Постанова 4852 № 215/1511/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 215/1511/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року ( суддя першої інстанції Рябчук О.С.) у справі №215/1511/21 за позовом ОСОБА_1 до Завідувач відділу економіки та промисловості виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Сатановської Лариси Валентинівни про визнання бездіяльності протиправною,- ВСТАНОВИВ: 14.04.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до завідувача відділу економіки та промисловості виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Сатановської Лариси Валентинівни, в якій позивач просила: визнати протиправною бездіяльність завідувача відділу економіки та промисловості виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Сатановської Лариси Валентинівни за результатом розгляду заяви від 20.01.2021 р. вх. С-66 у сфері управління, у тому числі, делегованих повноважень, яка виявилася у порушенні встановленого порядку ст. 3, 19, 22, 49, 68, 144 Конституції України та встановити наявність у неї компетенції (повноважень)розглядати заяви; визнати протиправною бездіяльність завідувача відділу економіки та промисловості виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Сатановської Лариси Валентинівни за результатом розгляду заяви від 20.01.2021 р. вх. С-66 у сфері управління, у тому числі, делегованих повноважень, яка виявилася у порушенні управлінської функції відповідно п. 18, 19 ч. 1 ст. 4 КАСУ; визнати протиправною бездіяльність завідувача відділу економіки та промисловості виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Сатановської Лариси Валентинівни за результатом розгляду заяви від 20.01.2021 р. вх. С-66 у сфері управління, у тому числі, делегованих повноважень, яка виявилася у відмові надати повідомлення про повноваження осіб розглядати заяву і надати належно завірені дві копії заяви з реєстраційними номерами та встановити наявність у неї компетенції (повноважень) таку інформацію надавати; визнати протиправною бездіяльність завідувача відділу економіки та промисловості виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Сатановської Лариси Валентинівни за результатом розгляду заяви від 20.01.2021 р. вх. С-66 у сфері управління, у тому числі, делегованих повноважень, яка виявилася у порушенні встановленого порядку ст. 3, 22, 144 Конституції України та зобов`язати надати консультацію для прийняття рішення в розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАСУ. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що відповідач допустив бездіяльність, яка виявилась у неналежному застосуванні управлінської функції у розумінні п.п. 18, 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, у невизначенності способу захисту інтересів ОСОБА_1 , правової позиції ст. 49 Конституції України, ч. 1 ст. 3, п. 7 ст. 4, ст.ст. 6, 10, п. "а", "б" ст. 10, ст.ст. 31, 32, 42, ч. 1 ст. 43, ст. 53, п. "а" ст. 78 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я"; у непідкоренні ч. 1, 3 ст. 49 Конституції України, ч. 4 ст. 4, п. "д" ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 38, ч. 3 ст. 39, ч. 3 ст. 43, 78 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" відповідно до заяви від 20.01.2021 року вх.№С-66. Також за поясненнями позивача, відповідач відмовився здійснювати свої виконавчі функції та не прийняв рішення щодо розгляду його заяви. При цьому, як зазначив позивач, нормативно-правовий акт, індивідуальний акт за змістом п. 18, п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, є актом управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, а відповідач не визнає зміст та спрямованість діяльності держави, не вживає заходи для забезпечення гарантій визначених ст. 3, ч. 2 ст. 28, ст. ст. 34, 49 Конституції України, не стоїть на захисті прав і основних свобод людини, не вживає заходів для забезпечення права на попередження за можливістю страждань і болю. Таким чином, позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо порушення правового режиму розгляду його заяви, звернувся до адміністративного суду з позовом. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі №215/1511/21 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо правомірності дій відповідача у спірних відносинах. За позицією позивачки, суд першої інстанції не захистив її права , що суперечить вимогам адміністративного судочинства. Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст.311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду, що 20.01.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Голови Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Недоступи А.І. з заявою, у якій просила: подати клопотання Криворізькому міському голові, а саме просити правовим актом зобов`язати видати безоплатні рецепти на ті самі ліки за наданими вже вам рецептами від 06.01.2021 року №10, №11, №12, №13, № 14, №15 (разом 6 рецептів) якщо відсутні у вас повноваження для належного реагування згідно ст. 3, 22, 124 Конституції України; подати клопотання Криворізькому міському голові, а саме просити правовим актом вжити заходи для якості надання медичних послуг, забезпечення права ОНКО хворої на попередження за можливості страждань і болю ст. 3 ч. 2 ст. 28 Конституції України для безоплатного відпуску ОСОБА_1 лікарських засобів зазаначених у рецептах від 15.01.2021 року № 31, №32, №33, №34, №35, № 36, № 37 ( разом 7 рецептів); подати клопотання Криворізькому міському голові, а саме просити вжити заходи до начальника управління охорони здоров`я м. Кривого Рогу Мурашко К.В., який не видав наказ до 20.01.2021 року щодо забезпечення ОСОБА_1 , як ОНКО хворої людини, безкоштовними медикаментами для лікувально-профілактичних заходів згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 року № 1303 та який використовує бюджетні кошти не за призначенням; частково загладити мої моральні страждання сумою у 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 2101 грн х600 = 126 1200 грн.; надати запрошення для мого представника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) з повідомленням про повноваження осіб з приводу розгляду моєї заяви від 20.01.2021 року, а після її розгляду висновки викласти в постанові, рішенні, тобто індивідуальному правовому акті, який надати мені та не плутати зміст особистого прийому зі змістом належного розгляду заяви в розумінні п. 19 ч.1 ст. 4 КАСУ та ст. 59 Конституції України; надати дві копії моєї заяви з вашими та Криворізького міськвиконкому реєстраційними номерами завірені належним чином; подати клопотання до начальника управління охорони здоров`я м. Кривого Рогу Мурашко К.В., яким просити зобов`язати КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 КМР забезпечувати ОСОБА_1 , як ОНКО хвору людину безкоштовними медикаментами, а не як особу з інвалідністю. Заяву прийнято Виконавчим комітетом Тернівської районної у місті ради та присвоєно вхідний номер № С-66. В результаті розгляду і накладених резолюцій голови Тернівської районної у місті ради, заступника голови районної у місті ради, заява (запит) ОСОБА_1 була направлена для розгляду до завідувача відділом економіки та промисловості виконкому Тернівської районної у місті ради Сатановській Ларисі Валентинівни. За результатами розгляду звернення встановлено, що вирішення даних питань не належать до повноважень Виконкому Тернівської районної у місті ради, а також, що ОСОБА_1 вже зверталась з такими ж питаннями 30.12.2020 року у заяві № С-748. Заяву від 30.12.2020 року № С-748 вже було розглянуто посадовою особою Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради та надано обґрунтовану відповідь щодо порушених питань, яку направлено засобами поштового зв`язку відповідно до реєстру згупованих відправлень. 28.01.2021 року на звернення ОСОБА_1 № С-66 надано відповідь, що відповідно до ст. 8 Закону України Про звернення громадян, не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина, з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті. Відповідачем направлено копію відповіді на запит ОСОБА_1 № С-66 відповідно до реєстру вихідної кореспонденції Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного. Закон України «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення. Відповідно до статті 1 Закону № 393/96-ВР, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Згідно статті 7 Закону № 393/96-ВР, звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Статтею 18 Закону № 393/96-ВР встановлено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень Згідно статті 19 Закону № 393/96-ВР, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті. Статтею 15 Закону № 393/96-ВР чітко визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів відповідно до ст.20 Закону № 393/96-ВР. Аналіз зазначених вище норм права, дає підстави зробити висновок, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків, при цьому, таке право кореспондується із обов`язками органів влади здійснити розгляд таких звернень, з урахуванням їх функціональних обов`язків. Крім того, з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що письмова відповідь, надана суб`єктом владних повноважень за результатами розгляду звернення громадян на підставі Закону України «Про звернення громадян», містить його рішення щодо порушених у зверненні питань. Адже, ним вирішуються по суті заявлені суб`єктом звернення питання. При цьому, законом визначається, що за результатами розгляду, зокрема, заяви суб`єкта звернення, суб`єктом владних повноважень надається письмова відповідь. Така відповідь має містити аргументовану, несуперечливу, переконливу інформацію, що відповідає дійсності та стосується суті звернення. При цьому, суд зазначає, що письмова відповідь, надана на звернення громадян, не може мати юридичної сили, бо відповідно до теоретичних основ права, юридична сила є основною властивістю правових актів діяти та породжувати правові наслідки: виникнення, зміни, припинення правовідносин. Проте, письмова відповідь на звернення громадян має інформаційний характер та не є правовим актом, а орган місцевого самоврядування не є суб`єктом правотворчої діяльності під час надання відповіді на звернення громадян. З огляду на викладене, суд зазначає, що реалізувавши своє право на звернення до суб`єкта владних повноважень, позивачка звернулася до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради із заявою від 20.01.2021, на яку відповідачем у встановлений законом строк була надана письмова відповідь від 28.01.2021 за № С-66, в повному обсязі, не порушено процедури розгляду заяви та надано відповідь на всі пункти заяви (запиту). Крім того, колегією суддів встановлено, що у листі 28.01.2021 року за № С-66 надано відповідь, в якій зазначено, що всі питання, які ОСОБА_1 підіймає у цьому зверненні, розглядались по суті, а тому виконавчий комітет Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради відповідно до ст. 8 Закону України Про звернення громадян не розглядає повторні звернення громадянином щодо питань які вже було вирішено по суті. Щодо бездіяльності в частині неприйняття індивідуального акту за результатом розгляду заяви від 20.01.2021 р. вх.№ С-66 колегія суддів вказує, що сам факт розгляду даної заяви (запиту) та надання відповіді є кінцевим результатом розгляду заяви (запиту) від 20.01.2021 р. вх.№ С-66, тому доводи позивача в цій частині є необгрунтованими та без підставними. Щодо інших позовних вимоги, а саме: визнаня протиправною бездіяльність завідувача відділу економіки та промисловості виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Сатановської Лариси Валентинівни за результатом розгляду заяви від 20.01.2021 р. вх. С-66 у сфері управління, у тому числі, делегованих повноважень, яка виявилася у відмові надати повідомлення про повноваження осіб розглядати заяву і надати належно завірені дві копії заяви з реєстраційними номерами та встановити наявність у неї компетенції (повноважень) таку інформацію надавати та визнати протиправною бездіяльність завідувача відділу економіки та промисловості виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Сатановської Лариси Валентинівни за результатом розгляду заяви від 20.01.2021 р. вх. С-66 у сфері управління, у тому числі, делегованих повноважень, яка виявилася у порушенні встановленого порядку ст. 3, 22, 144 Конституції України та зобов`язати надати консультацію для прийняття рішення в розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАСУ. Означені позовні вимоги заявлені у зв`язку з неналежним розглядом заяви від 20.01.2021 р. вх.№ С-66, проте, як встановлено судом, відповідачем не допущено протиправної бездіяльності при розгляді вказаної заяви, отже суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи. Таку правову позицію висловлено Верховним Судом в постанові від 17.04.2019 року, справа № 342/158/17. Водночас, судом встановлено, що відповідачем не допущено протиправної бездіяльності, бо були вчинені активні дії щодо надання відповіді по суті заяви (запиту). Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі №215/1511/21 залишити без задоволення. Рішення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі №215/1511/21 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко