Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 478/1074/21
від 14.12.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 478/1074/21 Головуючий в І інстанції Сябренко І.П. Місце ухвалення: м. Казанка. Дата складання повного тексту рішення: 09.11.2021р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. (у зв`язку із неявкою у судове засідання сторін, справа розглянута в порядку п.2 ч.1 ст.311 КАС України) розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 09 листопада 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, - В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА №157576 від 26.08.2021 року. Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2021 року залучено до участі у справі у якості другого відповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України. В обґрунтування позовної заяви позивач посилався на те, що відносно нього інспектором 1 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області було накладено адміністративне стягнення за порушення ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 гривень за порушення вимог п. 8.7.3 (е)ПДР України «Проїзд на заборонений червоний сигнал світлофора». З вказаним правопорушенням позивач не згодний, оскільки його не вчиняв, пояснивши, що 26.08.2021 року близько 23 год 00 хв. рухався на транспортному засобу марки «КАМАЗ 53212» (державний номерний знак НОМЕР_1 ) з причепом (державний номерний знак НОМЕР_2 ) по вул. Херсонське Шосе, де на перехресті на дозволений зелений сигнал світлофору здійснив поворот вліво на вул. Космонавтів. Проїзд перехрестя та місця встановлення світлофору в той час перетинали ряд вантажівок, тому позивач рухався поступово, уважно слідкував за світлофором, та не допускав проїзду на заборонений червоний сигнал. Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 09 листопада 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Постанову інспектора Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Мудрака Сергія Сергійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №157576 від 26 серпня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень скасовано. Провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП - закрито. Не погоджуючись з вказаним рішенням, Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що позивачем здійснено адміністративне правопорушення, що підтверджується відеозаписом 20210827815230003377 з нагрудного відеореєстратора 4151. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 26.08.2021 року поліцейським УПП в Миколаївській області винесено постанову серії БАА №157576 у справі про адміністративне правопорушення, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Згідно постанови позивач ОСОБА_1 , 26.08.2021 року о 23 год. 13 хв. в м. Миколаєві керуючи автомобілем марки «КАМАЗ 53212», державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки «СЗАП 8354», державний номерний знак НОМЕР_2 по вул. Херсонське шосе, проїхав перехрестя з вул. Космонавтів на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 (е) ПДР України. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що, відповідачами не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення та з матеріалів справи неможливо достовірно встановити даний факт, відтак і підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні. Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП відповідальність настає в разі порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року. Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. У відповідності до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Згідно ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (ч.2 ст. 33 КУпАП). Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Представником відповідача подано до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, до якого долучено диск із відеозаписом, на який посилається апелянт як на підтвердження скоєння адміністративного правопорушення позивачем. Відповідно до ч. 1ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Згідно з ч. 2ст. 99 КАС України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Тобто, виходячи із вищевикладених норм вбачається, що надані відповідачем матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора. Як встановлено судом першої інстанції, шляхом огляду змісту оптичного диску та перевірено судом апеляційної інстанції, на відеозаписі відсутній цифровий підпис як їх автора, так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій. Крім того колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що спірна постанова серії БАА №157576 від 26.08.2021 року не містить належної інформації технічних пристроїв - машинного та нагрудного відеореєстраторів за допомогою яких здійснювалася фіксація наданих відеозаписів, зокрема їх типи, моделі, марки тощо, тому згідно положень ч.3 ст.283 КУпАП. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що наданий відповідачем відеозапис з нагрудного відео реєстратора 4151 не є допустимим доказом в розумінні ст. 74 КАС України. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при дослідженні вказаного відеозапису судом, не можливо достовірно встановити порушення позивачем правил дорожнього руху, про що також було зазначено судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні. Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Виходячи із норм даної статті, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги та зазначає, що докази надані суб`єктом владних повноважень не повинні викликати сумніву, а отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки інших належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення відповідачами не надано та матеріали справи не містять. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.272, ст.286, ст.308, ст.311, п.1 ч.1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 09 листопада 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення виготовлений 14 грудня 2020 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук