Ухвала КАС ВС № 500/2343/20

УХВАЛА 13 грудня 2021 року м. Київ справа № 500/2343/20 адміністративне провадження № К/9901/37310/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі №500/2343/20 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, УСТАНОВИВ: 18.10.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі №500/2343/20 (згідно з трек-номером поштового відправлення надіслано 12.10.2021). Ухвалою Верховного Суду від 08.11.2021 касаційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із вказанням поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, надання до суду платіжного доручення щодо сплати судового збору у сумі 3691,12 грн, належного викладення підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України. В межах наданого строку скаржником надіслано клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого долучено платіжне доручення від 18.11.2021 №1837 про сплату судового збору за подання касаційної скарги. В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження податковим органом вказано, що копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції отримано 22.09.2021, касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Враховуючи надані скаржником докази, приписи частини 2 статті 329 КАС України, клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження є обґрунтованим. Щодо викладення підстав касаційного оскарження Верховний Суд зауважує наступне. Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неврахування правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 23.09.2020 у справі №803/428/17, від 16.10.2020 у справі №803/846/16, від 29.03.2021 у справі №826/10493/16, від 06.08.2019 у справі №160/8441/18, від 16.10.2020 у справі №803/1276/16, від 08.09.2020 у справі №823/1274/16, від 23.09.2020 у справі №807/812/16. Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі і у наведених скаржником судових рішеннях суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки. Контролюючим органом не обґрунтовано, які саме правові висновки Верховного Суду не враховано судами попередніх інстанцій, не конкретизовано, у чому саме полягало неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Посилання скаржника на порушення судами норм процесуального права не підміняють визначення підстав касаційного оскарження та також не можуть вважатися належним правовим обґрунтуванням касаційної скарги у розумінні частини 4 статті 328 цього Кодексу. Верховний Суд зауважує, що невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України, однак скаржником не вказано дану підставу касаційного оскарження. Верховний Суд зауважує, що у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При посиланні на пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України скаржником мають бути обґрунтовані заявлені підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України, а наслідком касаційного розгляду має бути направлення справи на новий судовий розгляд. Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Відповідно до частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Враховуючи викладене, та в зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню. Керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі №500/2343/20 повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена. Судді І.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко