Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/2869/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.12.2021 року м. Дніпро Справа № 904/2869/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б., секретар судового засідання Манчік О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Біленка Андрія Володимировича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2021р. у справі № 904/2869/21 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро до Фізичної особи - підприємця Біленка Андрія Володимировича, м. Кам`янське Дніпропетровської області про стягнення заборгованості ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2021р. у справі № 904/2869/21 (повний текст складено 18.08.2021р., суддя - Ярошенко В.І.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Біленка Андрія Володимировича на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу в розмірі 28 145,00 грн., збори за роботи (послуги) та штрафи, пов`язані з перевезенням вантажів, за накопичувальною карткою № 14019003 від 14.01.2021р. в розмірі 3 017,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що: - з урахуванням положень чинного законодавства та фактичних обставин справи, а саме неправильного зазначення відповідачем в залізничній накладній № 46747143 маси вантажу, підтвердженням чого є комерційний акт від 09.01.2021 № 450003/5/5, складений у повній відповідності з Правилами складання актів та ненаданням відповідачем належних і допустимих доказів, які б спростовували такий факт, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 28 145 грн. за неправильне зазначення у накладній маси вантажу; - здійснений позивачем розрахунок збору у сумі 884,50 грн. без ПДВ за маневрову роботу локомотива відповідає вимогам п.п. 1.8 п. 1 Збірника тарифів, згідно з яким за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під`їзної колії, вантажовласника або порту нараховується збір у розмірі 292,6 грн. за кожні півгодини роботи локомотива, враховуючи неповні півгодини за повні; - розраховуючи збір за зважування вантажу на вагонних вагах, заявлений до стягнення у сумі 227,50 грн. без ПДВ, позивач використав тариф у сумі 72,50 грн. за один вагон, що узгоджується з п.п. 4.1 п. 4 розділу ІІІ Збірника тарифів; - перевіривши розрахунок збору за довідку про перевезення телеграфом у сумі 160,20 грн. без ПДВ, судом встановлено, що розрахунок позивача в цій частині відповідає п. 10 розділу ІІІ Збірника тарифів; - судом визнано необґрунтованим посилання відповідача на те, що позовну заяву підписано не уповноваженою особою, оскільки позовну заяву у даній справі підписано адвокатом на підставі нотаріально засвідченої довіреності; - також, судом визнано необґрунтованими доводи відповідача про те, що комерційний акт від 09.01.2021р. № 450003/5/5 складено і підписано особами, які не мають відповідних повноважень, оскільки у даному випадку акт підписано заступником начальника станції Швець А.О., АРВ Кузьміч Т.І. та приймальником Кокошинською В.М. Вказаний акт містить застереження про відсутність у штатному розкладі станції посади завідувача вантажним двором. Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеній в постанові від 23.11.2018р. у справі № 916/2450/17, а також у постановах Верховного Суду від 21.08.2019р. у справі № 905/2360/18, від 21.05.2018р. у справі № 916/2001/17, від 23.06.2018р. у справі № 916/1993/17.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи. Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2021р., відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на позивача. 2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Апеляційна скарга мотивована тим, що: - рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, неналежним дослідженням письмових доказів та внаслідок неправильної їх оцінки; - з огляду на те, що зважування відправником вагонів перед відправкою на ст. Правда та переважування вагонів на станції Нижньодніпровськ-Вузол відбулось на вагах різного типу та різними способами, відповідач вважає необґрунтованим посилання позивача на виявлення різниці маси вантажу саме внаслідок неправильного зазначення маси вантажу в накладній; - проведення робіт, пов`язаних з відвантаженням та перевантаженням надлишку вантажу у спірному вагоні № 46747143 здійснювалося позивачем без участі представника відповідача та в акті загальної форми ГУ-23 відсутній його підпис; - комерційний акт №450003/5/5 (долучений позивачем до позовної заяви) в порушення п. 10 Правил складання актів, не містить підпису начальника вантажного двору; - наказ начальника станції від 03.01.2020р. № 26 не може бути прийнятий до уваги, оскільки позивачем на підтвердження своєї позиції не подано до суду штатний розпис виробничо-технологічного підрозділу станції Нижньодніпровськ-Вузол Дніпровської дирекції залізничних перевезень Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", який вказує на відсутність даної посади у штатному розкладі на станції; - позивачем при переважуванні не взято до уваги те, що протягом періоду з 07.01.2021р. по 09.01.2021р. - до контрольного зважування йшов дощ, вологість повітря була значно підвищена в межах 80-100 %, що підтверджується інформацією Гідрометцентру щодо погоди; - згідно п. п. 2.7, 2.15 робочої інструкції приймальника поїздів Кокошинської В.М., затвердженої 20.12.2019р. начальником станції Нижньодніпровськ-Вузол, остання складає лише акти загальної форми ГУ-36, ГУ-23. По колу своїх прав та обов`язків Кокошинська В.М. не уповноважена складати та підписувати комерційні акти. Приймальник поїздів Кокошинська В.М. могла бути залучена до перевірки вантажу і підписання акта лише у разі необхідності поряд з трьома підписантами, що обов`язково повинні засвідчити акт, але не замість цих осіб. 2.2. Узагальнені доводи учасників провадження у справі, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, відповіді на відзив та запереченнях на відповідь. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Посилається на те, що оскільки маса вантажу визначалась без участі працівників залізниці, а сам вантаж було прийнято лише шляхом візуального огляду, то залізниця не могла знати про невідповідність маси вантажу, а тому вантаж відправнику не повертався та не переоформлювалися нові перевізні документи. Як вбачається з графи 26 накладної, вантажовідправник визначав масу вантажу у вагоні шляхом зважування на вагах, тобто таким самим способом, як і залізниця на проміжній станції Нижньодніпровськ-Вузол. Пунктом 27 Правил видачі вантажів встановлено, що надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2 %. Таким чином, Правилами встановлено імперативні норми, де чітко виокремлено межу (граничне розходження визначення маси нетто), вихід за яку, передбачає накладення на відправника штрафу. При цьому, інформація з гідрометеорологічного центру є сукупністю регіональних та середньостатистичних даних, з яких неможливо встановити точну кількість опадів по конкретно взятій місцевості. Тобто, відсутні всі складові, які у сукупності могли б свідчити про те, що в конкретний проміжок часу, конкретної доби, по конкретній місцевості, пройшов дощ, і саме такої інтенсивності, що збільшив масу конкретного вантажу на конкретну кількість. Щодо підписантів комерційного акту АТ "Укрзалізниця" зазначає, що наказом начальника станції від 03.01.2020р. № 26, з причин відсутності на станції за штатним розкладом таких посад, як начальника вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи на підписання комерційних актів, замість вищевказаних осіб, було уповноважено приймальника поїздів Кокошинську В.М. Факт того, що до трудових обов`язків агента з розшуку вантажів та багажу ОСОБА_1 входить обов`язок здійснювати зважування вагонів, підтверджується п. 13 розділу ІІ її робочої інструкції. Відповідач у відповіді на відзив просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2021р., в задоволенні позовних вимог відмовити. Посилається на те, що адвокат Боголіп Ю.В., яка підписала позовну заяву, не зазначила своє посадове становище, а саме не вказала яку посаду вона займає у філії або в її структурному підрозділі та доказ, що підтверджує посаду. Суд першої інстанції не повернув позовну заяву позивачу в порушення вимог п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України. Відповідач вважає, що сертифікованими та паспортизованими вагами ПрАТ "Дніпровський коксохімічний завод" не могла бути визначена невірно маса вагону та навантаження на кожен візок вагонів. На станції Нижньодніпровськ-вузол Придніпровської залізниці контрольне зважування маси вантажу у вагонах здійснювалось на вагонних електронно-тензометричних вагах 150т, заводський номер 032, як це зазначено в позові та додатку до нього, хоча в актах загальної форми не зазначено у який спосіб та на яких вагах проводилося контрольне переважування маси вантажу у вагонах. Визначення чистої маси вантажу позивач здійснив шляхом математичного розрахунку, віднімаючи від маси зваженого вагону масу порожнього вагону. При цьому масу порожнього вагону взято з накладної, як сталу величину, без здійснення її перевірки. В зв`язку з чим, не було можливим у позивача правильно визначити розходження визначення маси та встановити надлишки. Претензій при прийманні вагонів для перевезення зі сторони позивача не було та не було вказано на нерівномірність завантаження вугілля у вагонах. Відповідач вважає, що комерційний акт № 450003/5/5 від 09.01.2021р. не може бути належним та допустимим доказом щодо фактів, наявність яких підтверджується комерційним актом, складеним відповідно до встановлених норм, що не дає можливим нарахування позивачем штрафних санкцій та стягнення їх в судовому порядку. Позивач у запереченнях на відповідь просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Посилається на те, що відсутність по штатному розкладу станції Нижньодніпровськ-вузол посад начальника вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи підтверджується розділом Д комерційного акту № 450003/5/5 від 09.01.2021р. та наказом начальника станції Нижньодніпровськ-вузол № 26 від 03.01.2020р., які не визнані недійсними та не є скасованими у встановленому законом порядку. Відповідач не врахував наказ № 26 від 03.01.2020р., в якому прописано право ОСОБА_2 підписувати комерційні акти. Такі дії узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними зокрема, в постановах у справах № 905/2360/18, № 905/191/21. З постанов Верховного Суду випливає, що за відсутності в штаті станції посади начальника вантажного двору (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), на підставі розпорядчого акту (наказу) начальника станції на підписання комерційних актів уповноважуються інші працівники станції.

3. Апеляційне провадження. 3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2021р. відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 06.12.2021р. Відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався та не забезпечив явку в судове засідання свого повноважного представника, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, 06.12.2021р. до початку судового засідання на адресу апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із його зайнятістю у кримінальній справі в іншому суді. Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Таким чином, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача. В судовому засіданні 06.12.2021р. представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував. 06.12.2021р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. 3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції. У січні 2021р. зі станції Правда Придніпровської залізниці Фізична особа-підприємець Біленко А.В. здійснив відправлення вагону № 56341068 (далі вагон) згідно накладної № 46747143 на станцію Електрична Донецької залізниці. Відправник вантажу ФОП Біленко А.В., одержувач СЕ ПАТ "Донбасенерго". 07.01.2021р. при проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізниць України залізницею було проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у вагоні № 56341068 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що було складено комерційний акт форми ГУ-22 № 450003/5/5 від 09.01.2021р. (а. с. 8). 09.01.2021р. проводилося контрольне зважування вагону № 56341068, що прибув за відправкою. За перевізним документом значиться вантаж - "Вугілля кам`яне, не пойменоване в алфавіті", навалом, вантаж маркований вапном, вага брутто не вказана, тара 24 000 кг, вага нетто 70 000 кг. Відповідно до розділу Д акту № 450003/5/5 при зважуванні вагону в статичному режимі, з повною зупинкою та розчепленням у присутності заст. ДС Швеця, АРВ Кузьміч, приймальника поїздів Кокошинської, на справних вагонних 150т електронно-тензометричних статичних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці заводський номер 032, що пройшли держповірку 30.09.2020р., виявлено наступне: вага брутто 94 850 кг, тара за документом 24 000 кг, вага нетто 70 850 кг, що більше ваги зазначеної в документі, понад вантажопідйомності на 2 200 кг. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася. Вагон затриманий для виправлення навантаження та відвантаження надлишку вантажу. На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці через затримку вагонів № 56341068, № 56404536, які прямували за накладною № 46860092 (відправник вантажу Біленко А.В.) та проведення робіт, пов`язаних з їх перевантаженням та відвантаженням надлишку вантажу в вагон № 60014941, були складені акти загальної форми ГУ-23 від 11.01.2021р. № 72, від 09.01.2021р. № 59 та від 07.01.2021р. № 0002Т (а. с. 12-14). У зв`язку з виявленням різниці між масою вантажу, що вказана відправником у залізничній накладній (перевізному документі) та засвідченою комерційним актом масою, позивачем нарахований відповідачу штраф за неправильно зазначену у перевізному документі масу вантажу в сумі 28 145 грн. (5 629 грн. провізна плата за вагон від станції Правда Придніпровської залізниці до станції Електрична Донецької залізниці * 5). Враховуючи наведені вище обставини щодо затримки вагону за вказаною накладною на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, за час затримки спірного вагону, а саме: з 14:00 год. 09.01.2021р. до 14:00 год. 11.01.2021р., що відображено у складених актах загальної форми ГУ-23 № 104 від 11.01.2021р., позивачем розраховано та заявлено до стягнення плату за користування вагонами у загальній сумі 384,20 грн. (без ПДВ), яка включена до накопичувальної картки форми ФДУ-92 № 14019003 (а. с. 17-18). Крім того, відповідно до вказаної накопичувальної картки позивачем розраховані та заявлені до стягнення: - 884,50 грн. без ПДВ - збір за маневрову роботу локомотива відповідно до підпункту 1.8 пункту 1 розділу Ш Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (далі Збірник тарифів), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 317 від 26.03.2009р. (із змінами і доповненнями) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.04.2009р. за № 340/16356; - 858,50 грн. без ПДВ збір за зберігання вантажу відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів (збір за зберігання вантажу масою 71 000 кг 1 добу); - 160,20 грн. без ПДВ збір за телеграфне повідомлення відповідно до пункту 10 розділу Ш Збірника тарифів (акт загальної форми від 11.01.2021р. № 104); - 227,35 грн. без ПДВ збір за зважування вантажу у спірному вагоні на вагонних вагах відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 розділу Ш Збірника тарифів. Також, в порядку досудового врегулювання спору позивач 16.01.2021р. направив на адресу відповідача претензію від 16.1.2021р. № НЮС-07/2, в якій просив сплатити штраф за невірно зазначену у накладній масу вантажу у розмірі 28 145 грн. (а. с. 19-20). Вказана претензія отримана відповідачем 20.01.2021р., проте залишена без відповіді та задоволення. Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом. 3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне. Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 5 ст. 307 ГК України, ч. 2 ст. 908 та ст. 920 ЦК України визначено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань. Згідно з положеннями ст. ст. 3, 8 Закону України "Про залізничний транспорт" № 273/96-ВР від 04.07.1996р. законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України. Згідно із ст. 17 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457 (надалі Статут залізниць України) перевезення вантажів залізничним транспортом організовується на договірних засадах. Відповідно до п. 6 Статуту залізниць України накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах (п. 37 Статуту залізниць України). Пунктами 13, 14 Статуту залізниць України встановлено, що для зважування вантажів, багажу і вантажобагажу (товаробагажу) використовуються вагонні, вантажні, елеваторні та інші ваги. Для визначення маси вантажу зважуванням залізниці в місцях загального користування, а відправники та одержувачі вантажів, морські і річкові порти, які примикають до залізниць, в місцях незагального користування повинні мати необхідну кількість ваг і вагових приладів. Для навантаження масових насипних і навалочних вантажів їх відправники повинні використовувати вагові прилади, які визначають масу вантажу в процесі навантаження, чи механізовані дозувальні пристрої. Ваги і вагові прилади підлягають обов`язковій державній повірці і тавруванню в установленому порядку. Зважування вантажів на несправних вагах, а також на вагах з простроченими термінами повірки і таврування не дозволяється. Залізниці на договірних засадах можуть приймати на технічне обслуговування (технічний нагляд, ремонт, контрольна повірка) ваги власників, призначені для зважування вантажів. Повірка, таврування ваг та вагових приладів провадяться під час установки ваг, після виходу їх із капітального та середнього ремонту та періодично у терміни, встановлені Держстандартом. З аналізу пунктів 6, 105, 118, 122 Статуту залізниць України вбачається, що законодавцем встановлено матеріальну відповідальність вантажовідправника за пред`явлення до перевезення вантажу з неправильним зазначенням його маси у накладній та її невідповідності фактичній масі вантажу, який надійшов до станції призначення, у вигляді штрафу в розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Відповідно до пункту 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу і вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Згідно правової позиції, що викладена в постанові Верховного Суду від 05.02.2019р. у справі № 914/2339/17, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні частини 1 статті 77 ГПК України є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею. Приписами пункту 10 Правил складання актів (надалі правил) передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці. Матеріалами справи підтверджується, що на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було складено комерційний акт № 450003/5/5 від 09.01.2021р., підписаний Заступником ДМ Швець А.С., АРВ Кузьміч Т.І., приймальником поїздів Кокошинською В.М. Із зазначеного комерційного акту вбачається, що він складений у відповідності з правилами складання актів та свідчить про те, що навантаження вагону № 56341068 було більшим понад 850 кг., аніж зазначено в документах. Комерційний акт № 450003/5/5 від 09.01.2021р. був складений із застереженням: "Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає". Частинами 1, 3 ст. 64 ГК України визначено, що підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи (ч. 3 ст. 65 ГК України). У випадку, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимог щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта. Наказом начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол від 03.01.2020р. № 26, у зв`язку з відсутністю на вказаній станції за штатним розкладом начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, відповідальною особою, яка має право підпису комерційного акту призначено приймальника поїздів Кокошинську В.М. (а. с. 31) Отже, повноваження Кокошинської В.М. на підписання комерційного акту підтверджуються наказом начальника станції від 03.01.2020р. №

26. Таким чином, апеляційним господарським судом відхиляються доводи скаржника щодо підписання комерційного акта особою, що не має на це повноважень, а саме - Кокошинською В.М. Маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію (п. 7 Правил приймання вантажів до перевезення). З технічного паспорту засобу вимірювальної техніки № 14 вагонні ваги, виробник ЗВВТ м. Харків НВП "ЕЛВА" ТОВ, заводський № 032 вбачається, що станом на 30.09.2020р. ваги придатні для зважування вантажів, що перевозяться залізничним транспортом. Зважування вантажу на станції Нижньодніпровськ-Вузол проведено з додержанням встановленого порядку, застосований при цьому спосіб визначення маси вантажу - шляхом зважування відповідав способу, яким визначалась маса вантажу вантажовідправником. Статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. За пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (ст. 118 Статуту). Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Пунктом 4 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту від 21.11.2000р. № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. за № 864/5085 (надалі Правила) встановлено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Згідно з пунктами 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Пунктом 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Перевіривши розрахунки, що містяться в матеріалах справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вони здійснені позивачем відповідно до вимог Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 864/5085 та Збірника тарифів на перевезення вантажів у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом № 317 від 26.03.2009р. Міністерства транспорту та зв`язку України та зареєстрованого в Мін`юсті за № 340/16356 від 15.04.2009р. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності та обґрунтованості стягнення з відповідача штрафу в розмірі 28 145,00 грн. за неправильне зазначення у накладній маси вантажу, 384,20 грн. плати за користування спірним вагоном, 884,50 грн. збору за маневрову роботу локомотива, 227,50 грн. збору за зважування вантажу на вагонних вагах, 160,20 грн. збору за довідку про переведення телеграфом. Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача про те, що маса вантажу збільшилась внаслідок підвищення вологості повітря за наявності природного фактору (дощу) протягом періоду з 07.01.2021р. по 09.01.2021р. (до контрольного зважування), оскільки інформація Гідрометцентру щодо погоди не може бути прийнята як належний та допустимий доказ, який підтверджує факт потрапляння води у вагон та збільшення маси вантажу саме на 850 кг. Разом з тим, інші доводи, що викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, а тому не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права. 3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення. З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін. 3.5. Розподіл судових витрат. Судові витрати за подання апеляційної скарги на підставі ст. ст. 129, 282 ГПК України у зв`язку з відмовою в її задоволенні покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Біленка Андрія Володимировича - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2021р. у справі № 904/2869/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено - 10.12.2021р. Головуючий суддя І.О. Вечірко Суддя Л.М. Білецька Суддя Ю.Б. Парусніков