідомляв пасажирам, що не має права рухатися далі із перевищеною кількістю пасажирів, але пасажири відмовлялися залишити транспортний засіб. У водія відсутні повноваження з контролю кількості пасажирів, які пересуваються громадським транспортом та вжиття щодо них заходів, спрямованих на недопуск до салону транспортного засобу або примушування його покинути. Також під час розгляду справи про адміністративне правопорушення судом не враховано відношення апелянта до адміністративного правопорушення та його майновий стан. ОСОБА_1 отримує мінімальну заробітну плату, на його утриманні перебуває малолітня дитина ОСОБА_4 , тому такий штраф є для нього непомірним тягарем. ОСОБА_1 вважає себе невинуватим у скоєні адміністративного правопорушення, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі, у якій зазначив, що його інтереси представлятиме адвокат Іванова О.І у відповідності до наданих повноважень. Доводи апеляційної скарги підтримує у повному обсязі. Заслухавши адвоката Іванову О.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги по суті, приходжу до висновку про те, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Суд першої інстанції дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 44-3 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 грн. Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №215486 від 22 жовтня 2021 року слідує, що 22 жовтня 2021 року близько 19:29 год. в м. Полтава по вул. Небесної Сотні, 36, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «РУТА А0484» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював регулярні пасажирські перевезення на міському маршруті №43 «Левада-Центр-Левада», при цьому перевозив 25 пасажирів при визначеній характеристикою даного транспортного засобу та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 кількістю місць для сидіння 17 разом із місцем водія, чим порушив пп.8 п.2-2 Постанови КМУ № 1236 від 17 червня 2021року, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 44-3 КУпАП. Відповідальність за ч.1 ст. 44-3 КУпАП настає у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Відповідно до частини 1 статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 44-3 КУпАПпорушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України"Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Норма ч.1 ст. 44-3 КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути зазначене посилання на конкретну норму права, визначену відповідним нормативно-правовим актом, що встановлює відповідні правила та якого не дотрималась особа, що притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи. Згідно ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. Відповідно до п.п. 8 п. 2-2 Постанови КМУ №1236 від 17 червня 2021року з 17 червня 2021 року на території України встановлюється зелений рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється: здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб. У реєстраційній картці транспортного засобу «РУТА А0484» д.н.з. НОМЕР_1 визначено характеристикою даного транспортного засобу та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 кількість місць для сидіння 17 разом із місцем водія. Згідно листа відділу з питань транспортних перевезень та зв`язку виконавчого комітету Полтавської міської ради № 08-12/702 від 25 жовтня 2021 року, 22 жовтня 2021 року транспортний засіб «РУТА А0484» д.н.з. НОМЕР_1 здійснював перевезення пасажирів міських автобусних маршрутах загального користування, маршрут №43 «м-н Левада - м-н Половки - м-н Левада». Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин, є обґрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд дав правильну оцінку. Разом з тим, вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог статей 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи /п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року ЄСПЛ у справі «Ізмайлов проти Росії»/. Суд апеляційної інстанції також враховує практику ЄСПЛ про те, що застосований захід має бути пропорційним переслідуваній меті. Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Відповідно до статті 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд враховує незначний ступінь вчиненого правопорушення, вік особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її майновий стан, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, а також те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягався. Стосовно доводів апеляційної скарги щодо безпідставності притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП, оскільки він не є суб`єктом господарювання в розумінні положень ГК України є необґрунтованими. Відповідно до «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», затверджених Постановою КМУ № 176 від 18 лютого 1997 року, водій має право не допускати до поїздки пасажира, якщо в салоні відсутні вільні місця. Тобто, обов`язок саме водія, а не перевізника, який є суб`єктом господарювання, контролювати в салоні кількість пасажирів, що перевозяться. Із врахуванням наведеного вище апеляційний суд приходить до висновку, що на підставі ст. 22 КУпАП, ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Керуючись ст. 294 КпАП України, суддя апеляційного суду п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу адвоката Іванової Олени Ігорівни, діючої в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 08 листопада 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП скасувати. На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, оголосити ОСОБА_1 усне зауваження. Провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити, на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Л.М. Хіль