Постанова Сумський апеляційний суд № 577/4440/21

Справа №577/4440/21 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Семенюк І. М. Номер провадження 33/816/531/21 Суддя-доповідач Рунов В. Ю. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 09 грудня 2021 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., з участю секретаря судового засідання Могиленець А. М., розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 577/4440/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29.10.2021, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , захисника адвоката Кондратенка М. І., установив: У поданій апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 просить скасувати постанову суду та закрити провадження в справі, оскільки до відповідальності притягнутий « ОСОБА_3 » а його ПІБ є « ОСОБА_3 », докази в справі не доводять того, що він керував т/з, що йому пропонували пройти огляд на стан сп`яніння, наявність свідків, роз`яснення прав, складання протоколу, відмови від підпису та вручення протоколу, показання свідків є суперечливими. Просить поновити строк на апеляційне оскарження. Постановою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29.10.2021 ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн з позбавленням права керування т/з строком 1 рік. Стягнуто на користь держави 454 грн судового збору Згідно постанови судді, ОСОБА_3 07.09.2021 о 05:20 в м. Конотоп Сумської області по просп. Миру керував автомобілем марки «Богдан 2110» д. н. з. НОМЕР_1 , належним ОСОБА_5 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Вислухавши доводи ОСОБА_3 , захисника Кондратенко М. І., які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді та закрити провадження в справі, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Рішення про накладення стягнення на ОСОБА_3 ухвалено суддею 29.10.2021, а 10.11.2021 до суду надійшла його апеляційна скарга, подана через установу поштового зв`язку 08.11.2021, тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню. Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 178104 від 07.09.2021, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшла висновку, що ОСОБА_3 керував т/з із ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на відповідний стан у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та об`єктивно підтверджується доказами у справі, зокрема: показаннями допитаних у суді першої інстанції свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , згідно яких 07.09.2021 у їх присутності ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду для визначення стану сп`яніння у встановленому законом порядку; відеозаписом з технічних засобів працівників поліції, з якого вбачається, що за кермом т/з перебував ОСОБА_3 . Двигун автомобіля знаходився у заведеному стані, включені габаритні ліхтарі та ближнє світло фар. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_3 відмовлявся. Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі та у постанові присутнє посилання на порушення ОСОБА_3 вимог п. 2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». Згідно визначеної процедури огляд водія, зокрема на стан сп`яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров`я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Таким чином, ОСОБА_3 , щодо якої були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан такого сп`яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною та обґрунтованою. Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що працівники поліції його не зупиняли та він не керував т/з, то вони є неприйнятними, так як водієві зобороняється керувати т/з у стані алкогольного сп`яніння у будь-якому випадку, і виявленню цього правопорушення не обов`язково повинно передувати безпосередня зупинка автомобіля поліцейським у випадках, передбачених ЗУ «Про національну поліцію», так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02). При цьому відповідно роз`яснень ВСУ, викладених у абз. 3 і 4 п. 27 постанови № 14 Пленуму від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із послідуючими змінами), керування т/з необхідно розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа т/з, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння, керувала т/з. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Згідно п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971), кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія. Водій повинен контролювати свій т/з таким чином, щоб бути завжди у змозі належним чином їм управляти, бути ознайомленим з правилами дорожнього руху, приписами в області безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку. Водію т/з необхідно уникати будь-яких дій, не пов`язаних з водінням. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що він не керував т/з не заслуговують на увагу та задоволенню не підлягають. Та обставина, що свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_7 не були очевидцями того, як ОСОБА_3 керував т/з не свідчить про порушення порядку огляду, оскільки свідки залучаються насамперед для проведення працівником поліції огляду на стан сп`яніння, у ході якого водій або проходить огляд у встановленому законом порядку, або відмовляється від цього. У разі відмови водія т/з від проведення огляду поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Саме в такий спосіб і зафіксована відмова ОСОБА_3 пройти огляд на стан сп`яніння свідками ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та у присутності яких складений відповідний протокол. При цьому жодних суперечностей у показання цих свідків, які б впливали на предмет доказування в цій справі (п. 2.5 ПДР), не встановлено. Відсутність на відеозаписі свідків не є порушенням встановленого законом порядку огляду, зокрема щодо складання матеріалів про відмову особи від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки на записі зафіксований не весь перебіг подій, у той час як свідки були присутні як при відмові ОСОБА_3 від огляду на стан сп`яніння, так і при складанні протоколу, що відповідає вимогам законодавства в цій сфері. Свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_7 були допитані в суді першої інстанції та підтвердили свої письмові пояснення, відтак їх показання є самостійним джерелом доказів, які перевірені та визнані допустимими та в даному конкретному випадку не потребують обов`язкового підтвердження іншими доказами в справі. З аналогічних підстав не заслуговують на увагу та не є підтвердженням невинуватості ОСОБА_3 доводи його апеляційної скарги в тій частині, що роз`яснення йому прав, складання протоколу, відмова від підпису та вручення протоколу не зафіксовані на відеозаписі, оскільки існування цих фактів та обставин підтверджується як наявністю самого протоколу про адміністративне правопорушення, так і викладеними в ньому даними, зокрема щодо відмови ОСОБА_3 від підписів у протоколі та отриманні його копії. При цьому відеофіксація як доказ має значення у справі лише у тому разі, коли підтверджує чи спростовує вчинення особою правопорушення, а не фіксацію подій, що не мають відношення для встановлення складу конкретного правопорушення, або обставин, що підлягають з`ясуванню та установленню судом при розгляді справи. Допущена суддею суду першої інстанції при виготовленні тексту рішення технічна описка щодо відомостей про ОСОБА_3 (по-батькові « ОСОБА_8 » замість вірного « ОСОБА_9 ») не вплинула на законність і обґрунтованість притягнення ОСОБА_3 до відповідальності та була виправлена самою суддею в порядку ст. 304 КУпАП (постанова від 11.11.2021). Суддя суду першої інстанції не вийшла за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Поновити ОСОБА_10 строк на апеляційне оскарження постанови судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29.10.2021. Постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29.10.2021 відносно ОСОБА_11 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю постанову без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В. Ю. Рунов