Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/3967/21
від 10.12.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3967/21 Головуючий у І інстанції - Гаращенко В.В. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 грудня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Іноземного підприємства "Агро-Вільд Україна" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до Іноземне підприємство "Агро-Вільд Україна" про застосування заходів реагування, - В С Т А Н О В И Л А: До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до Іноземного підприємства «АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА», в якому просило застосувати заходи реагування до іноземного підприємства «АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА», за місцем провадження господарської діяльності іноземного підприємства «АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА»: 19250, Черкаська обл., Жашківський р-н, с. Острожани, вул. Людвіга Свободи, 2, 19209, Черкаська обл., Жашківський р-н, с. Литвинівка, вул. миру, 50, 19211, Черкаська обл., Жашківський р-н, с. Тихий Хутір, вул. Богдана Хмельницького, 27, у вигляді повної заборони експлуатації будівель, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлених в акті від 09.04.2021 №
23. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що в ході проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 09.04.2021 № 23, було встановлено порушення Відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаних об`єктів до усунення відповідних порушень. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Застосовано до Іноземного підприємства «АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ: 33353730, юридична адреса: 19200, Черкаська область, Жашківський район, м. Жашків, вул. Шевченка, 48), за місцем провадження господарської діяльності іноземного підприємства «АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА»: 19250, Черкаська обл., Жашківський р-н, с. Острожани, вул. Людвіга Свободи, 2; 19209, Черкаська обл., Жашківський р-н, с. Литвинівка, вул. миру, 50; 19211, Черкаська обл., Жашківський р-н, с. Тихий Хутір, вул. Богдана Хмельницького, 27, заходи реагування у вигляді повної заборони експлуатації об`єктів до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 09.04.2021 №
23. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з постановленим рішенням, Іноземне підприємство "Агро-Вільд Україна" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. В апеляційній скарзі Іноземне підприємство "Агро-Вільд Україна" посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема зазначає, що Позивач вимагав застосувати заходи реагування до Відповідача, за місцем провадження господарської діяльності: 19250, Черкаська обл., Жашківський р-н, с. Острожани, вул. Людвіга Свободи, 2; 19209, Черкаська обл., Жашківський р-н, с. Литвинівка, вул. миру, 50; 19211, Черкаська обл., Жашківський р-н, с. Тихий Хутір, вул. Богдана Хмельницького, 27, у вигляді повної заборони експлуатації будівель, проте, згідно відомостей, які розміщено у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Відповідач здійснює господарську діяльність за адресою 19200, Черкаська обл., Жашківський р-н, м. Жашків, вул. Шевченка,
48. Вказує, що будь-яких доказів здійснення господарської діяльності за вказаними у позові адресами Позивач не надає. Відзив на апеляційну скаргу на адресу суду не надходив. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Отже, оскільки Відповідач, у своїх апеляційній скарзі оскаржують судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконання наказу Управління ДСНС України у Черкаській області від 02.12.2020 № 334, у період з 06 по 09 квітня 2021 року головним інспектором Жашківського РСУ ДСНС України у Черкаській області майором служби цивільного захисту Скибою Анатолієм Васильовичем та провідним інспектором Жашківського РСУ ДСНС України у Черкаській області капітаном служби цивільного захисту Гацанюком Валерієм Олександровичем проведено планову перевірку іноземного підприємства «АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА», код ЄДРПОУ: 33353730, юридична адреса (місце провадження господарської діяльності): 19200, Черкаська область, Жашківський район, м. Жашків, вул. Шевченка, 48, за місцем провадження господарської діяльності Іноземного підприємства «АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА»: 19250, Черкаська область, Жашківський район, с. Острожани, вул. Людвіга Свободи, 2; 19209, Черкаська область, Жашківський район, с. Литвинівка, вул. Миру, 50; 19211, Черкаська область, Жашківський район, с. Тихий Хутір, вул. Богдана Хмельницького, 27 з метою перевірки додержання та виконання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки. За результатами проведеної позапланової перевірки дотримання Відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки складено акт від 09.04.2021 № 23, яким зафіксовано порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-УІ (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 3012.2014 № 1417 (зі змінами внесеними наказом МВС України від 31.07.2017 № 657 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.08.2017 за № 1048/30916), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), наказу МВС № 25 від 15.01.2018 «Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників» (далі - Наказ МВС № 25), які створюють пряму та/або опосередковану загрозу життю та/або здоров`ю людей. За адресою фактичного здійснення господарської діяльності ІП «Агро-Вільд Україна», Черкаська область, м. Жашків, вул. Шевченка, 48, встановлено такі порушення:
1. Використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень) здійснюється суб`єктом господарювання без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (стаття 57 Кодексу цивільного захисту України - далі КЦЗУ);
2. Відсутній договір на обслуговування автоматичної пожежної сигналізації (пункти 1.1, 1.4 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 № 1417 (із змінами) зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 - далі ППБУ);
3. Відсутнє підтвердження виводу тривожних сповіщень від приймально- контрольного приладу системи протипожежного захисту на пульт пожежного спостерігання (пункт 1.1, 1.2 розділу V ППБУ);
4. Не заведений журнал обліку санкціонованих та не санкціонованих спрацювань (відмов, несправностей) СПЗ (пункт 1.1, 1.4 розділу V ППБУ);
5. Відсутні підтвердження проведення замірів опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 розділу IV ППБУ);
6. У приміщеннях допускається влаштування та експлуатація тимчасових електромереж (пункт 1.8 розділу IV ППБУ);
7. Не визначені обов`язки посадових осіб, щодо забезпечення пожежної безпеки, не призначені відповідальні за пожежну безпеку приміщень та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту (пункт 2 розділу II ППБУ);
8. Не розроблений документ (наказ, інструкція) щодо встановленого протипожежного режиму на підприємстві (пункт 3 розділу II ППБУ); 9. осадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (Пункт 16 розділу II ППБУ);
10. Відсутній журнал інструктажів з питань пожежної безпеки (пункт 15 розділу II ППБУ);
11. Вогнегасники не розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкцію на висоті не більше 1,5 м. від рівня підлоги від нижнього торця вогнегасника (пункт 3.10 розділу V ППБУ);
12. Вогнегасники, які експлуатуються, не мають облікові номери за прийнятою на об`єкті системою нумерації (пункт 3.18 розділу V ППБУ);
13. Відсутній журнал обліку вогнегасників на підприємстві (пункт 3 розділу III наказу МВС № 25 від 15.01.2018 року «Правила експлуатації та типові норми належності»);
14. В приміщеннях відсутні інструкції про заходи пожежної безпеки (пункт 4 розділу II ППБУ);
15. На підприємстві не створений пожежно-рятувальний підрозділ добровільної пожежної охорони (пункт 12 розділу II ППБУ пункти 10, 16 Порядку функціонування добровільної пожежної охорони затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013р. № 564);
16. Не забезпечено персонал підприємства засобами індивідуального захисту (стаття 69 КЦЗУ пункт 1 Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю, затвердженого ПКМУ від 19 серпня 2002 року № 1200);
17. Не пройдено функціональне навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту (пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ);
18. Не призначено особу з питань цивільного захисту за рахунок штатної чисельності суб`єкта господарювання (пункт 4 частини другої статті 20 КЦЗУ);
19. Не відображено у посадових інструкціях, обов`язках працівників заходи техногенної безпеки (пункт 1 глави VI Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 № 879 - далі ПТБ). За адресою фактичного здійснення господарської діяльності ІП «Агро-Вільд Україна», ТТТ «Агро-Вільд Україна», Черкаська область, Жашківський район, с. Острожани, вул. Людвіга Свободи, 2, встановлено наступні порушення:
20. Використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень) здійснюється суб`єктом господарювання без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (стаття 57 КЦЗУ);
21. Не обладнані автоматичними системами протипожежного захисту ангар № 1 для зберігання сільськогосподарської техніки та ангар, № 1 для зберігання зерна (п. 1.2 розділу V ППБУ);
22. Нове будівництво та реконструкція будинків і споруд проводиться без затвердженої у встановленому порядку проектної документації (пункт 21 розділу II ППБУ);
23. Відсутні підтвердження проведення замірів опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (п. 1.20 розділу IV ППБУ);
24. Будівлі та споруди не обладнано засобами захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (п. 1.21 розділ IV ППБУ);
25. Водонапірну баніту не пристосовано для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року. На корпус водонапірної башти не нанесено позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою (підпункт 10 пункту 2.1 розділу V ППБУ);
26. До роботи на АЗС (паливо-заправний пункт) допускаються особи, які не пройшли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму і не мають про це відповідне посвідчення (пункт 10.1 розділу VI ППБУ);
27. На АЗС резервуари (паливо-заправного пункту) не складено технологічну карту в якій вказано номер резервуара, його тип, призначення, максимальний рівень заповнення, мінімальний залишок, швидкість наповнення і випорожнювання (підпункт 5 пункту 9.2 розділу VI ППБУ);
28. Не перевірені на працездатність дихальні клапани ємкостей АЗС (паливо- заправного пункту) (підпункт 6 пункту 9.2 розділу VI ППБУ);
29. Не обладнаний обвалуванням згідно норм майданчик для зберігання ЛЗР та ГР АЗС (паливо-заправний пункт) (підпункт 2 пункту 9.2 розділу VI ППБУ);
30. Не забезпечено АЗС (паливо-заправний пункт) розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача, для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою (пункт 31 глави 1 розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112);
31. Не розроблено графік планових робіт з очищення резервуарів від відкладень пірофорного сірчистого заліза (підпункт 9 пункту 9.2 розділу VI ППБУ);
32. Не забезпечено АЗС (паливо-заправний пункт) інструментом, що при ударі не утворює іскор (пункт 10.11 розділу VI ППБУ);
33. Не забезпечено АЗС (паливо-заправний пункт) металевими ящиками з кришками, які щільно закриваються, для збору розлитих нафтопродуктів (підпункт 10 пункту 1 глави 1 розділу VIІ НАПБ В.01.058-2008/112);
34. АЗС (паливо-заправний пункт) експлуатується без переносного газоаналізатора у вибухозахищеному виконанні (пункт 30 глави 1 розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112);
35. На території паливо-заправного пункту не вивішено на видних місцях плакати, які містять обов`язки водія під час заправляння автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки (пункт 10.4 розділу VI ППБУ);
36. Територія підприємства, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки не забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які можуть використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку (пункт 3.6 розділу V ППБУ);
37. Не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників (пункт 3.17 розділу V ППБУ);
38. Допускається зберігання горючих відходів (відходів з деревини) на території об`єкта (пункт 1.2 розділ III ППБУ);
39. Відсутні схеми території на в`їздах (виїздах) об`єкта (пункт 1.15 розділу III ППБУ);
40. Не визначені спеціальні місця для куріння на території об`єкта (пункт 1.19 розділу III ППБУ);
41. Не розроблена інструкція для працівників охорони щодо їх обов`язків з контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядку дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту (пункт 10 розділу II ППБУ); Стан забезпечення техногенної безпеки:
42. Не проведена ідентифікація об`єкта господарської діяльності щодо визначення потенційної небезпеки (стаття 69 КЦЗУ; пункт 2 Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів, затверджених наказом МНС України від 23.02.2006 р. № 98, зареєстрованого в Мінюсті України від 20.03.2006р. за № 286/12160);
43. Не укладений договір на постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування об`єкта (стаття 133 КЦЗУ; пункти 1, 2 Переліку суб`єктів господарювання, галузей та окремих територій, які підлягають постійному та обов`язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі, затвердженого ПКМУ від 26.10.2016 р. № 763);
44. Не забезпечено персонал підприємства засобами індивідуального захисту (стаття 69 КЦЗУ; пункт 1 ПКМУ від 19.08.2002 року № 1200);
45. Допуск до роботи працівників здійснюється без проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки (пункт 4 глави 6 розділу V ПТБ);
46. Не вивішені у приміщеннях та на шляхах евакуації всіх об`єктів на видному місці відповідні інструкції щодо порядку забезпечення техногенної безпеки та дій працівників об`єкта у разі виникнення надзвичайної ситуації (статті 40, 69, 130 КЦЗУ; пункти 2, З розділу 6 глави V ПТБ). За адресою фактичного здійснення господарської діяльності ІП «Агро-Вільд Україна», Черкаська область, Жашківський район, с. Литвинівка, вул. Миру, 50, встановлені наступні порушення:
47. Використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень) здійснюється суб`єктом господарювання без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (стаття 57 КЦЗУ);
48. Будівлю зерноскладу не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією (пункт 1.2 розділу V ППБУ);
49. Відсутні підтвердження проведення замірів опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 розділу IV ППБУ);
50. Будівлю зерноскладу не обладнано засобами захисту від прямих попадань блискавки (пункт 1.21 розділ IV ППБУ);
51. Допускається встановлення апарату відключення (вимикача) розташованого ззовні на стіні зерноскладу в ніші, яка не має кришки (пристосування) для пломбування та замикання на замок (пункт 1.15 розділу IV ППБУ);
52. Електророзетки в приміщенні постового приміщення охорони та зерноскладу встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладанням під нього суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (пункт 1.17 розділу IV ППБУ);
53. Пожежний щит на території об`єкта не укомплектований первинними засобами пожежогасіння: вогнегасники - 3 шт; ящик з піском - 1 шт.; покривало з негорючого матеріалу або повсті розміром 2x2 м. - 1 шт.; гаки - 3 шт.; лопати - 2 шт.; ломи - 2 шт.; сокири 2 шт. (пункт 3.11 розділ V ППБУ);
54. Не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки для будівлі зерноскладу (пункт 2.9 розділу III ППБУ);
55. Не визначені спеціальні місця для куріння на території об`єкта (пункт 1.19 розділу III ППБУ);
56. Не розроблена інструкція для працівників охорони щодо їх обов`язків з контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядку дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту (пункт 10 розділу II ППБУ). Стан забезпечення техногенної безпеки:
57. Не забезпечено персонал підприємства засобами індивідуального захисту (стаття 69 КЦЗУ; пункт ПКМУ від 19.08.2002 року № 1200);
58. Допуск до роботи працівників здійснюється без проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки (пункт 4 глави 6 розділу V ПТБ). За адресою фактичного здійснення господарської діяльності ІП «Агро-Вільд Україна», Черкаська область, Жашківський район, с. Тихий Хутір, вул. Богдана Хмельницького, 27, встановлені наступні порушення:
59. Використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень) здійснюється суб`єктом господарювання без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (стаття 57 КЦЗУ);
60. Будівлю зерноскладу не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією (пункт 1.2 розділу V ППБУ);
61. Відсутні підтвердження проведення замірів опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 розділу IV ППБУ);
62. Не обладнано будівлю зерноскладу засобами захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.21 розділ IV ППБУ);
63. Електророзетка в приміщенні постового приміщення охорони встановлена на горючій основі (конструкції) без підкладання під нього суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (пункт 1.17 розділу IV ППБУ);
64. Пожежний щит на території об`єкта не укомплектований первинними засобами пожежогасіння: вогнегасники - 3 шт.; ящик з піском - 1 шт.; покривало з негорючого матеріалу або повсті розміром 2x2 м. - 1 шт.; гаки - 3 шт.; логїати - 2 шт.; ломи - 2 шт.; сокири 2 шт (пункт 3.11 розділ V ППБУ);
65. Не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників (пункт 3.17 розділу V ППБУ);
66. Не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки для будівлі зерносладу (пункт 2.9 розділу III ППБУ);
67. Не визначені спеціальні місця для куріння на території об`єкта (пункт 1.19 розділу III ППБУ);
68. Не розроблена інструкція для працівників охорони щодо їх обов`язків з контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядку дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту (пункт 10 розділу II ППБУ). Стан забезпечення техногенної безпеки:
69. Не забезпечено персонал підприємства засобами індивідуального захисту (стаття 69 КЦЗУ; пункт 1 ПКМУ від 19.08.2002 року № 1200 );
70. Допуск до роботи працівників здійснюється без проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки (пункт 4 глави 6 розділу V ПТБ). Вважаючи, що виявлені під час перевірки Відповідача порушення правил техногенної і пожежної безпеки, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, Позивач звернувся з даним адміністративними позовом до адміністративного суду. Задовольняючи адміністративний позов частково суд першої інстанції виходив з того, що наявність порушення Відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не була спростована Відповідачем, у зв`язку з чим належним способом захисту є заборона експлуатації об`єктів за місцями провадження господарської діяльності: 19250, Черкаська обл., Жашківський р-н, с. Острожани, вул. Людвіга Свободи, 2; 19209, Черкаська обл., Жашківський р-н, с. Литвинівка, вул. миру, 50 ; 19211, Черкаська обл., Жашківський р-н, с. Тихий Хутір, вул. Богдана Хмельницького, 27, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 09.04.2021 №
23. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приписами статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Відповідно до частин першої та четвертої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). Згідно з частинами першою, другою та сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом. Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України № 5403 від 02.10.2012 року. Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 Кодексу цивільного захисту України). Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки. Натомість, наведені положення Кодексу цивільного захисту України одночасно визначають два різні та самостійні за своєю правовою природою наслідки у разі виявлення порушень при проведенні перевірки суб`єкта господарювання, а саме: винесення припису та/або заборона, зупинення, припинення, обмеження роботи такого суб`єкта. При цьому, застосування одного з таких заходів не є перешкодою для застосування іншого. Приписами частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Аналогічні положення викладено у приписах частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлений предмет позову є неналежним способом усунення порушень, оскільки опечатування приміщення та відімкнення від джерел електроживлення не передбачено вимогами Закону та створює пряму перешкоду для усунення виявлених під час перевірки порушень. Разом з тим, згідно зі статтею 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки. Таким чином, статті 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Так, у відповідності до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування до Відповідача у вигляді повної заборони експлуатації об`єктів до повного усунення порушень, оскільки вказаний захід направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, з чим погоджується колегія суддів. Колегія суддів зазначає, що поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям. Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що існування (не усунення Відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених Позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування шляхом зупинення експлуатації приміщень. Верховний Суд у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 84899742). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 у справі № 826/7292/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 84987953). Разом з цим, колегія суддів зазначає, що на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції Відповідачем не усунуто порушення зазначені в акті перевірки, що свідчить про існування загрози життю та здоров`ю людей. Колегія суддів зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей. За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування. Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові № 826/12258/18 від 18.09.2018 року. Щодо доводів Відповідача про те, що згідно відомостей, які розміщено у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, він здійснює господарську діяльність за адресою 19200, Черкаська обл., Жашківський р-н, м. Жашків, вул. Шевченка, 48, а будь-яких доказів здійснення господарської діяльності за вказаними у акті перевірки адресами Позивачем не надано, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частин 1-3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів. Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Згідно з пунктом 5 Розділу І Правил № 1417 особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства. Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів (п. 1 Розділу ІІ Правил № 1417). Таким чином, колегія суддів зазначає, що забезпечення пожежної безпеки об`єкта є обов`язком, який покладається як на власників та керівників таких суб`єктів господарювання, так і на користувачів об`єкта підвищеної небезпеки. Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.07.2020 у справі № 420/1951/19. Також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.02.2020 у справі № 826/7073/18 вказав, що забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки покладено на суб`єкта господарювання незалежно від того чи є він власником або користувачем об`єкта підвищеної небезпеки. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки від 09.04.2021 № 23 підписано представником Відповідача - Заступником начальника юридичної служби Пількевич А.С. Зауважень або заперечень щодо проведеного заходу та складеного акта перевірки з боку суб`єкта господарювання не було, про що свідчить підпис Заступника начальника юридичної служби Пількевич А.С. (а.с. 43). З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову шляхом застосування до Іноземного підприємства «АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ: 33353730, юридична адреса: 19200, Черкаська область, Жашківський район, м. Жашків, вул. Шевченка, 48), за місцем провадження господарської діяльності іноземного підприємства «АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА»: 19250, Черкаська обл., Жашківський р-н, с. Острожани, вул. Людвіга Свободи, 2; 19209, Черкаська обл., Жашківський р-н, с. Литвинівка, вул. миру, 50; 19211, Черкаська обл., Жашківський р-н, с. Тихий Хутір, вул. Богдана Хмельницького, 27, заходів реагування у вигляді повної заборони експлуатації об`єктів до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 09.04.2021 №
23. Крім того, застосований до Відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення Відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Згідно частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю). Ураховуючи те, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, колегія суддів зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки. Таким чином, Відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16. Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відтак, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення адміністративного позову. При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, в оскаржуваній частині. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи Іноземного підприємства "Агро-Вільд Україна" викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в оскаржуваній частині не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення у вказаній частині, а рішення суду першої інстанції у вказаній частині - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Іноземного підприємства "Агро-Вільд Україна" залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко