Постанова 4850 № 360/4523/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2021 року справа №360/4523/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач), суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2021 року у справі №360/4523/21 (головуючий І інстанції Чернявська Т.І.) за позовом приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: -визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича від 09 серпня 2021 року ВП № 66444884 про арешт коштів боржника. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2021 року відмовлено у відкритті адміністративного провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України. Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Обґрунтування апеляційної скарги. За висновками ВП ВС, викладеними в постанові від 06.06.2018 року у справі №921/16/14-г/15 Закон «Про виконавче провадження» встановлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та /або витрат на проведення виконавчих дій, основної винагороди, за яким відповідні спори належать до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. Як свідчать матеріали справи, 09 серпня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П.В. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження ВП №66444884 винесено постанову про арешт майна боржника Прат «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» з примусового виконання наказів від 04.04.2016 року, від 07.12.2016 року, від 29.02.2016 року, від 21.12.2017 року, виданих Господарськими судами Луганської та Харьківської областей. Постановою про арешт майна боржника від 09.08.2021 ВП №66444884 визначено, що на примусовому виконанні приватного виконавця перебувають накази Господарського суду Луганської області та Господарського суду Харківської області про стягнення з ПРАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на користь ДК «Газ України «НАК «Нафтогаз України» коштів. Таким чином, на виконанні приватного виконавця перебувають судові накази, видані Господарським судом Луганської області та Господарським судом Харківської області в порядку господарського судочинства, які об`єднанні в зведене виконавче провадження. При цьому позивач ПРАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» є стороною виконавчого провадження №66444884. Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, виходив з того, що постанова приватного виконавця про арешт майна боржника винесена при виконанні зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднані судові рішення, ухвалені за правилами однієї юрисдикції господарської, тому її оскарження має відбуватись за правилами господарського судочинства. Оцінка суду. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (який набрав чинності з 5 жовтня 2016 року і є чинним на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. У пункті 1-1 частини першої статті 3 цього Закону передбачено, що рішення підлягають примусовому виконанню, зокрема, на підставі судових наказів. За частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців. Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, наведених у частині другій статті

5. Згідно із частиною першою статті 14, частинами першою, другою статті 15 цього Закону учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої, пунктів 6, 8 частини третьої статті 18 цього Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець має право накладати арешт на майно боржника; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням. За частинами першою, другою статті 74 Закону №1404 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. У частині першій статті 339 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Як визначено частиною першою статті 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Аналіз правових норм, передбачених частиною першою статті 74 Закону № 1404-VIII, з урахуванням вимог статей 339, 340 Господарського процесуального кодексу України, свідчить, що в разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, зазначена скарга розглядається судом, який ухвалив вказане рішення за правилами господарського судочинства. Як вбачається з постанови про арешт коштів боржника від 09 серпня 2021 року у ВП № 66444884 на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П.В. перебувають: - наказ Господарського суду Луганської області від 04 квітня 2016 року № 9/5014/969/2012 про стягнення з ПРАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на користь ДК «Газ України «НАК «Нафтогаз України» 3 % річних в сумі 8206220,29 грн, пені в сумі 3411912,92 грн, інфляційних нарахувань в сумі 67926087,57 грн, судового збору за позовною заявою у розмірі 72801,99 грн; - наказ Господарського суду Луганської області від 07 грудня 2016 року № 913/518/13-г про стягнення з ПРАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на користь ДК «Газ України «НАК «Нафтогаз України» інфляційних нарахувань в сумі 16629105,41 грн, 3 % річних в сумі 30577394,47 грн, а також витрат зі сплати судового збору в сумі 68820,00 грн; -наказ Господарського суду Харківської області від 29 лютого 2016 року № 913/869/14 про стягнення з ПРАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на користь ДК «Газ України «НАК «Нафтогаз України» інфляційних витрат в сумі 26102541,19 грн, 3 % річних в сумі 17933755,02 грн, а також витрат зі сплати судового збору в сумі 10122,96 грн; наказ Господарського суду Харківської області від 21 грудня 2017 року № 913/869/14 про стягнення з ПРАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на користь ДК «Газ України «НАК «Нафтогаз України» інфляційних нарахувань в сумі 257096613,12 грн, 3 % річних в сумі 17933755,02 грн, а також витрат зі сплати судового збору в сумі 327263,04 грн. Тобто, на виконанні у державного виконавця перебувають судові накази, видані Господарськими судами Луганської області та Харківської області в порядку господарського судочинства. Разом з тим в Господарському процесуальному кодексі України не урегульовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органу державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень при вчиненні таких дій у зведеному виконавчому провадженні. На підставі статті 30 Закону №1404 виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження. За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 74 Закону № 1404-VIII, з урахуванням вимог статей 447, 448 Цивільного процесуального кодексу України, статей 339, 340 Господарського процесуального кодексу України, частини п`ятої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України у редакціях від 03 жовтня 2017 року, у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, зазначена скарга розглядається судом, який ухвалив вказане рішення, за правилами цивільного судочинства. Якщо скарга подається на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення, за правилами господарського судочинства. Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист. Це правило діє і при виконанні зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднані судові рішення, ухвалені за правилами однієї юрисдикції. Тобто, при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикції, у яких вказані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів. Зазначений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц. Оскільки постанова приватного виконавця від 09 серпня 2021 року ВП № 66444884 про арешт коштів боржника винесена при виконанні зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднані судові рішення, ухвалені за правилами господарської юрисдикції, тому її оскарження має відбуватись за правилами господарського судочинства шляхом подання скарги до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Таким чином позивач повинен звертатися з цим позовом до господарського суду, а не до адміністративного. Відтак, висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі є правильним. Є неприйнятним посилання позивача на висновок ВП ВС, викладений в постанові від 06.06.2018 року у справі №921/16/14-г/15, оскільки обставини по цій справі не є тотожними спірним правовідносинам, зокрема, у даній справі оскаржувалася постанова про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. При цьому Законом №1404 встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2021 року у справі №360/4523/21 залишити без задоволення. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2021 року у справі №360/4523/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 13 грудня 2021 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 13 грудня 2021 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.А. Блохін І.В. Геращенко