Постанова 4852 № 804/177/16

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 804/177/16 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В., суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року в адміністративній справі №804/177/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,- ВССТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №488-15 від 20.06.2014, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб у розмірі 1396,53 грн, №489-15 від 20.06.2014, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб у розмірі 118524,60 грн, №106-15 від 18.05.2015, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб у розмірі 128191,50 грн. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2016 позов задоволено, оскаржувані податкові повідомлення рішення визнано протиправними та скасовано. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволені позову відмовлено. Справа не одноразово переглядалась судами різних інстанції. Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2020 року, направляючу справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 травня 2015 року № 106-15 зазначив, що висновки суду апеляційної інстанції щодо правильності проведеного відповідачем розрахунку земельного податку визначеного позивачеві оскаржуваним податковим повідомленням рішенням від 18.05.2015 №106-15 за 2015 рік є передчасним, оскільки з розрахунку, наданого контролюючим органом, не вбачається що такий був здійснений на підставі норм, які регулюють спірні правовідносини у 2015 році, зокрема з урахуванням нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Необхідно зазначити, що згідно розрахунку земельного податку, який проведено контролюючим органом та міститься в матеріалах справи, розрахунок земельного податку за 2015 рік проведено на підставі п. 275.1 ст.275 Податкового кодексу України, проте з 01.01.2015 статтю 275 Кодексу виключено, та ця норма не підлягає застосуванню у 2015 році. Перевіривши підстави для перегляду та враховуючи висновки Верхового Суду у цій справі, колегія суддів дійшла висновку що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, позивач на підставі договору купівлі продажу від 14.04.2003 року реєстраційний номер № 106-Н/2003 набула права власності на будівлі та споруди (незакінченого будівництвом комплексу), що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 . Державна реєстрація права власності фізичної особи ОСОБА_1 відбулась 19.06.2007. Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 на якій знаходяться незакінчений будівництвом комплекс становить 0,7805 га у т.ч.: для ведення особистого селянського господарства - 0,2201 га, для сільськогосподарського використання - 0,5604 га. Земельна ділянка переходить у тимчасове користування та підлягає оформленню у приватну власність згідно діючого законодавства (пункту 2 договору купівлі продажу нерухомого майна). Земельна ділянка площею 0,5604 га згідно договору суборенди земельної ділянки від 21.05.2004 № 2184а за погодженням орендодавця - Криворізької міської ради була передана в суборенду позивачу терміном до 11.02.2008, проте станом на 21.01.2016 вказана земельна ділянка площею 0,5604 га позивачем із користування орендодавцю не повернута та знаходиться у фактичному користуванні фізичної особи ОСОБА_1 , в тому числі з урахуванням того, що право оренди на вказану земельну ділянку позивачем не було зареєстровано. Водночас, Верховний Суд у постанові від 08.10.2020 року зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Фізична особа, яка не оформила відповідно до законодавства право власності або право користування землею, проте набула це право у зв`язку з придбанням у свою власність розташованих на цій земельній ділянці будівель або споруд, повинна сплачувати земельний податок на загальних підставах. Отже, з моменту придбання права власності на будівлі та споруди (незакінченого будівництвом комплексу), що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 позивач є платником податку на землю за користування земельною ділянкою 0,7805 га. Крім того, Верховний Суд у постанові від 08.10.2020 року зазначив, що суд апеляційної інстанції у постанові від 13.12.2016 року також обґрунтовано дійшов висновку і про правильність обрахунку контролюючим органом земельного податку за 2014 рік, який проведено у відповідності до правового регулювання, яке діяло у 2014 році, а саме з застосуванням норми ст.275 Податкового кодексу України щодо ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Водночас, Верховний Суд зазначив, що у наведеному податковим органом розрахунку земельного податку за 2015 рік застосовано п. 275.1 ст. 275 ПК України (в редакції Закону України від 27.03.2014 року №1166-VII), проте з 01.01.2015 року ст. 275 з ПК України виключена, а відтак її застосування при розрахунку земельного податку за 2015 році не відповідає принципу дії нормативно правового акту в часті, оскільки норма припинила дію внаслідок фактичної відміни іншим актом, тобто вказана норма не підлягає застосуванню. Отже, при перегляді постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2016 року суд апеляційної інстанції досліджує питання щодо правомірності нарахування контролюючим органом податкових зобов`язань позивача з земельного податку з фізичних в 2015 році. Так, приписами пункту 286.5 статті 286 ПК України визначено, що нарахування фізичним особам земельного податку проводиться контролюючим органом. Згідно з пунктом 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Згідно з нормами пункту 287.5 статті 287 ПК України визначено порядок сплати земельного податку, відповідно до якого податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Водночас, як вбачається з розрахунку до податкового повідомлення-рішення №106-15 від 18.05.2015 року, наведеного податковим органом в апеляційній скарзі, сума податкового зобов`язання з земельного податку за 2015 рік становить 128191, 50 грн. із розрахунку: 5604 кв.м х 3,05 х 2,5 х 3 = 128191,50 грн., де: 3,05 - ставка земельного податку згідно п.275.1 ст.275 Податкового кодексу зі змінами згідно Закону України від 27.03.2014 р. № 1166-VII; 2,5 - коефіцієнт що застосовується у містах обласного значення; 3 - коефіцієнт диференціації затверджений рішенням Криворізької міської ради від 25.06.2014 року № 2778 (п.26). Вирішуючи питання щодо правильності обрахунку земельного податку за 2015 рік, судом апеляційної інстанції враховується, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014 внесено зміни до ПК України та статті 275 та 276 виключено. Отже, станом на 01.01.2015 року приписами податкового законодавства виключено норму, яку застосовано податковим органом при обрахунку зобов`язань з земельного податку ОСОБА_1 , а саме, ставку ставка земельного податку згідно п.275.1 ст.275 Податкового кодексу зі змінами згідно Закону України від 27.03.2014 р. № 1166-VII. Водночас, колегія суддів зазначає, що згідно з п.п. 284.1 ст. 284 ПК України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території. Відповідно до п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування визначених місцевих податків та зборів. Згідно з абзацом другим п.284.1 ст.284 ПК України до 25 грудня року, що передує звітному, органи місцевого самоврядування повинні подавати контролюючим органам рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам. Зміни до зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися такі зміни. При цьому, якщо органи місцевого самоврядування не оприлюднили та не надали у встановлені чинним законодавством терміни відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішень щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам, плата за землю в 2015 році справляється відповідно до вимог п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПК України із застосуванням ставок земельного податку 2014 року з урахуванням коефіцієнта індексації 1,249. Отже, враховуючи, викладене, колегія суддів зазначає, що розмір податкового зобов`язання зі сплати земельного податку за 2015 рік повинен розраховуватись із застосуванням земельного податку за 2014 рік, що становить 118524,60 грн. Правильність розрахунку податку за 2014 рік підтверджено висновком Верховного Суду у цій справі. Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.05.2015 року № 106-15 підлягає скасуванню в частині нарахуванні зобов`язання з земельного податку в сумі 9666,90 грн. Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Колегія суддів, з урахуванням вищевикладеного, доходить висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим таке рішення підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року у справі № 804/177/16 - скасувати. Прийняти нове судове рішення. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 106-15 від 18 травня 2015 року в частині визначення податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб у розмірі 9666,90 грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 329 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя С.Ю. Чумак суддя І.В. Юрко