Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 508/441/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 508/441/21 Головуючий в 1 інстанції: Банташ Д.С. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О., суддів Димерлія О.О. та Косцової І.П., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 14 вересня 2021 року (суддя Банташ Д.С., смт. Миколаївка, повний текст рішення складений 14.09.2021) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Інспектора 1-ї роти 2-го батальйону ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Шумака Михайла Олександровича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- В С Т А Н О В И В : 14 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора 1-ї роти 2-го батальйону ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Шумака М.О., у якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАН №4431070 від 02.07.2021 року і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 14 вересня 2021 року у задоволенні позовну ОСОБА_1 було відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне встановлення обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов. В обґрунтування скарги апелянт/позивач зазначив, що матеріалами справи не встановлено та не підтверджено, що в момент зупинки транспортного засобу та розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейським температура навколишнього середовища перевищувала 28 °С. Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи. Судом першої інстанції справа була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження. Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 2 липня 2021 року інспектором 1-їроти 2-го батальйону ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Шумаком М.О. винесено постанову серії ЕАН №4431070 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4431070, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с. 20 - 22). З даної постанови вбачається, що 2 липня 2021 року о 12:10:24 ОСОБА_1 рухався по вулиці Дніпровське шосе Е/046, керуючи вантажним транспортним засобом, маса якого 36700 кг, при температурі 30 °C здійснив рух в зоні дії знаку 3.15 Рух транспортних засобів, маса яких більше 24 тон, заборонено із табличкою 7.4.1 з 10:00 до 22:00 t > 28 °C, чим порушив пункт 8.4 ПДР України. Вважаючи неправомірною зазначену постанову ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про її скасування. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення плозивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, є доведеним, водночас доказів, які могли б спростувати факт наявності адміністративного правопорушення позивачем в межах розгляду даної справи не надано. Отже, суд визнав оспорювану постанову серії ЕАН №4431070 від 02.07.2021 року правомірною. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, пункту 1 частини другої статті 2 та частини першої статті 7 КАС України суд при вирішенні справи повинен керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти, чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Статтею 9 КУпАП визнано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань) регулює та визначає Закон України "Про дорожній рух". Відповідно до статті 14 цього Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Єдиний порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, що затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями). Згідно пункту 8.1 ПДР України встановлено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Пунктом 8.4 "в" ПДР встановлено, що заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі. Дорожнім знаком 3.15 розділу 3.3 "Рух транспортних засобів, маса яких перевищує N тон, заборонено" забороняється рух транспортних засобів, у тому числі їх составів, загальна фактична маса яких перевищує зазначену на знакові. Відповідно до пункту 35 постанови КМУ від 27.06.2007 року №879 рух великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів може бути тимчасово обмежено або заборонено у разі настання погодно-кліматичних умов, за яких експлуатація таких транспортних засобів може призвести до значного пошкодження автомобільних доріг або негативно позначитися на безпеці руху. Можуть також встановлюватися сезонні обмеження на рух великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів за певними маршрутами чи на окремих ділянках автомобільних доріг за такими маршрутами, про що Укравтодор повинен своєчасно інформувати перевізників через засоби масової інформації або шляхом розміщення відповідної інформації на визначеній веб-сторінці в Інтернет. Обмеження або заборона руху в денну пору доби за температури повітря вище +28 °С поширюється на транспортні засоби фактичною масою понад 24 тонни і навантаженням на вісь 7 тонн, крім транспортних засобів, що здійснюють перевезення небезпечних, швидкопсувних вантажів, живих тварин і птиці, а також перевезення, пов`язані із запобіганням або ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій. Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, іншими доказами, перелік яких не вичерпний. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується апелянтом, 2 липня 2021 року о 12:10:24 по вулиці Дніпровське шосе Е/046 ОСОБА_1 керував вантажним транспортним засобом, маса якого 36700 кг в зоні дії знаку 3.15 Рух транспортних засобів маса яких більше 24 тон заборонено із табличкою 7.4.1 (час дії) з 10:00 до 22:00 t > 28 °С. Згідно листа Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій, на 11 год. 00 хв. 2 липня 2021 року температура повітря у м. Кривій Ріг становила 28,1 °С (а.с. 45). Перевищення 28 °С температури повітря у м. Кривій Ріг також підтверджено роздруківкою з сайту Sinoptik.ua (а.с. 44). Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог знаку 3.15, відповідальність за що передбачена частиною першою статті 121 КУпАП, є доведеною, а тому, у урахуванням інших доказів, зокрема відеозапису нагрудної камери патрульного, яка працювала під час виявлення адміністративного правопорушення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування оспорюваної постанови інспектора. Слід також наголосити, що за змістом статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, незважаючи на те, що частиною другою статті 77 КАС України тягар доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову, зазначене положення поширюється на доказування лише правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності), а не будь-яких обставин. У свою чергу, відповідно до частини першої наведеної статті кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Отже, покладений на суб`єктів владних повноважень тягар доказування правомірності їхніх рішень, дій чи бездіяльності не звільняє позивача від обов`язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Проте, доказів на обґрунтування своїх позовних вимог та спростування вищевикладених обставин, позивачем суду надано не було, не наведено відповідної аргументації і в апеляційній скарзі. Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 є обґрунтованим, а доводи, наведені у апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 272, 286, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 14 вересня 2021 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України. Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко Суддя О.О.Димерлій Суддя І.П.Косцова