Постанова 4855 № 620/4411/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/4411/21 Суддя (судді) першої інстанції: Тихоненко О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т., за участю секретаря: Масловської К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Варвинська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області про застосування заходів реагування, - ВСТАНОВИВ: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Варвинська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області про застосування заходів реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівлі лікарні (А-1, А1-1, а-1, а1-1) та будівлі кухні (Б-1, б-1) Центру надання соціальних послуг Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області за адресою: вул. Українська, 72, с. Озеряни, Варвинський район, Чернігівська область. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено. Не погодившись із вказаним рішенням суду, Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області подав апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до витягу з наказу від 28.01.2021 № 21 про організацію позапланових заходів державного нагляду (контролю) та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 28.01.2021 № 04-01, посадовою особою ГУ ДСУНС у Чернігівській області проведено позаплановий захід в Центрі надання соціальних послуг Озерянської сільської ради (рішенням від 18.02.2021 № 92 Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області "Про організаційні заходи із забезпечення діяльності Центру надання соціальних послуг Озерянської сільської ради Варвинського району Чернігівської області" Центр надання соціальних послуг Озерянської сільської ради змінено на Центр надання соціальних послуг Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області) за адресою: вул. Українська, 72, с. Озеряни, Варвинський район, Чернігівська область. За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки складено акт від 10.02.2021 № 3, яким встановлено порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а саме: дерев`яні елементи горищних покриттів будівлі лікарні (А-1, А1-1, а-1, а1-1) та будівлі кухні (Б-1, б-1) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено п. 2.5. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам, відсутність їх вогнезахисної обробки створює перешкоди під час гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним; будівля лікарні (А-1, А1-1, а-1, а1-1) та будівля кухні (Б-1, б-1) не обладнані системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації), чим порушено п. 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.1 табл. А.1. дод. А ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту". Відсутність системи пожежної сигналізації не дає з.моги виявити пожежу на ранній стадії її розвитку. Це може призвести до швидкого розповсюдження вогню, продуктів горіння та руйнації будівельних конструкцій будівлі; будівлю лікарні (А-1, А1-1, а-1, а1-1) не обладнано системою протипожежного захисту (системою керування евакуюванням людей в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху), чим порушено ш 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 10 табл. Б.1. дод. Б ДБП В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту". Відсутність системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей не дає змоги вчасно сповістити людей, які перебувають у будівлі, про пожежу та небезпечні її фактори (полум`я, продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей; будівля лікарні (А-1, А1-1, а-1, а1-1) та будівля кухні (Б-1, б-1) не захищені від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, чим порушено п. 1.21. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Блискавкозахист - сукупність заходів і технічних засобів для охорони будівель, споруд, обладнання та електричних пристроїв від дії блискавки. Прямий удар блискавки зумовлює миттєве нагрівання струмопровідних конструкцій до температури плавлення або навіть випару, вибуху чи розщеплення непровідних конструкцій, вибуху будинків і будівель. Відсутність пристроїв блискавкозахисту загрожує пожежній безпеці об`єкта. Пряме попадання блискавки по будівлі або вторинні її прояви загрожують виникненню пожежі внаслідок миттєвого нагрівання матеріалів та конструкцій, створюючи загрозу життю та/або здоров`ю людей; будівля лікарні (А-1, А1-1, а-1, а1-1) та будівля кухні (Б-1, б-1) не забезпечені вогнегасниками відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15 січня 2018 року № 25, чим порушено п.п. 3.6., 3.9. глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Відсутність первинних засобів пожежогасіння не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації; в будівлі лікарні (А-1, A1-1, а-1, а1-1) на шляхах евакуації, які ведуть до 2-го евакуаційного виходу опорядження (облицювання) стін виконано з матеріалів з невизначеними показниками щодо горючості, займистості, димоутворювальної здатності та токсичності продуктів горіння, чим порушено п. 2.17. глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні. Вимушеною евакуацією називають рух, який людина змушена здійснити аби покинути приміщення чи будівлю через виниклу небезпеку (пожежа, аварія тощо). Одним з етапів евакуації людей є рух людей з найбільш віддалених точок будівлі (приміщення) до евакуаційного виходу з нього. Найбільш небезпечним є рух по шляхах евакуації з приміщень з масовим перебуванням людей, оскільки в даному випадку вони знаходяться в безпосередній близькості до джерела небезпеки (полум`я, дим, продукти горіння). Вимушена евакуація призводить до збільшення щільності масових потоків та встановлення визначеного ритму руху по шляхах евакуації. Шляхами евакуації служать холи, проходи, коридори, площадки, сходи, які ведуть до евакуаційного виходу та забезпечують безпечний і досить швидкий рух людей. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню вогню та продуктів горіння; в будівлі лікарні (А-1, А1-1, а-1, a1-1) шляхи евакуації з підвалу захаращені різними матеріалами, чим порушено п. 2.37. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Шляхами евакуації служать холи, проходи, коридори, площадки, сходи, які ведуть до евакуаційного виходу та забезпечують безпечний і досить швидкий рух людей. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню вогню та продуктів горіння; в будівлі лікарні (А-1, А1-1, а-1, а1-1) та будівлі кухні (Б-1, б-1) не проведені заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, чим порушено п. 1.20. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Непроведения замірів опору ізоляції електричних мереж і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання електромереж створює загрозу виникнення пожежі, внаслідок якої продукти горіння і чадний газ унеможливлюють своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебувають у ній; в будівлі лікарні (А-1, А1-1, а-1, а1-1) в холі та в кімнаті № 5 допускається користування пошкодженими розетками, чим порушено п. 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Користування пошкодженими розетками може призвести до виникнення пожежі та безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей; в будівлі лікарні (А-1, А1-1, а-1, a1-1) шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, чим порушено п. 2.31. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Евакуаційне освітлення - це освітлення, призначене для евакуації людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення. Розташовують евакуаційне освітлення у місцях, що небезпечні для проходу людей (коридори, сходові клітини, проходи). Його мета вказати на найближчі місця виходу з приміщення. Відсутність евакуаційного освітлення створює перешкоди під час евакуації людей, а тому створює загрозу житло та здоров`ю людей; в будівлі лікарні (А-1, А1-1, а-1, а1-1) та будівлі кухні (Б-1, б-1) не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15 січня 2018 року № 25, чим порушено п. 3.17. глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Непроведення технічного обслуговування первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації; в будівлі лікарні (А-1, А1-1, а-1, a1-1) в підсобному приміщенні електричні проводи (кабелі) прокладені відкрито по горючим основам (конструкціям), чим порушено п. 1.12. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Прокладання електричних проводів по горючих основах (конструкціях) може призвести до виникнення пожежі та безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей; в будівлі лікарні (А-1, А1-1, а-1, al-1) у коридорі і кімнатах та будівлі кухні (Б-1, б-1) з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, чим порушено п. 1.6. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. З`єднання жил проводів за допомогою скруток може призвести до короткого замикання електромережі. Короткі замикання здатні виникнути не тільки в проводах, айв інших частинах електроустановок. У точці короткого замикання утворюється іскріння, яке в залежності від електричних параметрів даної мережі може досягати значних розмірів і викликати пожежу і руйнування електроустановок та інших споруд. Пожежну небезпеку представляють всілякі нещільні контакти, наприклад, в місцях приєднання проводів між собою. Нещільні контакти окислюються і створюють великий опір. Вони надмірно нагріваються і нерідко викликають запалення ізоляції проводів. Нещільні з`єднання можуть приводити ще і до іскріння, що також є можливою причиною виникнення пожеж. Швидке розповсюдження вогню, продуктів горіння та руйнація будівельних конструкцій будівлі створює загрозу життю та здоров`ю людей; пожежний щит, розташований на зовнішній стіні будівлі лікарні (А-1, А1-1, а-1, al-1) не забезпечено первинними засобами пожежогасіння відповідно до норм належності, а саме: вогнегасниками - 3 шт., покривалом з негорючого теплоізоляційного матеріалу розміром 2x2 - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт., чим порушено п. 3.11 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Неукомплектованість пожежного щита первинними засобами пожежогасіння не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації. Вважаючи дані порушення такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю). Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Частиною сьомою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України. Пунктами 1, 3 та 4 частини першої статті 7 Кодексу цивільного захисту України. передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій. За приписами пункту 21 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки. Статтею 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2245-III "Про об`єкти підвищеної небезпеки" встановлено, що суб`єкт господарської діяльності це юридична або фізична особа, у власності або у користуванні якої є хоча б один об`єкт підвищеної небезпеки; об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. Частиною першою та четвертою статті 53 Кодексу цивільного захисту України на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи). Вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи. Статтею 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Згідно з частинами першою та другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Положеннями частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Відтак, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд. При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20 червня 2018 року (справа № 826/4267/16, адміністративне провадження № К/9901/12245/18) звертає увагу на таке поняття, як небезпечний чинник. Відповідно до пункту 26 статті 1 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI під небезпечним чинником розуміється складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини. За позицією суду, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та/або здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Такі обставини були зафіксовані Актом. Таким чином, наявність вказаних порушень є тим чинником, який створює загрозу життю та здоров`ю людей. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28 лютого 2019 року у справі № 810/2400/18. 06 грудня 2021 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області до якого додано акт від 30.11.2021 року, який складено за участі представника Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, а також представників Комунального некомерційного підприємства «Варвинській центр первинної медико-санітарної допомоги» Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області. Відповідно до вказаного акта, зазначені особи встановили, що станом на 30.11.2021 року виконано (усунуто) порушення, зафіксовані в Описі виявлених порушень вимог законодавства Акту від 10.02.2021 року №3, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що відповідач має право після усунення усіх порушень звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював зупинення, з повідомленням про їх усунення, а не самостійно складати акт. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виявлені порушення створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, та у подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері цивільного захисту і пожежної безпеки, та про необхідність застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі лікарні (А-1, А1-1, а-1, а1-1) та будівлі кухні (Б-1, б-1) Центру надання соціальних послуг Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області за адресою: вул. Українська, 72, с. Озеряни, Варвинський район, Чернігівська область. Доводи апеляційної скарги не містять належних та достатніх підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Глущенко Я.Б. Суддя Черпіцька Л.Т. Повний текст постанови виготовлено - 13 грудня 2021 року.