Ухвала КАС ВС № 160/4051/21

УХВАЛА 13 грудня 2021 року м. Київ справа № 160/4051/21 адміністративне провадження № К/9901/42706/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., перевіривши касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 160/4051/21 за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції, треті особи: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення філії «Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» № 10003/0547, Акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Конкорд», Акціонерне товариство «Ідея банк», Акціонерне товариство «Акцент банк», Акціонерне товариство «Державний експертно-імпортний банк України», Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: 18 березня 2021 року Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), де просило визнати бездіяльність відповідача стосовно не надання письмової згоди на закриття розрахункових рахунків банківським установам, клієнтом яких є комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» протиправною; зобов`язати відповідача вчинити певні дії, а саме: надати письмову згоду на закриття розрахункових рахунків Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» в ПАТ АБ «Укргазбанк», ПАТ«Державний ощадний банк України» в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення філії «Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» № 10003/0547, Акціонерному товаристві «Акціонерний комерційний банк «Конкорд», Акціонерному товаристві «Ідея банк», Акціонерному товаристві «Акцент банк», Акціонерному товаристві «Державний експертно-імпортний банк України», Акціонерному товаристві КБ «Приватбанк». Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року, в задоволенні позовної заяви відмовлено. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України. З 08 лютого 2020 року набрали чинності норми Закону України від 15 січня 2020 року №460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», якими внесено зміни щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду, викладені у розділі 3 Глави 2 «Касаційне оскарження». Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України (в чинній редакції) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). У касаційній скарзі скаржник вказує підставою для касаційного оскарження судового рішення - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України відповідно до якого відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Проте такі посилання не відповідають правовому змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно. Натомість касаційна скарга містить лише посилання на норми права, проте не містить належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржником не зазначено у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала. Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи. Ураховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 160/4051/21 за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції, треті особи: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення філії «Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» № 10003/0547, Акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Конкорд», Акціонерне товариство «Ідея банк», Акціонерне товариство «Акцент банк», Акціонерне товариство «Державний експертно-імпортний банк України», Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддяЛ.О. Єресько