Постанова 4856 № 686/15342/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 686/15342/21 Головуючий у 1-й інстанції: Стефанишин С.Л. Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б. 14 грудня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. за участю: секретаря судового засідання: Яремчук Л.С, представника відповідача: Величко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : у червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови від 15 червня 2021 року про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП. 05 жовтня 2021 рокуХмельницький міськрайонний суд Хмельницько області прийняв рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. У судовому засіданні представник відповідача про задоволення апеляційної скарги заперечила, посилаючись на її необгрунтованість та безпідставність. Позивач в судове засідання не з`явився, подала до суду заяву в якій просила розглянути справи без її участі. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 03.06.2021 року за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок податкових агентів управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Хмельницькій області складено протокол про адміністративне правопорушення №13/22-01-07-12/23831376 відносно ОСОБА_1 як головного бухгалтера Державного підприємства «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» по факту того, що вона порушила ч.1 ст. 1651 КУпАП, п.1 ч. 1 ст. 7, ст. 6, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-УІ та п.1, п.2 розділу II, п. 8 розділу IV Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. №449. Так, у звіті ЄСВ за вересень 2020 року не нараховано та не утримано ЄСВ у сумі 6296,36 грн. з виплати по договору підряду від 04.09.2020 р. (договір цивільно-правового характеру) у сумі 28619,84 грн., по фізичній особі ОСОБА_2 ; - в звітах ЄСВ за липень 2018, листопад 2018 страхувальником самостійно донараховано дохід у зв`язку з виправленням помилок, допущених в попередніх звітних періодах всього у сумі 58149,88 грн., та несвоєчасно нараховано єдиний внесок всього у сумі 12001,49 грн. в тому числі в липні 2018 на суму 11511,69 грн., в листопаді 2018 на суму 489,80 грн, що відображено у рядках 4., 4.4 Таблиці 1 додатка 4 вказаних звітів ЄСВ. За результатом розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №13/22-01- 07-12/23831376 від 03.06.2021 року та матеріалів справи про адміністративне правопорушення, заступником начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області В. Алексеенко 15.06.2021 року винесено постанову №9/22-01-07-12-23831376 про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 як головного бухгалтера Державного підприємства «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ч.1 ст. 165-1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 510 грн. Непогоджуючись із вказаною постановою позивач оскаржив її до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Так, п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464 (Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно п.1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Відповідно до ст.

6. Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску. Частиною 5 ст. 8 Закону №2464 визначено, що Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. Частиною 8 ст. 9 Закону №2464 передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Згідно ч. 1 ст. 165-1 КУпАП порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому, ч. 1 ст. 38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Зміст наведеної норми свідчить, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення пов`язується з днем його виявлення лише у випадку вчинення триваючого правопорушення. Поряд з цим, триваючим правопорушенням є проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою. На противагу триваючому, разовим є порушення, яке виразилось в однократному порушенні вимог Закону, яке не має під собою неперервного невиконання обов`язків визначених правовою нормою. Колегія суддів зазначає, що правопорушення, що інкримінується позивачеві не відноситься до категорії триваючих, оскільки відповідно до абз.1 ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" позивач зобов`язаний сплачувати єдиний внесок щомісячно, не пізніше 20 числа наступного місяця, а тому передбачений двомісячний строк має обчислюватися з дати вчинення самих правопорушень щомісячно. Таким чином, сплата єдиного внеску обумовлена певною дією щодо сплати єдиного внеску в неналежному розмірі та у встановлені строки. Таке порушення є однократним разовим порушенням Закону, не має триваючого характеру та не виражається у триваючому неперервному порушенні Закону як-то невиконання обов`язків визначених правовою нормою протягом певного часу. Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття триваючого порушення, викладено у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі №242/924/17 та у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17, а також у Листі Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 р. №33814/7/99-99-17-03-01-17. Оскільки, порушення сплати розміру єдиного внеску є однократним, закінченим проступком, що має місце один раз в місяць, тому і адміністративне стягнення може бути накладено на винну особу протягом двох місяців з дня вчинення правопорушення. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова прийнята поза межами строків, встановлених ст. 38 КУпАП. Крім того, аналогічна правова позиція стосовно первинності дослідження процедурних питань у справах про адміністративні правопорушення викладена в постанові Верховного Суду від 07.04.2020 року у справі №719/102/16-а. У даному випадку касаційна інстанція дійшла висновку про пріоритетність доводів касаційної скарги стосовно дотримання контролюючим органом при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності приписів ст. 38 КУпАП. Також, колегія суддів звертає увагу, що ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року). Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови. Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Згідно з п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2021 року, - скасувати. Прийняти нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити. Визнати протиправно та скасувати постанову заступника начальника Головного управління ДПС України у Хмельницькій області В. Алексєєнко від 15 червня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. Справу про адміністративне правопорушення закрити. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.