Постанова 4857 № 300/3493/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/3493/20 пров. № А/857/16005/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Носа С.П., Хобор Р.Б. за участі секретаря судового засідання Лутчин А.М., представника позивача: не з`явився представника відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Івано-Франківській області та Державної податкової служби України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року у справі № 300/3493/20 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Престиж Транс» до Головного управління ДПС у Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, суддя в 1-й інстанції Гундяк В.Д., час ухвалення рішення 15 год 56 хв місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення 19.07.2021,- В С Т А Н О В И В: 30.11.2020 Приватне підприємство «Престиж Транс» (надалі також позивач, ПП «Престиж Транс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України та просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області від 21.10.2020 за №2052740/42010681 та від 22.10.2020 за №2057126/42010681 про відмову в реєстрації податкових накладних від 21.09.2020 за №3 та від 25.09.2020 за №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 21.09.2020 за №3 та від 25.09.2020 за №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних, є протиправними та підлягають скасуванню, а податкові накладні підлягають реєстрації з огляду на відсутність у контролюючого органу визначених законом підстав для відмови у їх реєстрації. Звертає увагу суду на те, що поданих ПП «Престиж Транс» документів, на переконання позивача, було достатньо для реєстрації вказаних накладних. Однак контролюючий орган безпідставно не взяв до уваги документи, подані підприємством. Позивач вважає, що виконав всі вимоги законодавства, необхідні для реєстрації вищевказаних податкових накладних, відтак відмови в їх реєстрації є неправомірними. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області від 21.10.2020 за №2052740/42010681 та від 22.10.2020 за №2057126/42010681 про відмову в реєстрації податкових накладних від 21.09.2020 за №3 та від 25.09.2020 за №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 21.09.2020 за №3 та від 25.09.2020 за №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області на користь Приватного підприємства «Престиж Транс» 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. судових витрат зі сплати судового збору. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Івано-Франківській області та Державна податкова служба України подали апеляційну скаргу, у якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати судове рішення та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції не враховано, що у контролюючого органу були законні підстави для прийняття оскаржуваних рішень, покликаючись на те, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку. Звертає увагу апеляційного суду на те, що позивачем не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та розрахункових документів або банківських виписок з особових рахунків. Не надано вичерпного пакету документів, що підтверджують інформацію з придбання, зберігання, списання палива дизельного, автозапчастин. Також позивачем не доведено та не підтверджено наявність місць для зберігання пального, які б підтверджували реальність здійснення господарської операцій. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що приватне підприємство «Престиж Транс» зареєстроване як юридична особа 21.03.2018 та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області. Позивачем із ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» (замовник) укладено договір за №АП-ВР від 27.08.2020, за умовами якого ПП «Престиж Транс» (виконавець) зобов`язалось організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом до відповідного пункту призначення у вставлений строк та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а замовник зобов`язувався сплатити за організацію перевезення вантажу встановлену плату. ПП «Престиж Транс» складено та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні від 21.09.2020 за №3 та від 25.09.2020 за №5. Вищевказані податкові накладні податковим органом було прийнято, однак їх реєстрація в ЄРПН зупинена. Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. 15.10.2020 ПП «Престиж Транс» направлено контролюючому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних від 21.09.2020 за №3 та від 25.09.2020 за №5, реєстрацію яких було зупинено, виписаних (оформлених) ПП «Престиж Транс» по контрагенту ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття». За наслідками розгляду поданих документів, рішеннями комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 21.10.2020 за №2052740/42010681 та від 22.10.2020 за №2057126/42010681, відмовлено у реєстрації податкових накладних від 21.09.2020 за №3 та від 25.09.2020 за №5 відповідно. Згідно змісту вищезазначених оскаржуваних рішень, підставою для відмови у реєстрації є ненадання платником податку копій: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У графі «Додаткова інформація» вказано: не надано вичерпного пакету документів, що підтверджують інформацію з придбання, зберігання, списання палива дизельного, автозапчастин. Позивач скористався правом подання скарг на рішення ГУ ДПС у Івано-Франківській області від 21.10.2020 за №2052740/42010681 та від 22.10.2020 за №2057126/42010681. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішеннями від 04.11.2020 за №60058/42010681/2 та №60083/42010681/2 скарги ПП «Престиж Транс» залишено без задоволення та рішення від 21.10.2020 за №2052740/42010681 та від 22.10.2020 за №2057126/42010681 без змін. Позивач вважаючи оскаржувані рішення комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення податкового органу не є обґрунтованими та вмотивованими, не містять переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття, оскільки податковим органом в оскарженому рішенні не зазначено шляхом підкреслення яких саме документів не було надано позивачем, хоча встановлена форма рішення передбачає обов`язкову необхідність підкреслити конкретний вид документа, який не було подано платником податків. Суд вважав, що позивачем подано контролюючому органу відповідні документи, оскільки такі були надіслані контролюючому органу в електронному вигляді повідомлення про надання пояснень та документів щодо підтвердження реальності здійснення операцій, вказаних у податкових накладних. Зазначено, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності, так як змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з абзацами 1, 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165). Пунктом 3 Порядку № 1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації. Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку, у разі, коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Відтак, встановлена контролюючим органом невідповідність податкової накладної жодній з ознак безумовної реєстрації є підставою для її перевірки щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника, а також критеріям ризиковості здійснення операцій. Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Додатком 3 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Згідно з пунктами 10, 11 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 5 Порядку № 520 встановлено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7 Порядку № 520). Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що пункт 5 Порядку № 520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, однак, такий перелік не є вичерпним. Аналізуючи вищенаведені правові норми, колегія суддів дійшла висновку, що наявність повноважень на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. Суд апеляційної інстанції зауважує, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачем вчинено дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та прийнято рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень. Тобто, позивач має довести, що ним було подано документи, достатні для реєстрації податкової накладної. Позивачем направлено контролюючому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів до податкових накладних для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Реєстрі, однак, суд апеляційної інстанції вважає, що комісія ГУ ДПС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, розглянувши отримані від платника документи щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, обґрунтовано прийняла рішення про відмову у реєстрації податкових накладних Колегія суддів погоджується із доводами відповідача, що позивачем не надано вичерпного пакету документів, що підтверджують інформацію з придбання, зберігання, списання палива дизельного, автозапчастин. Також не було представлено договорів щодо закупівлі (придбання) дизельного палива для здійснення в подальшому транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом. Не надано документів, які б підтверджували наявність у позивача місць зберігання пального, інформація про використання та залучення орендованих транспортних засобів не підтверджується, оскільки долучені відомості про перелік транспортних засобів, що визначені у переліку (а.с. 26) не відповідають змісту долучених угод, з яких лише одна підтверджує про передачу в оренду ПП «Престиж Транс» транспортних засобів, що перебувають у власності ОСОБА_1 ( а.с. 28-29). Долучені до матеріалів справи товарно-транспортні накладні містять відомості про використання різних транспортних засобів, право власності та право користування на які позивачем ПП «Престиж Транс» не доведено. Позивачем на виконання умов Договору про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №АП-ВР від 27.08.2020 укладеного між ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» (замовник) та ПП «Престиж Транс» (виконавець) визначено перелік транспортних засобів, а укладений в подальшому Договір транспортного експедирування № 01/09-20 від 01.09.2020 ( а.с. 100-103) фактично передає функції перевізника ФОП ОСОБА_2 , котрий , як і директор «Престиж Транс» - Воробець А.С., частково виконують функції водіїв заявлених транспортних засобів. З наведеного вбачається, що ПП «Престиж Транс», директором якого є Воробець А.С, залучає до виконання умов перевезення транспортні засоби, котрі знаходяться у власності фізичної особи ОСОБА_1 ( а.с. 27-29). За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату та за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу (ст. 9 Закону № 1955, ч. 1 ст. 929 ЦКУ). Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправлення й одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням (ч. 1 ст. 929 ЦКУ). Зазначеним договором також може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження й вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання в пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Для систематичного надання послуг експедитора може бути укладено довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування (ст. 9 Закону № 1955). Експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб (ч. 1 ст. 932 ЦКУ). У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору (ч. 2 ст. 932 ЦКУ). Договір транспортного експедирування № 01/09-20 від 01.09.2020 ( а.с. 100-103) вказаним вимогам не відповідає. Також, належно не обґрунтовано загальний розрахунок відстані, який покладений в основу Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за №П-00000022, №П-00000024 на суму 104 043.61 грн, та на суму 154 790,98 грн.( а.с. 38.39). Первинні документи не містять відомостей щодо закупівлі паливно-мастильних матеріалів та їх відповідності до обсягів перевезень, які мав здійснити ПП «Престиж Транс». Таким чином, подані контролюючому органу позивачем документи не підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданих на реєстрацію податкових накладних. Відтак, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачем не було подано контролюючому органу належним чином оформлених первинних документів, подання яких передбачено пунктом 5 Порядку № 520, а саме товарно-транспортних накладних у господарських операціях з надання послуг перевезення, що і стало підставою для прийняття оскаржуваних рішень. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 44 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Пунктом 11 Порядку № 520 передбачено, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не подано контролюючому органу належні та достатні копії первинних документів для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а тому рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області від 21.10.2020 за №2052740/42010681, від 22.10.2020 за №2057126/42010681 про відмову в реєстрації податкових накладних за №3 від 21.09.2020 та за №5 від 25.09.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято правомірно. Крім цього, у зв`язку з тим, що судом апеляційної інстанції встановлено правомірність винесення оскаржуваних рішень, відсутні правові підстави для зобов`язання зареєструвати ДПС України в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні. Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України). Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Згідно з приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в задоволенні позову відмовлено, підстав для стягнення судових витрат немає. Керуючись ч. 4 ст.229, 3 ст. 243, ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Івано-Франківській області та Державної податкової служби України задовольнити. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року у справі № 300/3493/20 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Престиж Транс» до Головного управління ДПС у Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді С. П. Нос Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 13 грудня 2021 року