Ухвала КАС ВС № 420/15090/20
від 13.12.2021 · АдміністративнаУХВАЛА 13 грудня 2021 року Київ справа №420/15090/20 адміністративне провадження №К/9901/42188/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мороз Л.Л., суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., перевіривши касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 у справі №420/15090/20 за позовом Дочірнього підприємства "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, третя особа: Дачно-будівельний кооператив "Трудовий відпочинок", про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: 19.11.2021 Дочірнім підприємством "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 у справі №420/15090/20. Подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно частини 4 статті 330 цього Кодексу до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. За змістом підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент подання адміністративного позову) ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у вище вказаній редакції) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 гривні. Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, у даній справі позов містить одну основну вимогу немайнового характеру. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент подачу касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 4204 грн. Крім того, касаційна скарга Дочірнього підприємства "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" не відповідає вимозі пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, згідно з яким у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). В залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені нормами абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 КАС України. Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Системний аналіз вищенаведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Скаржник зазначає, що касаційна скарга подається з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Разом з тим при поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, обставин, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно. Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту. Загальне посилання на певний пункт частини четвертої ст. 328 КАС України, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України). Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. У зв`язку з викладеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо визначених підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі. Виходячи з наведеного касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків шляхом направлення до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги, зміст якої, зокрема, щодо підстав касаційного оскарження, має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі та надання документа про сплату судового збору в сумі 4204 грн. Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 329, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 у справі №420/15090/20 - залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог статті 330 КАС України касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Л.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук , Судді Верховного Суду