Постанова Харківський апеляційний суд № 632/2044/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 632/2044/20 Суддя суду 1 інстанції: Васянович Г.М. Провадження № 33/818/795/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 грудня 2021 року м. Харків Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., за участю ОСОБА_1 розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 19.01.2021, - ВСТАНОВИВ : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 грн. 00 коп. Як зазначено в постанові суду першої інстанції, 10 листопада 2020 року о 13 годині 40 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи на вулиці Соборній у місті Первомайський Харківської області, здійснював керування транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ -2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив підпункт «а» пункту 2.9 розділу 2 Правил дорожнього руху. Не погодившись з постановою районного суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду та закрити провадження у справі через відсутність в його діях події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що постанова підлягає скасуванню з підстав судом не з`ясовано всіх обставин по справі та не надано їм належної оцінки та через порушення норм матеріального і процесуального права. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, передбаченні ст. 280 КУпАП, щодо вчинення правопорушення і вини ОСОБА_1 та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст. ст. 283, 284 КУпАП на підставі наявних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду. Протокол про адміністративне правопорушення (а. с. 3) відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися. Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним. В протоколі про адміністративне правопорушення (а. с. 3) працівником поліції зазначено, що 10 листопада 2020 року о 13 годині 40 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи на вулиці Соборній у місті Первомайський Харківської області, здійснював керування транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ -2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Згідно висновку огляду на стан алкогольного сп`яніння виданий Первомайським ЦРЛ від 10.11.2020 за №122, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 ознайомився з протоколом під власний підпис. Як вбачається з Висновку №122 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який видано лікарем ОСОБА_2 КНП «Первомайська центральна районна лікарня» від 10.11.2020 року, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (а. с. 4). Крім того, згідно з довідкою експерта-токсиколога від 27 листопада 2020 року при судово-токсикологічному дослідженні сечі ОСОБА_1 , яка була вилучена 10 листопада 2020 року о 14 годині 35хв., виявлений етиловий спирт в кількості 1,10% (а. с. 42). Обставини правопорушення об`єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказами. Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 , зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Жодних доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 до суду не надав. Посилання апелянта на той факт, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме ознаки алкогольного сп`яніння давали підстави вважати поліцейському, що останній перебуває у стані сп`яніння, то суд зазначає наступне. Згідно з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділі Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, окрім іншого, є поведінка, що не відповідає обстановці. Як вбачається з матеріалів справи, під час з`ясування обставин порушення водієм п. п. 2.1, 2.4 розділу 2 Правил дорожнього руху поліцейським були встановлені очевидні ознаки того, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а саме поведінка останнього, що не відповідала обстановці, що підтверджується даними відеозаписами події. Таким чином, у поліцейського було достатньо підстав, вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що давало їм законне право вимагати від останнього як водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Що стосується апеляційних вимог, з приводу не зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення свідків, які б підтвердили факт пропонування працівниками поліції пройти йому огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки, то суд зазначає наступне. Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейськими у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Як вбачається із даних відеозапису, ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці та скористався своїм правом пройти вказаний огляд у закладі охорони здоров`я, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи. Протокол про адміністративне правопорушення та відеозаписи з нагрудних камер поліцейських (а. с. 6) не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення. Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Судом надана належна оцінка відеозаписам, що містяться в матеріалах справи. Порушень вимог ст. 268 КУпАП апеляційний суд не вбачає. Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння. В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини. За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Вид адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суддею призначений з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, в межах строку передбаченого ст. 38 КУпАП та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено. Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова є належним чином вмотивованою та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 19.01.2021 щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду М.Є. Савенко