Ухвала КАС ВС № 260/5249/21

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 14 грудня 2021 року м. Київ справа № 260/5249/21 адміністративне провадження № К/9901/43401/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Бочкора Івана Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у справі № 260/5249/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року, позовну заяву ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії повернуто позивачу. Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, представник позивача 25 листопада 2021 року звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати вказані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити, з огляду на таке. Частинами першою, другою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України). Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, зокрема у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Як убачається з оскаржуваних судових рішень, ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Берегівської РДА Закарпатської області щодо не проведення виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги з 2015 року по 05 травня 2020 року як учаснику бойових дій, виходячи з недоплати грошової допомоги; зобов`язати Управління соціального захисту населення Берегівської РДА Закарпатської області провести перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги з 2015 року по 5 травня 2020 року, ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України "Про Державний бюджет на 2020 рік", з урахуванням раніше виплачених сум. Ухвалою суду від 13 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації про визнання протиправними рішення і бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску. На виконання вказаної ухвали, 19 жовтня 2021 року представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду. У заяві позивач зазначав, що за 2020 - 2021 роки позивач взагалі не отримав соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII). В період з грудня 2019 року по лютий 2021 роки ОСОБА_1 перебував під вартою і не мав можливості скористатися своїм правом звернення до суду з адміністративним позовом. Крім того зазначає, що з 19 грудня 2020 року по 31 серпня 2021 року на території України карантин продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2". Під час дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (СOVID-19) строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, З29,338, 342, 363 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. При ухваленні рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач міг дізнатись при отриманні щорічної допомоги до 5 травня в день виплати починаючи з 2015 року. Відповідно до частини четвертої статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Так, 30 вересня відповідного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована, а перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправними дій щодо не нарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» слід обраховувати з 30 вересня відповідного року. Проте, до суду з позовом позивач звернувся 07 жовтня 2021 року. Крім того, суди також вказали, що позивачем жодним чином не обґрунтовано та не надано доказів, яким чином запровадження карантинних заходів унеможливили звернення до суду з позовом у строк. Поміж іншим зауважили, що сам факт існування певних карантинних обмежень не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду, якщо такі обмеження об`єктивно не перешкоджали позивачеві , зокрема у спірному випадку, реалізувати своє право на звернення до суду у строки, встановлені КАС України. Суди наголосили, що для того щоб зазначені позивачем обставини були поважними, необхідним є щоб такі карантинні обмеження реально перешкоджали позивачеві, реалізувати своє процесуальне право, у тому числі й через засоби електронних комунікацій (електронна пошта, тощо). Інших доказів поважності пропуску строку звернення до суду позивачем не надано. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Пунктом 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Таким чином, у зв`язку з тим, що причини наведені позивачем у заяві про поновлення строків не є поважними, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 . Суд касаційної інстанції зазначає, що оскаржуване судове рішення є слушними, вмотивованими і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях статей 122, 123 КАС України. Правильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Крім того, суди першої та апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваних судових рішень врахували правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України про те, що: « 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. 2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо». З урахуванням наведеного вище, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та необхідності відмови у відкритті касаційного провадження. Аналогічна позиція щодо застосування статей 122, 123 КАС України висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29 липня 2019 року у справі № 522/7472/17, від 12 серпня 2021 року у справі № 520/18594/2020 та від 04 листопада 2021 року у справі № 369/2257/19. Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у справі № 260/5249/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії.

2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає Суддя -доповідач Я.О. Берназюк Судді Н.В. Коваленко С.М. Чиркін