Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/2175/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/2175/21 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О., суддів Димерлія О.О. та Косцової І.П., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року (суддя Завальнюк І.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 28.04.2021) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокар Трейдінг" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: 15 лютого 2021 року ТОВ "Прокар Трейдінг" звернулося до адміністративного суду з позовом до ДПС України та ГУ ДПС в Одеській області, в якому просило скасувати рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2215991/39188812 від 08.12.2020 року та зобов`язати зареєструвати розрахунок коригування №723, дата складання: 23.12.2019 р., загальна сума з ПДВ: -4549,85 грн. (від`ємне значення), покупець: ТОВ "Епіцентр К". Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року позовні вимоги товариства задоволено повністю. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову товариства. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної стало ненадання платником податків на розгляд комісії необхідних первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Крім того, апелянт вказує, що правові підстави для зобов`язання ДПС здійснити реєстрацію спірної податкової накладної саме датою її доставлення до ДПС України відсутні. Також, апелянт вважає, що позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є передчасним, в той час, як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної. Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження. Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з даними Єдиного державною реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) з 16.10.2020 року в стані припинення, тому, колегія суддів на підставі статті 52 КАС України вважає за необхідне заміни відповідача у справі з ГУ ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на ГУ ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069116). Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Прокар-Трейдінг" (39188812) зареєстровано 18.04.2014 Юридичним департаментом Одеської міської ради, номер запису 15561020000052741. Види діяльності Товариства: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту. ТОВ "Прокар-Трейдінг", в якості продавця було складено (виписано) розрахунок коригування №723 від 23.12.19 до раніше складеної та зареєстрованої позивачем податкової накладної за операціями із контрагентом, який направлено на реєстрацію в ЄРПН. Однак через електронний кабінет платника податків товариство отримало квитанцію від 15.01.2020, згідно якої реєстрацію РК в ЄРПН зупинено у зв`язку із відповідністю вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. ТОВ "Прокар-Трейдінг" через електронний кабінет надано до територіального податкового органу Повідомлення №1 від 03.12.2020 про надання пояснень та копій документів щодо РК, реєстрацію якого зупинено, у яких надав пояснення та копії документів, необхідних для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію. В подальшому через електронний кабінет товариство отримано рішення про відмову в реєстрації РК в ЄРПН з підстав ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні. Не погодившись із таким рішенням, ТОВ "Прокар Трейдінг" подало скаргу до центрального контролюючого органу, за результатами розгляду якої ДПС України прийнято рішення про залишення скарги товариства без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Зазначені обставини зумовили ТОВ "Прокар-Трейдінг" звернутися до суду з адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги товариства суд першої інстанції виходив з того, товариством до контролюючого органу надіслано пояснення та копії первинних документів, що підтверджують реальність господарської операції, проте ГУДПС обмежилося лише загальною оцінкою наданих документів, прийняло рішення рішенні про відмову у реєстрації РК без об`єктивної та належної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, із зазначенням (підкресленням у формі рішення) того, яких саме документів не надано, з яких саме підстав необхідне подання зазначених документів, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію РК, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначена Порядком №520 (додаток до Порядку). Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного. Так, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно п. 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України). Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. (пункт 201.10 статті 201 ПК України). Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Відповідно до пункт 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою КМУ від 11.12.2019 року №1165 (далі Порядок №1165), відповідно до пункту 5 якого платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Відповідно до пункту 7 цього Порядку, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Згідно пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Згідно пункту 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520, згідно пунктів 2-4 якого, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Згідно п. 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Прокар-Трейдінг" до Повідомлення було додано первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій як з придбання, так і подальшої оприбуткування, зберігання, транспортування, продажу товару, а також обставини, що зумовили потребу в коригуванні, а саме: договір оренди №4 від 01.05.19 з ТОВ "Метр-1"; договір на перевезення вантажу №1 від 02.01.15 з ФОП ОСОБА_1 ; договір на перевезення вантажу №2 від 02.01.15 з ФОП ОСОБА_1 ; договір на перевезення вантажу №15 від 02.06.14 з ТОВ "Кредо-Транс"; наказ ТОВ "Прокар-Трейдінг" №3-ОД від 31.12.16; штатні розписи від 16.11.19, 01.01.20; протокол №2 загальний учасників (засновників) ТОВ "Прокар-Трейдінг" від 08.11.16; наказ ТОВ "Прокар-Трейдінг" №67-К/д від 09.11.16; виписка АТ "Райффайзен Банк Аваль" по рахунку ТОВ "Прокар-Трейдінг" за період з 01.11.19 по 30.11.19; договір поставки №85420 від 16.06.2014, укладений між ТОВ "Прокар Трейдінг" та ТОВ "Епіцентр К"; видаткова накладна №455 від 25.03.2019 р. (ТОВ "Прокар Трейдінг" - ТОВ "Епіцентр К"); товарно-транспортна накладна №455 від 25.03.2019 (ТОВ "Прокар Трейдінг" - ТОВ "Епіцентр К"); податкова накладна №394 від 25.03.2019 р. (ТОВ "ПРОКАР ТРЕЙДІНГ" - ТОВ "Епіцентр К"); квитанція від 05.04.2019 р. до ПН №394 від 25.03.2019 р. (ТОВ "Прокар Трейдінг" - ТОВ "Епіцентр К"); накладна на повернення товару №Впб/Н3-0003125/Н3-0013095-19 від 23.12.2019 р. (ТОВ "Прокар Трейдінг" - ТОВ "Епіцентр К"); договір поставки №10/01/17/ВЛ від 10.01.2017 р., укладений між ТОВ "Вітол Логістікс" та ТОВ "Прокар Трейдінг"; додаток до договору поставки №10/01/17/ВЛ від 10.01.2017, укладеного між ТОВ "Вітол Логістікс" та ТОВ "Прокар Трейдінг"; доручення до договору поставки №10/01/17/ВЛ від 10.01.2017, укладеного між ТОВ "Вітол Логістікс" ТОВ "Прокар ТрейдінГ"; видаткова накладна №11 від 30.11.2018 (ТОВ "Вітол Логістікс" - ТОВ "Прокар Трейдінг"); товарно-транспортна накладна №11 від 30.11.2018 р. (ТОВ "Вітол Логістікс" - ТОВ "Прокар Трейдінг"); податкова накладна №10 від 30.11.2018 (ТОВ "Вітол Логістікс" - ТОВ "Прокар Трейдінг"); квитанція від 13.12.2018 р. до податкової накладної №10 від 30.11.2018 р. (ТОВ "Вітол Логістікс" - ТОВ "Прокар Трейдінг"); оприбуткування товарів на склад покупця №3011181 від 30.11.2018 р. (ТОВ "Вітол Логістікс" - ТОВ "Прокар Трейдінг"). Судом першої інстанції встановлено та не спростовується доводами апеляційної скарги, що всі надані з поясненнями документи відображають операції за ПН, і складені без порушення чинного законодавства. Тобто, позивачем було надано пояснення та усі необхідні документи, передбачені пунктом 5 Порядку №520, свідчить про відсутність підстав для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН. Відповідно до пункту 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Отже, Комісія регіонального рівня перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) та за результатом такої перевірки приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування. Згідно частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Слід зазначити, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведенню податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Як вірно відзначив суд першої інстанції, в порушення наведених вимог законодавства оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкових накладних не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу щодо не надання платником податку копій документів, адже документи, які не надано, не підкреслено. Разом з тим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прямо передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, контролюючий орган повинен зазначити конкретні документи, які складені із порушенням законодавства. Однак, в оскаржуваних рішеннях не зазначено конкретні документи, які не надано платником податку. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. З огляду на вищевикладене, у зв`язку з відсутністю розшифрування податкової інформації, покладеної в основу зупинення реєстрації ПН в ЄРПН, що підтверджує невідповідність вимогам обґрунтованості та вмотивованості, та є доказом того, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог, визначених Порядком №520, а також створюють умови, за яких ТОВ "Прокар-Трейдінг" фактично потрапляє у стан правової невизначеності, оскільки товариству не відомо, які документи необхідно подати для виключення його з переліку ризикових платників податків та розгляду питання про реєстрацію ПН. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд. Вказані недоліки квитанцій, крім того, що характеризують рішення як необґрунтоване, ще й ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих, на думку контролюючого органу, ризиків. Недотримання органами ДПС принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у ДПС виникає можливість прояву нічим не обмеженої дискреції. Крім того, недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним. Колегія суддів наголошує на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18. Оскільки оспорюване рішення не містить мотивів відхилення наданих позивачем документів, що свідчить про те, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є формальними та об`єктивно не містить чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття, а тому не може бути визнано законним та обґрунтованим. Колегія суддів зазначає, що не зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, комісією ГУДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄДПН або відмову в такій реєстрації та протиправно прийнято рішення про відмову у реєстрації. Аналізуючи зміст оспорюваного рішення, колегія суддів вважає, що комісія ГУДПС, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу. Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ "Прокар-Трейдінг" було надані всі необхідні та достатні документи для обґрунтування і підтвердження господарської операції та розблокування накладної. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування оспорюваного рішення Комісії. Щодо незгоди апелянта із висновком суду про зобов`язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача та колегія суддів вважає наступне. Згідно пункту 28 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Аналогічні норми закріплені в пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою №1246, згідно якого податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення). Відповідно до пункту 20 вказаного Порядку у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС. За таких обставин, враховуючи відсутність обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних. Доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та є тотожними заперечень до адміністративного позову, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів також звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, суд першої інстанції правильно з`ясував усі обставини справи, оскаржуване рішення ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко Суддя О.О.Димерлій Суддя І.П.Косцова