Ухвала КАС ВС № 380/2378/20

УХВАЛА 13 грудня 2021 року Київ справа №380/2378/20 адміністративне провадження №К/9901/39334/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Уханенка С.А., суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третьої особи - ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень, В С Т А Н О В И В: У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області (далі - КДКА Львівської області), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА), в якому просив суд: визнати протиправними та скасувати рішення КДКА Львівської області від 22 листопада 2019 року №11/ІІ/2-2019 про притягнення його, як адвоката, до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосування до нього дисциплінарного стягнення; визнати протиправним та скасувати рішення ВКДКА від 31 січня 2020 року № І-011/2020. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року, у позові відмовлено. 27 жовтня 2021 року ОСОБА_1 учетверте звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення ними норм процесуального права, просить переглянути і скасувати оскаржені судові рішення та задовольнити позов або направити справу на новий розгляд. У касаційній скарзі заявник також просив поновити пропущений процесуальний строк. Предметом спору у цій справі є правомірність рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 листопада 2021 року касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, ОСОБА_1 необхідно було подати заяву із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини. На виконання ухвали Суду заявник надіслав заяву, в якій зазначив, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції було складено лише 21 травня 2021 року та надіслано йому на електронну адресу. У паперовому вигляді судове рішення йому направлене лише після повернення справи до суду першої інстанції, через обмежені фінансові можливості суду апеляційної інстанції, що підтверджується копією листа від 15 липня 2021 року №10-09/636/21/01. Водночас заявник просить поновити пропущений строк посилаючись на те, що вперше до Верховного Суду касаційну скаргу подано у межах тридцятиденного строку з дня її отримання. Проте ухвалами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду попередні скарги повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Посилаючись на те, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторно звернутись до суду касаційної інстанції і повторно скарги направлялися до Суду у розумні строки, заявник просив суд поновити пропущений строк. Частиною другою статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України). Відповідно до частини четвертої статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. Перевіривши зазначені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження та докази, додані на їх підтвердження, колегія суддів дійшла висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини третьої статті 329 КАС України з огляду на дату отримання повного тексту постанови апеляційної інстанції, послідовність дій заявника та відсутність зволікання у зверненні з повторними касаційними скаргами. Справа за позовом ОСОБА_1 до КДКА Львівської області, ВКДКА, за участю третьої особи - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, розглянута за правилами загального провадження, відповідно до приписів частини третьої статті 12 КАС України. Частиною першої статті 328 КАС України установлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Перевіряючи доводи касаційної скарги на їх відповідність приписам процесуального закону, Верховний Суд виходить з наступного. Як вбачається зі структури касаційної скарги, вона розділена заявником на частини щодо порушення як відповідачем, так і судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а у розділі 6 зробив висновок, у якому вказав підстави касаційного оскарження - пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд наголошує, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду. Обґрунтовуючи підстави щодо відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування/не застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах заявник вказав наступні норми матеріального права: стаття 30 Закону України "Про інформацію", стаття 34 Конституції України, статті 6, 10 ЄКПЛ, статті 19, 31, 40 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", пункти 45, 46 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність. Проте аргументи заявника зводяться до переоцінки встановлених судами обставин у спірних правовідносинах і не розкривають суті неправильного застосування/ не застосування наведених ним норм права судами попередніх інстанцій та не вказують у чому полягає невизначеність норми права, яка на думку заявника потребує формування висновку. Так, стаття 30 Закону України "Про інформацію" містить чотири частини, а касаційна скарга не містить визначення щодо якої необхідно формування висновку Верховного Суду. Крім того Верховним Судом надавалися висновки щодо цієї норми. Також офіційне тлумачення приписів статті 34 Конституції надано у рішенні Конституційного Суду України № 2-рп/2012 від 20 січня 2012 року. Наведені заявником приписи статей Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" вказують на види адвокатської діяльності, підстав дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, порядку розгляду дисциплінарної справи також містять декілька частин, досліджувалися Верховним Судом (справа № 300/1209/19). Також безпідставні аргументи касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо не застосування статтей 6, 10 ЄКПЛ у подібних правовідносинах, оскільки приписи Конвенції визначають мінімальні стандарти прав людини, закріплених у цьому міжнародному акті, а заявником не зазначено невідповідності цим стандартам норм національного законодавства, що регулюють цю ж сферу прав людини та потребують застосування саме норм міжнародного договору. Тому Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо підстав відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України. За правилами пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аргументи касаційної скарги щодо порушень норм процесуального права, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 353 КАС України не приймаються, оскільки судом відхилено підстави касаційної скарги щодо пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а пункти 1, 2 частини четвертої статті 328 КАС України не були підставами касаційного оскарження. Водночас докази, які на думку заявника є недопустимими та були покладені в основу встановлення обставин у цій справі не наведено. У касаційній скарзі ОСОБА_1 також послався на порушенням судом апеляційної інстанції принципу незмінності складу суду, що відповідає вимогам пункту 1 частини третьої статті 353 КАС України. Такі аргументи заявника є достатньо мотивованими та потребують перевірки. Отже, підставою відкриття касаційного провадження є правильність застосування cудом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, правильності застосування положень статі 31 у системному зв`язку з положеннями частини третьої статті 353 КАС України щодо повноважності складу суду у розгляді та прийнятті рішення у справі. Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 248, 329, 334 КАС України, Суд У Х В А Л И В:

1. Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області, Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, за участю третьої особи - ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень.

3. Витребувати справу № 380/2378/20 із Львівського окружного адміністративного суду.

4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

5. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: С.А. Уханенко Судді: О.В. Кашпур О.Р. Радишевська