Постанова 4855 № 640/26753/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/26753/21 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: - визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, викладену в листі від 30.07.2021 № 2600-0209-8/122384; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплатити позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з часу звернення, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2021 року позовну заяву позивача повернуто. Суд першої інстанції виходив з того, що якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, позов підлягає поверненню на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт наголошує, що до позовної заяви додано належним чином завірену довіреність, тому висновок суду першої інстанції є протиправним. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду. Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано адміністративний позов до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії. Позовна заява підписана представником позивача Мневець О.М. та на підтвердження повноважень до позовної заяви додана засвідчена приватним нотаріусом Буділовською Н.С. копія довіреності від 09.09.2021, виданої ОСОБА_1 на уповноваження: Ткачука Владислава Владислава Петровича, Кокаревої Євгенії Олександрівни та Мневець Олександра Миколайовича на представлення його інтересів. Суд першої інстанції виходив з того, що довіреність від 09.09.2021, посвідчена приватним нотаріусом Буділовською Н.С., видана позивачем на уповноваження не однієї особи, а на уповноваження декількох осіб на представлення його інтересів, тому на переконання суду дана довіреність видана з порушенням діючого законодавства та не може підтверджувати повноваження представника на вчинення дій від імені позивача. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для прийняття до розгляду вказаної позовної заяви, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено, тому наявні підстави для повернення позовної заяви на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Вимоги щодо оформлення адміністративного позову, який подається до суду першої інстанції, визначені ст. 160 КАС України, а положеннями ст. 161 КАС України визначено документи, що додаються до позовної заяви. Так, частиною 2 ст. 160 КАС України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Згідно з пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Згідно ч.1 статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Відповідно до ч.1статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Статтею 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Частиною 6 статті 59 КАС України, передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. Згідно ч.8 статті 59 КАС України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання. Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду із позовною заявою через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку. Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява підписана представником позивача Мневець О.М. та на підтвердження повноважень до позовної заяви додана засвідчена приватним нотаріусом Буділовською Н.С. копія довіреності від 09.09.2021, виданої ОСОБА_1 на уповноваження: Ткачука Владислава Владислава Петровича, Кокаревої Євгенії Олександрівни та Мневець Олександра Миколайовича на представлення його інтересів Згідно ч.1 статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Відповідно до частин 1, 3 статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. Довіреність може бути видана як на укладення правочину, так і на здійснення інших юридично значимих дій. Довіреність є правочином і, як будь-який правочин, повинна відповідати всім вимогам, встановленим діючим законодавством до правочинів. Так, довіреність може бути видана тільки на виконання правомірних юридичних дій. Воля довірителя повинна відповідати його волевиявленню. Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 затверджено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Відповідно до п.1.1 глави 4 розділу 2 вказаного Порядку довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Згідно п.1.2 глави 4 розділу 2 вказаного Порядку нотаріуси посвідчують довіреності, складені від імені однієї або кількох осіб, на ім`я однієї особи або кількох осіб за усним зверненням довірителя. Колегія суддів вказує, що норми чинного законодавства не містять заборони уповноважувати однією особою на представництво своїх інтересів інших осіб у кількості більше ніж один. Таким чином, на думку колегії суддів, висновки судді суду першої інстанції, що позов підписано особою, яка не мала права його підписувати, є передчасним та таким, що ґрунтується на формальному підході. Колегія суддів вважає, що суддею суду першої інстанції не вжито заходів для перевірки повноважень особи, що підписала адміністративний позов. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Відповідно до вимог ч.2 ст. КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби. За таких обставин, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про не підтвердження позивачем повноважень керівника щодо підписання та подання позовної заяви, тому відсутні підстави для повернення позовної заяви на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України та прийняття оскаржуваного рішення. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена передчасно, тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2021 року - скасувати. Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 14.12.2021. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма В.О. Аліменко Л.В. Бєлова