LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС359/3098/20

від 08.12.2021 · Цивільна

УХВАЛА 08 грудня 2021 року м. Київ справа № 359/3098/20 провадження № 61-3969св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є., суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Клименко Катериною Олегівною, на постанову Київського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Кравець В. А., Махлай Л. Д., ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - ДП «Украерорух», підприємство) про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні у зв`язку зі скороченням посади та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що протягом 14 років вона працювала на різних посадах у ДП «Украерорух», обіймала посаду провідного інженера відділу захисту від кіберзагроз та технічного захисту інформації служби інформаційних технологій та інформаційної безпеки. 03 лютого 2020 року її попередили про скорочення займаної посади та майбутнє вивільнення і надали перелік всіх вакантних на підприємстві посад. Скориставшись своїм правом, 14 лютого 2020 року ОСОБА_1 подала заяву про переведення на одну з вакантних посад, проте листом від 18 березня 2020 року відповідач відмовив у такому переведенні мотивуючи тим, що вона не відповідає кваліфікаційним вимогам для зайняття цієї посади, оскільки не має досвіду роботи в правоохоронних органах, або на державній службі, або свідоцтва на право на зайняття адвокатською діяльністю. Не маючи наміру переводитись на жодну іншу вакантну посаду, 16 березня 2020 року ОСОБА_1 подала заяву, в якій надала згоду на звільнення відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, просила скоротити строк попередження про звільнення та в день звільнення виплатити їй передбачену Програмою соціального захисту та пунктом 6.25.1 Колективного договору одноразову грошову допомогу. Рішенням комісії з питань соціальних гарантій, пільг та компенсацій апарату управління ДП «Украерорух» від 17 березня 2020 року № 7 ОСОБА_1 відмовлено у виплаті вказаної одноразової грошової допомоги. Наказом від 17 березня 2020 року № 352/0 її звільнено з посади провідного інженера відділу захисту від кіберзагроз та технічного захисту інформації служби інформаційних технологій та інформаційної безпеки згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Посилаючись на викладене, вважаючи відмову у виплаті одноразової грошової допомоги безпідставною, ОСОБА_1 просила стягнути з ДП «Украерорух» на її користь одноразову грошову допомогу при звільненні у зв`язку зі скороченням посади в розмірі 400 000,00 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 17 березня 2020 року до дня ухвалення судового рішення у справі, та судові витрати, зокрема витрати на правову допомогу в розмірі 50 000,00 грн і витрати на оплату судового збору в розмірі 840,80 грн. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2020 року позов задоволено. Стягнено з ДП «Украерорух» на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні у зв`язку із скороченням посади в розмірі 400 000,00 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 343 858,56 грн, а також витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги, в розмірі 50 000,00 грн. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» умови колективних договорів і угод, укладених згідно із законодавством, є обов`язковими для підприємств, на яких вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Наведене також узгоджується з пунктом 3.1 Колективного договору, укладеного між адміністрацією ДП «Украерорух» та профспілками (зі змінами та доповненнями, внесеними протягом 2015-2020 років, в редакції від 01 лютого 2020 року). Вказаний Колективний договір на момент звільнення позивача був чинним та не зазнавав змін або зупинення в частині соціальних виплат при звільненні працівників. Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про неможливість виплати матеріальної допомоги, обґрунтовану фінансовою неспроможністю підприємства та наявністю факту істотної зміни обставин з посиланням на Висновок про форс-мажорні обставини Торгово-промислової палати України від 29 липня 2020 року. Суд першої інстанції дійшов висновку, що лише Сертифікат про форс-мажорні обставини може бути підставою для отримання відстрочки у виконанні зобов`язань, аж до відмови від договору з одночасним звільненням від відповідальності. Постановою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2020 року скасовано і прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ДП «Украерорух» судовий збір у розмірі 11 157,88 грн. Апеляційний суд дійшов висновку, що одноразова грошова допомога, яка передбачена Програмою соціального захисту та Колективним договором, не є обов`язковою виплатою при звільненні і здійснюється лише за наявності рішення, прийнятого відповідним органом. Апеляційний суд вказав, що одноразова грошова допомога, встановлена Колективним договором ДП «Украерорух», не належить до основного фонду оплати праці, а відноситься до заохочувальних і компенсаційних виплат; підстави та порядок надання, позбавлення заохочувальних і компенсаційних виплат визначено колективним договором і додатками до нього, а також залежить від фінансової можливості підприємства, відповідно до колективного договору та додатків до нього. Апеляційний суд дійшов висновку, що згідно з витягом з протоколу Засідання комісії з питань соціальних гарантій, пільг та компенсацій апарату управління ДП «Украерорух» від 17 березня 2020 року № 7, ОСОБА_1 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 6.25.1 Колективного договору, це рішення є чинним та не оскаржено, порушень відповідачем умов Колективного договору не встановлено, тому, зважаючи на наявність чинного рішення про відмову позивачеві у виплаті одноразової грошової допомоги, ДП «Украерорух» правомірно не здійснив таку виплату при звільненні. Дійшовши висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення одноразової грошової допомоги, апеляційний суд вважав, що існують підстави і для відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як похідної позовної вимоги. У березні 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Клименко К. О., подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року і залишити в силі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2020 року. Зазначає, що апеляційний суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 569/11722/16-ц (провадження № 61-31573сво18) та від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18). Вказує, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обов`язковості застосування Колективного договору для роботодавця при вирішенні трудових спорів, особливо щодо соціального захисту та гарантій. Зазначає про помилковість висновку апеляційного суду про те, що профспілка мала звернутись за захистом її прав та оскаржити рішення про відмову у виплаті їй матеріальної допомоги. Натомість суд першої інстанції дав належну оцінку рішенню комісії та визнав його необґрунтованим. Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з Бориспільського міськрайонного суду Київської області. Зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ДП «Украерорух» судового збору в розмірі 11 157,88 грн до закінчення її перегляду в касаційному порядку. До Верховного Суду надійшов відзив ДП «Украерорух» на касаційну скаргу, в якому державне підприємство просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, вказуючи на безпідставність її доводів. Зазначає, що обов`язок виплатити матеріальну допомогу виникає лише в тому випадку, коли підприємство має можливість надати гарантії соціального захисту, передбачені пунктами 1.4. (а) та 1.4. (б) Програми соціального захисту Колективного договору. Вказує, що виплата матеріальної допомоги відбувається в порядку черговості у разі неможливості працевлаштування та перепідготовки за рахунок коштів ДП «Украерорух». Вважає, що як роботодавець підприємство виконало всі вимоги при звільненні, передбачені статтею 49-2 КЗпП України. Звертає увагу на те, що підприємство не має фінансової можливості здійснити таку виплати, оскільки за І півріччя 2020 року мало зміни власного капіталу у бік зменшення у розмірі 881 601 000 000,00 грн через зменшення активності в роботі у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби та запровадження карантинних заходів. Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в складі колегії з п`яти суддів. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Ухвалою від 02 вересня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав справу № 905/857/19 за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» (далі - ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу») про стягнення заробітної плати, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Вважаючи спірними у цих правовідносинах ряд питань, зокрема питання щодо можливості поширення інституту непереборної сили як підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі статтею 617 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) саме на зобов`язання роботодавця з виплати працівникові заробітної плати (основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних витрат) колегія суддів Касаційного господарського суду звернулась до Великої Палати Верховного Суду, обґрунтовуючи звернення необхідністю підступу від висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 243/2071/18 (провадження № 61-48088сво18), постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-2159цс15, від 23 березня 2016 року у справі № 6-364цс16, від 11 травня 2016 року, у справі № 6-383цс15, від 25 травня 2016 року у справі № 6-948цс16. Ухвалою від 06 жовтня 2021 року Великою Палатою Верховного Суду справу № 905/857/19 (провадження 12-56гс21) за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» (далі - ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу») про стягнення заробітної плати, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки прийнято до розгляду. Згідно з пунктом 14 частини першої статті 253 ЦК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 905/857/19 (провадження 12-56гс21). Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтями 260, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду УХВАЛА: Зупинити касаційне провадження у справі № 359/3098/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та одноразової грошової допомоги до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду у касаційному порядку справи № 905/857/19 (провадження 12-56гс21) ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» про стягнення заробітної плати, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Головуючий Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев В. М. Коротун М. Ю. Тітов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»