Ухвала КАС ВС № 460/4525/20

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 14 грудня 2021 року м. Київ справа № 460/4525/20 адміністративне провадження № К/9901/43634/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 460/4525/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року, позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (далі -Управління) в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Управління в частині позовних вимог про визнання протиправними Управління із відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії згідно зі статтями 39, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком та зобов`язання виплатити доплату до пенсії в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком за періоди з 22 травня 2008 року 22 липня 2011 року включно, з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно та доплату до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на момент виплати вказаної доплати за періоди з 22 травня 2008 року по 22 липня 2011 року включно та з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно та з 17 липня 2018 року по 17 грудня 2019 року залишено без розгляду. Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, позивач 25 листопада 2021 року звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати вказані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити з огляду на таке. Частинами першою, другою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Як убачається з оскаржуваних судових рішень, ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про перерахунок та виплату їй пенсії та доплати до пенсії за періоди з 22 травня 2008 року 22 липня 2011 року, з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, та з 17 липня 2018 року відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Листом від 04 березня 2020 року №2661-1394/Ш-02/8-1700/20 Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області відмовило у перерахунку пенсії та доплати до пенсії за періоди з 22 травня 2008 року 22 липня 2011 року, з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, та з 17 липня 2018 року відповідно до статей 39, 50, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та повідомило позивача, що нарахування та виплата їй пенсії у спірні періоди здійснена відповідно до вимог чинного на той час законодавства. Позивач, вважаючи дії пенсійного органу щодо відмови у перерахунку і виплати йому пенсії протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав. Суд першої інстанції встановив, що позивач звернулася до суду з цим позовом 18 липня 2020 року, що підтверджується відміткою у реєстраційній позначці (штампі) на поштовому конверті в якому позовна заява надійшла до суду, тобто більш ніж через 11 років після отримання пенсії за травень 2008 року, понад 6 років після отримання пенсії за січень 2014 року та більш ніж через рік після отримання пенсії за липень 2018 року моментів, коли вона повинна була дізнатись про порушення своїх прав. З наведеного, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог за періоди, що передують шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом, а саме з 22 травня 2008 року 22 липня 2011 року включно, з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно та починаючи з 17 липня 2018 року по 17 грудня 2019 року, що свідчить про необхідність залишення без розгляду позовних вимог у цій частині. Водночас суди також звернули увагу, що факт пропуску позивачем строку звернення до суду було виявлено після відкриття провадження в адміністративній справі, а з тексту позовної заяви та доданих до них матеріалів не вбачається, що підстави пропуску цього строку є поважними. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Таким чином, залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, на підставі частини третьої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, у частині позовних вимог за періоди, що передують шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом, а саме з 22 травня 2008 року 22 липня 2011 року включно, з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно та починаючи з 17 липня 2018 року по 17 грудня 2019 року, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущений встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду, а належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду позивачем не надано. Таким чином, оскаржуване судове рішення є слушними, вмотивованими і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях статей 122, 123, 240 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків судового рішення суду апеляційної інстанцій. Крім того, суди першої та апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваних судових рішень, врахували правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, де, зокрема, вказано, що: « 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. 2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо». З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження. Аналогічна позиція щодо застосування статей 122, 123, 240 КАС України висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29 липня 2019 року у справі № 522/7472/17, від 12 серпня 2021 року у справі № 520/18594/2020 та від 04 листопада 2021 року у справі № 369/2257/19. Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України, УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 460/4525/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає Суддя -доповідач Я.О. Берназюк Судді Н.В. Коваленко С.М. Чиркін